До неї входять: жирова, ретикулярна та слизова тканини.
Жирова тпканина утворена адіпоцитами та пухкою сполучною тка-ниною. Групи адіпоцитів утворюють частки. Значні нагромадження часток жиру називають жировою тканиною. Між жировими частками знаходяться прошарки пухкої сполучної тканини, у яких проходять кро-воносні судині і нервові волокна. Поміж жировими клітинами в частках містяться окремі фіброцити, лімфоцити, тканинні базофіли, аргиро-фільні волокна, кровоносні капіляри. Жирова тканина в організмі тва-рини може становити до 30% від живої маси. її кількість тісно пов'язана з годівлею, нагулом, станом ендокринної системи тощо. У ссавців існує біла та бура жирова тканина. Біла жирова тканина міститься у жирових депо — підшкірній жировій тканині та у брижі, що особливо характер-но для свиней; у деяких порід овець — біля кореня хвоста (курдюк), у прошарках сполучної тканини між м'язовими пучками тощо. Це висо-кокалорійна речовина, при окисленні якої звільняється велика кількість енергії, а також вода. Жирова тканина виконує амортизаційну функцію, зберігає тепло тощо. Структурною одиницею білої жирової тканини є кулясті клітини, які досягають 120 мкм.
Бура жирова тканина побудована із дрібних клітин, щільно розмі-щених між собою і оточених капілярами та нервовими волокнами. Бура жирова тканина в значній кількості міститься у тілі гризунів і тварин, що впадають в зимову сплячку Для її клітин характерне центральне розміщення ядра та дрібних жирових крапель, їх злиття в більш ве-лику краплю не відбувається. У проміжках між жировими краплями знаходяться численні мітохондрії, а також інші органели. Бурий колір жирових клітин утворюється за рахунок цитохромів мітохондрії. При зниженні температури зовнішнього середовища активність окислю-вальних процесів у бурій жировій тканині підвищується. При цьому виділяється теплова енергія, яка зігріває кров у капілярах. Бура жиро-ва тканина є важливою для регулювання температури у новонародже-них і зігріванні тварин після пробудження від зимової сплячки.
Ретикулярна тканина утворює строму кровотворних органів, в яких вона добре розвинена. В комплексі з макрофагами забезпечує
РозділЗ
Загальна гістологія
специфічне мікрооточення для проліферації, диференціації та міграції клітинних елементів.
Ретикулярна тканина також входить до складу слизових оболонок, в меншій мірі — печінки. Вона утворена із ретикулярних клітин зірчастої форми і волокон, які формують сітку (від лат. геїісиішп -сітка). В комір-ках сітки міститься тканинна рідина, лімфоцити, макрофаги, плазмоци-ти та інші клітини. За походженням вона є похідним мезенхіми. Ядро ретикулярних клітин округле, характеризується помірним вмістом хроматину; цитоплазма містить малочисельні мітохондрії та комплекс Гольджі на різних рівнях розвитку, інші органели. Ретикулінові волокна знаходяться у глибоких інвагінаціях плазмолеми ретикулярних клітин.
Слизова сполучна тканина спостерігається лише в пупковому ка-натику плода. Клітинні елементи представлені тут у вигляді мукоци-тів - клітин типу фібробластів. Головна особливість цієї тканини - це відсутність волокнистих структур.
Основна міжклітинна речовина містить високомолекулярні біопо-лімери, які заоезпечують тургор (пружнгсть) тканин пух^вттуканати- и ка і попереджають можливість перетискання кровоносних судин, що живлять зародок.
Ретикулярна тканина утворює строму кровотворних органів, в яких вона добре розвинена. В комплексі з макрофагами забезпечує специфічне мікрооточення для проліферації, диференціації та міграції клітинних елементів.
Ретикулярна тканина також входить до сжладу слизових оболонок, в меншій мірі — печінки. Вона утворена із ррпкулярних клітин зірчастоі/ форми і волокон, які формуюхь сітку (від/лат. гегдсиіит -сітка). В комір-тч А ках сітки міститься тканинна рушна, лшфоцити, макрофаги, плазмоци- у ти та інші клітини. За походженшїмувона є похідним мезенхіми. Ядро (0 ретикулярних клітин округле, характеризується помірним вмістом У хроматину; цитоплазма містить малочиьіетіні мітохондрії та комплекс П Гольджі на різних рівнях розвитку, інші оргшїели. Ретикулінові волокна Г^ знаходяться у глибоких інвагінаціях плазмолеми^етикулярних клітин. /
