Тема 24. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері торгівлі

Опрацьовуючи тему«Юридична відповідальність за правопорушення у сфері торгівлі», студенту необхідно взяти до уваги, що юридична відповідальність виконує в суспільстві важливі функції – попереджувальну, репресивну (каральну), компенсаційну (поновлення у межах можливого порушених прав потерпілих). Вона є важливим елементом механізму забезпечення правоопорядку у сфері комерційної (торговельної) діяльності. Аналізуючи матеріал цієї теми, слід зосередитися на характеристиках (суб’єктах, підставах виникнення, порядку застосування, переліку санкцій тощо) окремих видів юридичної відповідальності у сфері торгівлі – господарсько-правової, цивільно-правової, адміністративної, кримінальної, а також матеріальної та дисциплінарної відповідальності працівників торгівлі.

Юридична відповідальність – це засіб забезпечення правомірної поведінки суб’єктів права і боротьби з правопорушеннями. Юридична відповідальність установлюється компетентними органами держави і пов’язана із здійсненням державного примусу. Отже, юридична відповідальність – це правовідношення між державою і суб’єктом правопорушення, що характеризується засудженням протиправного діяння правопорушника та накладанням на нього обов’язку притерпіти відповідно до санкції порушеної норми права сприятливі наслідки особистого, майнового і організаційного характеру.

Залежно до якої галузі належить юридична відповідальність, який вид правопорушення вчинений, виділяються такі види юридичної відповідальності у сфері торгівлі:

- господарсько-правова відповідальність, яка встановлена у формізастосування до правопорушників господарських санкцій;

- цивільно-правова відповідальність, що має прояв у формі відшкодування завданої шкоди, відшкодування збитків або ж штрафу, пені, неустойки тощо;

- адміністративна відповідальність – у формі адміністративних стягнень;

- кримінально-правова відповідальність, що настає у формі кримінального покарання;

- матеріальна відповідальність, котра передбачена у формі відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення трудових обов'язків;

- дисциплінарна відповідальність, яка настає у формі різних дисциплінарних стягнень внаслідок порушення трудових обов'язків.

Підставою для застосування санкції закону, яка передбачає юридичну відповідальність, повинен бути факт скоєння правопорушення.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договорами.

Частина 3 ст. 216 ГК України визначає принципи господарсько-правової відповідальності, згідно з якими:

- потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

- сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

- у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері госпо­дарювання.

За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено ГК України та іншими законами. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами.

Господарсько-правова відповідальність здійснюється шляхом накладання господарських санкцій. Господарські санкції – це за­ходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ст. 217 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 ГК України). Під збитками, в свою чергу, розуміють витрати, понесені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею дохо­ди, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, виз­начена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учас­ник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, сан­кції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 235 ГК України оперативно-господарськими санкціями є заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання, що застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором, причому незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

У господарських договорах сторони можуть передбачати застосування, зокрема, таких видів оперативно-господарських санкцій:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушен­ня зобов'язання другою стороною;

- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи вико­нання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття по­дальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додат­кових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка по­рушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Опе­ративно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Оперативно-госпо­дарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 238 ГК України адміністративно-господарськими санкціями є заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єктом господарювання та ліквідацію наслідків порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Вони можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у вигляді: вилучення прибутку (доходу); накладання адміністративно-господарського штрафу; стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування ін­дивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом гос­подарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом госпо­дарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта госпо­дарювання тощо. Іншими законами (крім ГК України), відповідно, можуть бути встановлені інші адміністративно-господарські санкції.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Цивільно-правова відповідальність полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки, пені тощо.

Підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Особливості застосування цивільно-правової відповідальності у сфері торгівлі регулюються ЦК України, Законами України «Про захист прав споживачів» в редакціївід 1 грудня 2005 р ., «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» від 19 травня 2011 р., іншими нормативно-правовими актами.

Адміністративна і кримінальна відповідальність відрізняються від господарсько-правової відповідальності насамперед своїм суб’єктним складом.

До адміністративної відповідальності за порушення у сфері господарювання притягаються фізичні особи – посадові (службові) особи суб'єктів підприємницької діяльності, посадові (службові) особи органів державної влади і управління, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності. На юридичних осіб заходи адміністративної відповідальності накладатися не можуть.

Діяння, за вчинення яких передбачена адміністративна відповідальність, містяться виключно у законах, до яких, зокрема, належить Кодекс України про адміністративні правопорушення від 12 липня 1984 р. Глава 12 Кодексу присвячена адміністративним правопорушенням, що вчиняються в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності.

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської (в тому числі торговельної) діяльності передбачена розділом VII, VIIІ Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. і застосовується лише до фізичних осіб, в тому числі тих, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 3КК України, кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.

Загальні підстави та умови застосування до працівників торгівлі матеріальної та дисциплінарної відповідальності регламентуються Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 р., « Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р., наказом Міністерства праці України «Про затвердження типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність» від 12 травня 1996 р., іншими норматив­но-правовими актами.

План лекційного заняття

1. Поняття і види юридичної відповідальності у сфері торгівлі.

2. Господарсько-правова та цивільно-правова відповідальность у сфері торгівлі.

3. Адміністративна відповідальність у сфері торговельної діяльності.

4. Кримінальна відповідальність у сфері торговельної діяль­ності.

5. Матеріальна відповідальність працівників торгівлі.

 

Самостійна робота

Питання для самостійного опрацювання

1. Види матеріальної відповідальності працівників торгівлі. Порядок визначення розміру завданих збитків. Звільнення від матеріальної відповідальності

2. Дисциплінарна відповідальність у сфері торгівлі.

 

Глосарій: юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність, господарське правопорушення, договірне правопорушення, позадоговірне правопорушення, презумпція вини боржника, солідарна відповідальність, регрес, господарсько-правові санкції, відшкодування збитків, штрафні санкції, неустойка, штраф, пеня, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції, кримінальна відповідальність, адміністративна відповідальність, матеріальна відповідальність, дисциплінарна відповідальність.

З авдання для самостійної роботи та самоконтролю знань:

1.Ознайомитися з рекомендованими джерелами і літературою до теми та підготувати опорний конспект питань теми.

2. Скласти термінологічний словник до теми.

3. Розробити структурно-логічну схему «Види юридичної відповідальності у сфері торгівлі».

4. Виконати тестові завдання:

1. Застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції у господарський договір:

а) можуть бути включені за згодою сторін;

б) не можуть бути включені;

в) можуть бути включені лише в разі, коли виробником є державне підприємство;

г) можуть бути включені за дозволом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

2. Одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушен­ня зобов'язання другою стороною належить до:

а) штрафних санкцій;

б) оперативно-господарських санкцій;

в) адміністративно-господарських санкцій;

г) грошових санкцій.

3. До адміністративної відповідальності за порушення у сфері господарювання притягаються:

а) посадові (службові) особи суб'єктів підприємницької діяльності;

б) юридичні особи публічного права;

в) юридичні особи приватного права;

г) підприємства усіх форм власності.

5. Вирішити ситуаційні завдання:

Ситуаційне завдання № 1

Приватний підприємець Л. ухилявся від сплати податків за проведення торговельної діяльності, здійснюючи підроблення документів. Під час планової перевірки працівниками державної податкової інспекції зазначені факти були виявлені.

Кримінальна чи адміністративна відповідальність може бути застосована до Л.?

Проаналізуйте ситуацію відповідно до чинного законодавства України. Які нормативно-правові акти Ви використаєте?

Ситуаційне завдання № 2

Директор приватного підприємства «Агробізнес» С. організував цех з виготовлення горілки «Столична», не отримавши на це відповідного дозволу та не оформивши відповідних документів. Домовившись із приватним підприємцем Р., С. організував збут горілки через магазин Р. «Совторг». Горілка виготовлялася з недодержанням технології та з неякісної сировини.

Чи вчинили злочин громадяни С. та Р.?

Чи будуть нести відповідальність працівники ПП «Агробізнес» та особи, що працювали за трудовим договором у Р.?

Проаналізуйте ситуацію та дайте відповідь з посиланням на чинне законодавство України.

Ситуаційне завдання № 3

Під час проведення інвентаризації в магазині «Торгсин» було виявлено нестачу матеріальних цінностей на суму 5000 грн. Власники магазину прийняли рішення, що заподіяна шкода має бути відшкодована всіма працівниками магазину в пропорційно однакових частках. Працівники виступили із запереченнями та вирішили звернутися до суду. Працівниками «Торгсину» є три продавці, два стажисти - студенти комерційного коледжу, вантажник, прибиральниця.

Чи правомірне рішення власників «Торгсину»?

Як би Ви вирішили спір?

Проаналізуйте ситуацію та дайте відповідь з посиланням на чинне законодавство України.

 

Теми презентацій, рефератів:

1. Оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції: порівняльна характеристика.

2. Відшкодування збитків: проблемні аспекти юридичної практики.

3. Декриміналізація правопорушень у сфері комерційної діяльності.

4. Юридична відповідальність у сфері торгівлі в законодавстві зарубіжних країн.

Джерела і література

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. – № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 462.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 12 липня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51 (додаток). – Ст. 1122.

4. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50 (додаток). – Ст. 375.

5. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – 29 червня. – № 25-26. – Ст. 131.

6. Митний кодекс від 13 березня 2012 р // Урядовий кур’єр. – 2012. – 17 – 18 травня. – № 86-87.

7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 461.

8. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28.

9. Про відповідальність за за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції: Закон України від 19 травня 2011 р. //Урядовий кур’єр. – 2011. – 6 липня. – № 120.

10. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України № 30-93 від 8 квітня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 21 квітня. – № 71.

11. Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/ 116-96-% D0%BF/conv

12. Про затвердження типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність: Наказ Міністерства праці України від 12 травня 1996 р. № 43//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/ z0287-96/conv

Література

Основна

13. Вінник О.М. Господарське право: навч. посібник / О.М. Вінник. – 2-е вид., змін. та доп. – К.: Правова єдність, 2008. – С. 381-402.

14. Курило М.П. Комерційне право: навч. посіб. / М.П.Курило, В.М.Завальний. – Суми: Університетська книга, 2011. – С. 12-16.

15. Підприємницьке право: підручник / за ред. О.В. Старцева. – 3-тє вид., перероб. і доп. – М.: Істина, 2007. – С. 801-821.

Додаткова

16. Винокурова Л.Ф. Відповідальність за порушення у сфері господарювання: проблеми застосування норм Господарського та Цивільного кодексів / Л.Ф. Винокурова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 4. – С. 46-52.

17. Горохов В. Відповідальність суб’єктів господарювання за безліцензійну діяльність / В. Горохов, Н. Ярута // Податковий, банківський, митний консультант. – 2004. – 5 липня. – № 27. – С. 7-8.

18. Загороднюк Г. Ответственность в сфере конкуренции: вопросы ответственности за нарушение антимонопольного законодательства / Г. Загороднюк, А. Райчук // Юридическая практика. – 2005. – 18 октября. – № 42. – С. 20.

19. Качмар О. Админсанкции по хозкодексу: взгляд на правовую природу административно-хозяйственных санкций / О. Качмар // Юридическая практика. – 2007. – 28 августа. – № 35. – С. 1, 22-23.

20. Корчак Н. Теоретико-правові аспекти відповідальності в інституті антимонопольного регулювання в Україні / Н. Корчак // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 10. – С. 118-121.

21. Кучер Т. Застосування адміністративно-господарських санкцій / Т. Кучер // Вісник прокуратури. – 2007. – № 11. – С. 84-93.

22. Лук’янець Д. Про правову природу адміністративно-господарських санкцій / Д. Лук’янець // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3.– С. 10-16.

23. Сляднєва А. Юридична відповідальність за порушення права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю / А. Сляднєва // Юридический вестник. – 2004. – № 4. – С. 81-87.

24. Трофімова О.В. Оперативно-господарські санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за договором лізингу / О.В. Трофімова // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 1. – С. 237-244.

25. Трофімчук А.А. Адміністративні правопорушення у сфері вироб­ництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією / А.А. Трофімчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 1. – С. 375–380.

26. Трофімчук А.А. Традиційне і нетрадиційне у визначенні мотиву адміністративних правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією / А.А. Трофімчук // Митна справа. Науково-аналітичний журнал. – 2007. – № 5. – С. 60–63.

27. Хасанова В.В. Законодавче врегулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері внутрішньої торгівлі / В.В. Хасанова // Юридична Україна. – 2006. - № 4. – С. 34 – 37.

28. Черешнюк В. Відшкодування збитків як форма відповідальності за порушення господарського договору / В. Черешнюк // Юридична Україна. – 2006. – № 9. – С. 65-70.

29. Черешнюк В. Штрафні санкції за порушення господарських договорів / В. Черешнюк // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 7. – С. 83-87.

30. Шевченко Н. Адміністративно-господарські штрафи як вид адміністративно-господарських санкцій / Н. Шевченко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 74-77.

31. Щербина В. Адміністративно-господарські санкції майнового характеру: проблеми застосування / Н. Шевченко // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 2. – С. 97-106.