Методи навчання (гр. «методос» - шлях) — способи упорядкованої взаємопов’язаної упорядкованої діяльності вчителя й учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.
Загальні методи - ті методи навчання, що стосуються будь-якого навчального предмета.
Спеціальні методи - ті методи, що є специфічними для кожного окремого предмета
Засоби навчання - фактори матеріальної й духовної культури, що виконують специфічні дидактичні завдання (допомога методам та прийомам реалізуватись якнайкраще)
Засоби навчання:
• Слово вчителя
• Підручники, навчальні посібники
• Предметно-образні засоби
• Допоміжні (ручка, олівці, дошка, крейда, папір)
• Знакові
o Образно-знакові (малюнок, фото, кінофільм)
o Умовно-знакові (схема, таблиця)
• ТЗН (технічні засоби навчання
Форми навчання - формальна оболонка навчального процесу, пов’язана з кількістю тих, хто навчається та місцем їх навчання.
Форми навчання:
За кількістю учнів
• Індивідуальні
• Групові
• Масові / фронтальні / колективні
• Дуальні / Парні (Дяченко обґрунтовує необхідні й важливі запровадження такої форми навчання)
За місцем проведення:
• Шкільні
• Позашкільні
Форма організації навчання об’єднує зміст навчального матеріалу й метод, за допомогою якого це здійснюється.
Форми організації є логічною структурою змісту й методів його опанування. Форма організації навчання - певний вид заняття. Вчені вважають, що кожній формі організації навчання відповідає провідний метод. Напр., лекція як форма організації навчання складається з монологічного методу, а семінар - алгоритмічного методу. Один і той же метод може бути присутнім у різних формах організації навчання. Лекція є формою організації навчання, якщо є провідною протягом усього заняття. Якщо присутня лише на його частині, вона перестає бути формою організації навчання, а є методом.
42. Метод навчання — взаємопов'язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.
У структурі методів виділяють прийоми, тому кожний метод можна представити як сукупність методичних прийомів. Отже, прийом - це елемент методу. Елементи методів не є сумою окремих частин цілого, а системою, що об'єднана логікою дидактичного завдання. Якщо метод є способом діяльності, що охоплює весь шлях її протікання, то прийом - це окремий крок, дія в реалізації методу. Необхідно розрізняти прийоми розумової діяльності (логічні прийоми) - виділення головного, аналогія, конкретизація, порівняння та ін., а також прийоми навчальної роботи - розв'язування задач, прикладів, граматичний розбір тощо. Логічні прийоми є однаковими в різних методах. Тільки системне поєднання прийомів утворює певний метод навчання, тому важливою є послідовність їх застосування. Одні і ті ж самі прийоми можуть входити в різні методи навчання, але в поєднанні з іншими прийомами вони утворюють зовсім інший метод навчання. Наприклад, прийом запам'ятовування має місце як в репродуктивних, так і в проблемно-пошукових методах навчання. Але, якщо в першій групі методів він домінує, то в другій - є допоміжним, бо сприяє запам'ятовуванню основних результатів проблемних міркувань. Окрім цього слід пам'ятати, що метод може стати прийомом, а прийом - методом. Коли прийом починає виконувати основне навчальне навантаження (допомагає розкрити суть того чи іншого питання), він стає методом. Наприклад, корегування відповідей учнів (як прийом) під час проведення бесіди може трансформуватися у дискусійну площину. За такої умови цей прийом може стати самостійним методом навчання (дискусія). Важливо підкреслити, що діалектика переходу методу в прийом чи навпаки обумовлена логікою процесу навчання, наявністю суперечливих аспектів між метою і засобами її досягнення, різними елементами пізнавальної діяльності. Наприклад, розповідь є методом навчання, але в лекції вона може бути прийомом активізації уваги учнів
