Тема 23. Правове регулювання електронної торгівлі

Опрацьовуючи тему«Правове регулювання електронної торгівлі», студенту слід взяти до уваги, що предметом вивчення у цій темі є відносини у сфері електронної торгівлі, які відіграють все більш істотну роль у сфері торговельної діяльності. Мета, яку потрібно реалізувати у процесі опрацювання рекомендованих нормативних і літературних джерел, полягає у з’ясуванні поняття та особливостей електронної торгівлі, правових засад та порядку здійснення електронних платежів в Україні.

Відносини електронної торгівлі регулюються ЦК України, ГК України, Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р., «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 р., «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 р., «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 р., «Правилами продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями», затвердженими Наказом Міністерства економіки України
від 19 квітня 2007 р., іншими норматив­но-правовими актами.

Відповідно до Наказу Держспоживстандарту України № 130 від 8 червня 2004 р «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять. ДСТУ 4303-2004», електронна торгівля – це вид дистанційної торгівлі товарами з використовуванням комп'ютерної та телекомунікаційної техніки. Дистанційною торгівлею визнається форма продажу товарів поза крамницями, за якої вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосереднім передаванням вибраного товару покупцеві.

Видами дистанційної торгівліє також продаж на замовлення та продаж поштою, під час здійснення яких може використовуватися комп'ютерна та телекомунікаційна техніка.

Продаж на замовлення - вид дистанційної торгівлі товарами, за якої покупець (споживач) отримує попередню інформацію про товар через засоби інформації, здійснює попереднє замовлення його у продавця та одержує товар на замовлення в обумовленому місці та в зазначений час. Продажем поштою визнається вид дистанційної торгівлі товарами за каталогами, оголошеннями, іншою рекламною інформацією з прийманням замовлення та доставленням їх покупцеві поштою.

Згідно з «Правилами продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями», затвердженими Наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. визначаються відносини між споживачем і суб'єктом господарювання - продавцем товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями на підставі договору купівлі-продажу, укладеного на відстані чи поза торговельними або офісними приміщеннями, а також регламентують вимоги в дотриманні прав споживачів щодо належної якості, безпеки і належного торговельного обслуговування.

Зазначеними Правилами встановлюється, що договір, укладений на відстані, - це договір, укладений продавцем із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку; договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, визнається договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; засоби дистанційного зв'язку - телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Відповідно до Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р., Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р., «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 р. визначаються основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів та правовий статус електронного цифрового підпису, в тому числі у сфері електронної торгівлі.

У разі реалізації товарів за договором на відстані продавець повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики товару; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки товару;7)вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору. У випадку ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із законодавством. Факт надання інформації повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем в односторонньому порядку. Якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг, підтвердження інформації не вимагається.

Якщо продаж товарів на замовлення здійснюється за допомогою засобів дистанційного зв'язку - за договором, укладеним на відстані, продавець зобов’язаний поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору(п. 2.8 «Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями»).

При доставці прийнятого за допомогою засобів дистанційного зв'язку замовлення на непродовольчі товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні строки, споживачу передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов'язково робиться відмітка про дату продажу (день доставки) та найменування суб'єкта господарювання, що виконав замовлення, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна в обов'язковому порядку проінформувати споживача про найменування та місцезнаходження підприємства, що здійснює функції суб'єкта господарювання щодо прийняття претензій від споживачів, а також проводить ремонт, технічне обслуговування проданих товарів.

При виконанні прийнятого замовлення суб'єкт господарювання не має права вносити зміни до асортименту товарів і змінювати ціни на них без узгодження зі споживачем. У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару суб'єкт господарювання повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

Споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

Якщо інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, у таких випадках: 1) надання послуги або поставка товару електронними засобами зв'язку за згодою споживача відбулися до закінчення визначеного строку розірвання договору, про що споживачу було повідомлено у підтвердженні інформації; 2) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп'ютерного забезпечення, які постачаються запечатаними.

Відповідно п. 1.10 «Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями», продавець зобов’язаний повернути сплачені гроші та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції, протягом тридцяти днів з моменту одержання повідомлення споживача про недійсність договору. У разі розірвання договору споживач зобов’язаний повідомити продавця про місце, де товар може бути повернений. Договором може передбачатися, що товар, який був надісланий поштою, повинен у разі розірвання договору також бути повернений поштою. Будь-які витрати, пов'язані з поверненням товару, покладаються на продавця. Продавець зобов’язаний відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням товару.

При розірвання договору, укладеного на відстані чи поза торговельними або офісними приміщеннями, обов'язок споживача зберігати у себе товар припиняється по закінченні шістдесяти днів після його одержання. Якщо продавець не вживає заходів для повернення його собі протягом зазначеного періоду, такий товар переходить у власність споживача без виникнення зобов'язання з оплати його вартості.

Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержаний товар у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування товару, що сталося не з вини споживача, не позбавляє його права на розірвання договору. Зменшення вартості товару внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки товару не позбавляє права споживача на розірвання договору.

Якщо протягом установлених строків продавець не здійснює повернення сплаченої суми грошей за товар у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день затримки повернення грошей (п.1.13 «Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями»).

Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проданої продукції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

Правові засади та порядок здійснення електронних платежів в Україні регулюються Законами України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р., «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 р., іншими норматив­но-правовими актами.

Особливості здійснення державних закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону регламентуються розділом VІІІ-1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 р.

Для ґрунтовного опрацювання теми студент також має опрацювати Проект Закону України «Про електронну комерцію» від 18 лютого 2010 р., «Модельний закон щодо електронної торгівлі» затверджений Постановою Міжпарламентської Асамблеї країн-учасниць СНД від 25 листопада 2008 р. №31-12, «Типовий закон про електронну торгівлю Комісії Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі» від 16 грудня 1996 р.

Самостійна робота

Питання для самостійного опрацювання

1. Нормативно-правове забезпечення електронної торгівлі в Україні.

2. Електронна торгівля та її особливості. Проведення угоди купівлі-продажу в Інтернеті.

3. Правове регулювання здійснення державних закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону.

4. Правові засади та порядок здійснення електронних платежів в Україні.

Глосарій:дистанційнаторгівля, електронна торгівля, продаж на замовлення, продаж поштою,договір укладений на відстані, засоби дистанційного зв'язку,Інтернет, електронний документ, суб'єкти електронного документообігу, обов'язковий реквізит електронного документа, електронний підпис, електронний цифровий підпис, електронний реверсивний аукціон.

З авдання для самостійної роботи та самоконтролю знань:

1.Ознайомитися з рекомендованими джерелами і літературою та підготувати опорний конспект питань теми.

2. Скласти термінологічний словник до теми.

3. Розробити структурно-логічну схему «Договір купівлі-продажу у сфері електронної торгівлі».

4. Виконати тестові завдання:

1. Проект Закону України «Про електронну комерцію» від 18 лютого 2010 р.:

а) не є чинним в Україні;

б) є чинним в Україні;

в) діє з 1 січня 2011 р.;

г) діє з 1 січня 2012 р.

2. Суб'єкти електронного документообігу – це:

а) автор, підписувач, адресат та посередник;

б) лише автор та адресат;

в) усі суб'єкти господарювання;

г) лише автор, підписувач, адресат.

3. Передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах - це:

а) телекомунікації (електрозв'язок);

б) ринок телекомунікаційних послуг;

в) електронні державні закупівлі;

г) електронне державне замовлення.

5. Вирішити ситуаційні завдання:

Ситуаційне завдання № 1

Гр. П. придбав через інтернет-магазин «Екстраполіс» пилосос іноземного виробництва. Пилосос через 10 днів після купівлі перестав перцювати. П. за допомогою засобів дистанційного зв'язку звернувся до «Екстраполісу» із вимогою про заміну товару, але відповіді не отримав.

Які мають бути подальші дії П.?

Чи правомірні дії «Екстраполісу»?

Як би Ви вирішили спір?

Проаналізуйте ситуацію відповідно до чинного законодавства України.

Ситуаційне завдання № 2

Приватний підприємець Ц. вирішив взяти участь в електронному реверсивному аукціоні з метою продажу держаній установі оптової партії продуктових наборів і звернувся до Вас за правовою допомогою.

Які поради Ви надасте Ц.?

Які нормативно-правові акти Ви використаєте?

Проаналізуйте ситуацію відповідно до чинного законодавства України.

Теми презентацій, рефератів:

1. Проблеми модернізації та аналіз чинного законодавства з урахуванням особливостей розвитку електронної торгівлі.

2. Законодавче забезпечення електронної торгівлі в зарубіжних країнах.

Джерела і література

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. – № 30. – Ст. 141.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 462.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 461.

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – 9 лютого. – № 5-6. – Ст. 30.
2. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – 2 липня. – № 119.
3. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – 2 липня. – № 119.
4. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – 23 липня. – № 30. – Ст. 379 (у редакції ЗУ № 3161-IV від 1 грудня 2005 р.).
5. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 1 червня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 471.
6. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
7. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
8. Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності: Закон України від 24 травня 2012 р. // ГолосУкраїни. – 2012. – 16 червня. – №. 110.
9. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 16 травня. – № 84.

13. Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговуванняна ринку споживчих товарів: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 25. – Ст. 1818.

1. Про затвердженняПравил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями: Наказ Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 103 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/z1181-07/conv
2. Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять. ДСТУ 4303-2004 [Видання офіційне]: Наказ Держспоживстандарту України № 130 від 8 червня 2004 р. – К., 2005. – 30 с.
3. Модельний закон щодо електронної торгівлі: затверджений Постановою Міжпарламентської Асамблеї країн-учасниць СНД від 25 листопада 2008 р. №31-12 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: //zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/997_k75/conv
4. Про електронну комерцію: Проект Закону України від 18 лютого 2010 р //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=37033
5. Типовий закон про електронну торгівлю Комісії Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлівід 16 грудня 1996 р.//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zакоn3.гаdа.gov.ua/laws/show/995_321/conv

Література

Основна

19. Курило М.П. Комерційне право: навч. посіб. / М.П.Курило, В.М.Завальний. – Суми: Університетська книга, 2011. – С. 107-113.

1. Несинова С.В. Господарське право України: навч. посіб. / С.В. Несинова, В.С. Воронко, Т.С. Чебикіна; за заг. ред. С.В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С.390-406.

21. Підприємницьке право: підручник / за ред. О.В. Старцева. – 3-тє вид., перероб. і доп. – М.: Істина, 2007. – С. 584-591.

1. Попов А.А. Торговое право: учеб. пособ. / А.А. Попов. – 5-е изд., перераб. и доп. – Харьков: БУРУН и К, 2007. – С. 229-245.

Додаткова

1. Азарян О.М. Організація і технологія торгівлі: навч. посіб. для студ. ВНЗ / О.М. Азарян, Е.М. Локтєв, В.П.Оліфіров. – Донецьк: СПД Дмитренко, 2007. – 527 с.
2. Внутрішня торгівля в Україні: економічні умови ефективного розвитку / [А.А. Мазаракі, І.О. Бланк, Л.О. Лігоненко та ін.]; А.А. Мазаракі (заг. наук. ред.). – К.: КНТЕУ, 2006. – 194 с.
3. Голошубова Н.О.Організація торгівлі: підруч. для вищ. навч. закл. / Н.О. Голошубова. – К.: Книга, 2004. – 560 с.
4. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учебное пособие для вузов / Ред. В.В. Безбах. – М.: МЦФЭР, 2004. – 896 с.
5. Дутов М. Правові проблеми електронного документообігу/ Дутов М. // Право України. – 2002. – № 6. – С. 122-124.
6. Дутов М. Правовые проблемы электронного документа / Дутов М. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 73-74.
7. Дутов М. Сравнительный анализ европейского законодательства в области электронного документооборота / Дутов М. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С. 25-28.
8. Желіховський В.М. Організаційні та правові засади підвищення ефективності розвитку електронної комерції в Україні / В.М. Желіховський // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – К., 2005.– № 6. – С. 259–263.
9. Желіховський В.М. Поширення електронної комерції в Україні / В.М. Желіховський // Правова інформатика. – 2007. – № 2. – С. 52–56.
10. Желіховський В.М. Проблеми законодавчого регулювання електронної комерції в Україні / В.М. Желіховський // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – 2007. – № 3. – 135–139.
11. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. – 7-е изд, перераб. и доп. / Н.А. Саниахметова – Харків: Одиссей, 2005. – 992 с.
12. Смолин Г.В. Господарське право України: Загальна частина: навч. посіб. / Г.В. Смолин; М‑во внутр. справ України, Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 468 с.
13. Смолин Г.В. Господарське право України: Особлива частина: навч. посіб. / Г.В. Смолин; М‑во внутр. справ України, Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 579 с.
14. Хозяйственное право Украины: учебник / под ред. А.С. Васильева, О.П. Подцерковного. – 4 изд., с изм. и доп. – Х.: Одиссей, 2010. – 488 с.
15. Чучковська А.А. Окремі питання електронної комерції: досвід країн СНД, світу та стан в Україні / А.А.Чучковська // Право України. – 2003. – № 1. – С. 111-116.
16. Чучковська А.А. Правове регулювання електронної комерції: навчальний посібник / А.А. Чучковська. – К.: Центр учбової літератури, 2007.- 224 с.

39. Чучковська А.А. Форма господарських договорів, що укладаються через мережі електрозв’язку / А.А. Чучковська // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 8-11.

40. Шалева О.І. Електронна комерція: навчальний посібник / О.І. Шалева. – К.: Центр учбової літератури, 2011.- 216 с.

1. Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С. Щербина. – 3-є вид., перероб. доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 656 с.