5) емпірична база роботи (на 2-му курсі лише бажана, а на 3-му та наступних курсах - обов’язкова), оформляється за наступними правилами:
· наводиться назва дослідження,
· вказується автор або установа, що його проводила;
· дата, місце та вибірка (у дужках);
· обов’язково посилання на джерело емпіричних даних, яке наводиться у списку літератури.
Наприклад,
«Емпіричною базою роботи є:
1) дослідження Інституту Соціології НАН України «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді» (2008, N=2000) [5].»
У разі використання результатів авторського емпіричного дослідження або дослідження, що проведене за участю автора – необхідно посилання на ДОДАТКИ де пропонується програма авторського дослідження та узагальненні результати проведеного дослідження. У такому випадку в тексті це виглядає наступним чином. Наприклад,
«2) емпіричне дослідження, проведене за участю автора «Ціннісні орієнтації студентської молоді ДНУ» (2009, м. Дніпропетровськ, N=500) (Див. Додаток А).» або:
«3) авторське емпіричне дослідження «Ціннісні орієнтації студентів факультету суспільних наук та міжнародних відносин ДНУ» (2010, м. Дніпропетровськ, N=300) (Див. Додаток Б)».
При написанні магістерської роботи до «ВСТУПУ» надаються додатково наступні елементи:
6) методи дослідження. Пошукачем наводиться перелік методів, що використовувалися під час роботи над магістерською. При розкритті цього елементу слід пам’ятати, що методів дослідження в науковій практиці використовується багато, їх перелік з поясненнями займає в спеціальній літературі певний обсяг (до 10 сторінок і більше). Такий перелік наводити у вступі не варто, а лише згадати назви методів, що використовувалися.
Загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, індукція та дедукція, метод актуалізації, порівняльний метод, системний аналіз, методи опису, пояснення та інтерпретації та ін.
Серед головних соціологічних методів емпіричного дослідження можна назвати: опитування (анкетування, тестування, інтерв’ю, експертне опитування, соціометричне опитування); спостереження (включене та невключене); аналіз документів (традиційний та формалізований); соціальний експеримент; методи соціального прогнозування; різноманітні якісні методи дослідження.
7) наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна – особливо важлива частина вступу магістерської роботи. Відсутність чітких визначень новизни знижує загальне враження від роботи. Серед формулювань новизни роботи можна віднести:
§ постановка нової наукової проблеми;
§ введення нових наукових категорій і понять;
§ розкриття нових закономірностей розвитку соціальних процесів;
§ використання нових методів, інструментів, апарату дослідження;
§ розробка та наукове обґрунтування пропозицій про поновлення об’єктів, процесів и технологій, що використовуються у соціальному управлінні;
§ розвиток нових наукових уявлень про суспільство і його окремі елементи.
8) практична значимість отриманих результатів. Автор повинен запропонувати рекомендації і наголосити де та в яких сферах практичної діяльності, якими установами, органами та організаціями, і в якій формі можуть бути використані результати магістерського дослідження;
9) апробація результатів дослідження. Пошукач висвітлює перелік конференцій (наводиться назва конференції, дата і місце її проведення) де були оприлюдненні результати магістерського дослідження або його основні положення;
10) публікації. Наводиться перелік публікацій пошукача.
Наприклад, «…результати магістерського дослідження опубліковані у 3-х статтях…(і наводиться бібліографія авторських публікацій)».
Наявність публікацій – є обов’язковою умовою захисту магістерської роботи;
11) основні категорії і поняття дослідження (наводиться лише перелік);
12) зв’язок роботи з науково-дослідницькими програмами або темами кафедри;
12) структура роботи.
Елементи «ВСТУПУ» не потребують у тексті виокремлення їх назви або іншого додаткового виділення і позначаються лише абзацами.
Оформлення основної частини
Основна частина - це найбільша за обсягом частина наукового дослідження, яка повинна відповідати темі роботи та повністю її розкривати. Основна частина складається з двох або трьох Розділів, які поділяються на підрозділи (або Глав і параграфів) і слугує розкриттю змісту наукової роботи.
Умовно текст ділиться на:
1) загально методологічну («теоретичну») частину – де розкривається теоретичне підґрунтя на яке спирається автор. Відбувається опис існуючих теорій як інструменту подальшого розгляду об’єкту роботи. Студент визначається з теоріями та концепціями, та їх підставі - структурою досліджуємого об’єкта та визначеннями його елементів. В рамках розглянутих теорій уточнюються поняття, з якими працює автор, визначаються логічні зв'язки, здійснюється перехід від макроструктур до спеціальних теорій;
2) спеціально-теоретичну частину – що висвітлює область прикладного знання із зверненням до спеціальних соціологічних теорій, в рамках яких автор розглядає предмет роботи та прагне вирішити поставлені мету і задачі;
3) емпіричну («практичну») частину - де розкривається сучасний стан явища, соціальні процеси що досліджуються (висвітлюються його зафіксовані характеристики, фактори, що обумовлюють такий стан та ін.). Висновки про стан обов’язково ґрунтуються на зафіксованих фактах, на результатах емпіричних досліджень, що доводять дійсний стан об’єкту. Заяви про стан обов’язково повинні бути емпірично підтвердженими якісними або кількісними показниками. Наведення «практичної» частини не повинно виглядати лише як звіт про проведене власного дослідження - задача автора всебічно висвітлити стан об’єкту та його характеристики. Обґрунтування повинно спиратися на емпіричні данні, але треба звертати особливу увагу на рік їх отримання.
Основна частина покликана висвітлити ступінь досягнення поставленої мети та вирішення задач роботи, при цьому, автор повинен уникати загальних висловлювань, бездоказових тверджень, тавтології. На цій підставі розділи і підрозділи (за назвою та змістом) певною мірою повинні відповідати поставленим у Вступі задачам, та обов’язково закінчуватися висновками автора. Формулювання назв глав і параграфів (розділів і підрозділів) повинно бути чітким, стислим і відповідати їхньому змісту.
Автор роботи, посилаючись на факти або думку інших науковців, емпіричні данні інших дослідників, зобов’язаний дотримуватися певних етичних вимог - при наведенні або цитуванні обов’язково вказувати джерело, прізвище та ініціали автора, назву дослідження, джерело отримання даних, робити посилання на список літератури та вказувати сторінку де наводиться цей факт. Рекомендується наводити прізвища класиків або видатних сучасних науковців, у разі, коли наводяться інші прізвища – необхідно вказувати науковий ступінь та посаду автора. Наприклад, «професор кафедри соціології управління Донецького державного університету управління Пасько Я.І. пропонує розглядати явище…», або «Лукашук В.І. – доцент кафедри прикладної соціології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна вважає, що …».
При висвітленні власної думки автора наукової роботи не прийнято використовувати займенник "Я", а застосовується знаменник «ми» або вислів "на нашу думку" – це є прийнятим в науковому середовищі. При цьому не слід ними зловживати, бо виникає думка, що роботу писав колектив авторів. Тому, найбільш вдалими є невизначені обороти, наприклад: "вважається, що…", "автор роботи звертає увагу на те, що…", "розроблений автором підхід дозволяє…" і т. ін.
В науковій роботі неприпустимі вульгаризми, ненаукові висловлювання або обороти. При наведені тексту неприпустимі граматичні, лексичні та синтаксичні помилки.
У тексті структурні елементи та їх назви виділяються жирними літерами. Слово «РОЗДІЛ 1» пишеться окремим рядком, під ним - обов’язково заголовок (назва) розділу, який центрують (крапка за назвою не виставляється).
Заголовки підрозділів починають друкувати з абзацного відступу (п’ять знаків) після нумерації «1.1» (за якою крапка не ставиться) строчними літерами (крім першої прописної) без крапки в кінці і підкреслення. У випадку коли заголовок складає більше одного речення – їх поділяють крапкою. Не припускається робити переноси в заголовку розділу/підрозділу та розміщувати назви розділів/підрозділів у нижній частині сторінки (всі структурні елементи роботи необхідно розпочинати з першого рядка нового аркушу, виключенням є випадки, коли під назвою розділу та його коротким вступом наводиться назва підрозділу).
Кожний підрозділ і врешті Розділ обов’язково завершується висновками автора, що підсумовує розгляд питання за назвою підрозділу і взагалі Розділу.
Вимоги до оформлення посилань
Посилаючись на думку певного автора або факти, необхідно дотримуватися певних етичних вимог – вказувати в квадратних дужках джерело. Посилання оформлюють наступним чином: [5, с.18]. Посилання наводиться в кінці речення, але крапка ставиться після дужки.
За необхідністю при висвітленні проблеми можливо використовувати цитування. Рекомендується цитувати (мовою джерела) лише класиків, але не виключаються й сучасні автори, при цьому не припустимо зловживати текстом іншого автора – цитата не повинна бути більшою за один абзац.
При прямому цитуванні необхідно робити посилання на список літератури та обов’язково наводити посилання під текстом на цій самій сторінці.
Наприклад, у тексті: «…соціологічна енциклопедія визначає поняття exit poll наступним чином: «EXIT POLL (англ. exit – выход, poll– опрос) – особый вид электорального социологического исследования, проводимого в день выборов «у выхода» из избирательных участков методом стандартизованного интервью» [5, с.308].1
У разі цитування внизу сторінки обов’язково під рискою оформлюється таке посилання:
__________________________________________________________________
1 [ 5 ] Социология: энциклопедия /сост. А.А.Грицанов [и др.] –Минск: Книжн. Дом, 2003. –С.308.
Щоб уникнути складнощів оформлення прямого цитування, рекомендується уникати цитування та наводити ту ж саму інформацію від третьої особи.
Вимоги щодо оформлення таблиць, графіків та діаграм
Таблиці, графіки та діаграми у разі одноразового їх використання та масштаб яких не перевищує розміри одного аркушу - наводяться безпосередньо у тексті (перенос частки таблиці на іншу сторінку потребує додаткового оформлення, тому небажаний). В інших випадках, коли на таблицю (графік або діаграму) автор посилається декілька разів їх необхідно виносити у додатки.
Таблиця оформлюється наступним чином: у правому куті «Таблиця 1.» (нумерують таблиці арабськими цифрами, або наскрізно, або за номером розділу підрозділу, наприклад, «1.1.1»). Кожна таблиця повинна мати назву, що розкриває її зміст. Обов’язково вказується її джерело «[5, с.3]». Крапка за назвою таблиці не ставиться. У випадку коли таблиця складена автором за результатами власного емпіричного дослідження, про це наголошується у тексті, а під назвою таблиці наводиться його вихідні дані (або скорочено «(травень-червень 2013, N=200)». Далі наводиться розгорнутий приклад оформлення таблиці (Див. Табл.1).
Таблиця 1.
Вагомість термінальних цінностей
для респондентів за гендерною ознакою (%)
(за результатами авторського дослідження «Музика в житті випускника навчального закладу» (квітень 2013 року, N=115)
| Цінності–цілі | Не значимо | Значимо за певних умов | Достатньо значимо | Найвища цінність | Важко відповісти | |||||
| Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | |
| Здоров’я | 1,7 | 4,0 | 11,7 | 22,4 | 20,2 | 75,9 | 64,1 | |||
| Любов | 1,7 | 6,9 | 16,7 | 34, | 31,3 | 56,9 | 52,1 | |||
| Матеріально-забезпечене життя | 8,6 | 12,2 | 72,4 | 38,7 | 17,2 | 49,1 | 1,7 |
У випадку коли кількість респондентів не перевищує 100 чоловік, показники наводяться лише в абсолютних цифрах (без відсотків)
 |
Оформлення графіків та діаграм виконується за схожим принципом, але має певні відмінності. Так, назва наводиться або згори (Див. Рис.1).
Рис. 1
 |
Інший варіант, коли назва наводиться з низу (Див. Рис.2).
а) Інтернет; b) преса; c) міжособистісна комунікація; d) використання інших ТБ каналів; e) усі доступні джерела інформації
Рис.2 Джерела перевірки інформації [5, с.3]
Обов’язково треба мати на увазі, що таблиці, графіки та діаграми це лише ілюстрація, візуальне підкріплення висновків автора. Тому у тексті наводяться данні, розкриваються зв’язки, описуються виявлені кореляції та робляться висновки, тільки після цього автор посилається на таблицю, графік або діаграму. Наприклад, «…(Див. Табл.1)». Використання речення «…як видно з таблиці…» нівелює зусилля та знецінює роботу автора.
Оформлення висновків
«ВИСНОВКИ» у логічній формі представляються кінцеві результати проведеної роботи.
«ВИСНОВКИ» повинні бути чітко сформульованими та мати стверджувальну і закінчену форму, яка не потребує переліку робіт, що було проведено автором протягом написання роботи. У висновках висвітлюються власні напрацювання автора випускної роботи, як конкретні заяви, які наводяться у відповідності до поставлених у Вступі завдань роботи і висвітлюють ступінь їх реалізації. Бажано після розкриття завдань надати пропозиції можливого подальшого теоретичного розгляду проблеми та запропонувати рекомендації щодо впровадження результатів проведеного наукового дослідження у практичну діяльність державних та інших закладів.
«ВИСНОВКИ» висвітлюють власні напрацювання автора роботи та містять:
1) стислі твердження (констатуючі, встановлюючи і затверджуючи судження);
2) визначений рівень реалізації поставленої мети і вирішення завдань;
3) пропозиції щодо подальшої розробки обраної теми в теоретичному аспекті;
4) рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів.
Загальні висновки курсової роботи доцільно поділити на пункти у відповідності до поставлених у «ВСТУПІ» задач та розкривати рівень їх вирішення. Такий підхід дозволить автору та слухачам бачити результати наукового пошуку та положення які власне захищаються автором.
Наприклад, «Вивчив проблему «Девіантної поведінки молоді в умовах сучасного українського суспільства» ми дійшли до наступних висновків:
1) теоретико-методологічним підґрунтям вивчення проблеми девіації є…;
2) девіація в науковій літературі визначається як……..;
3) факторами, що обумовлюють девіантну поведінки молоді виступають……;
4) девіантна поведінка сучасної української молоді має наступні характерні ознаки…..…
Результати курсової роботи можуть бути використані: установами, що займаються формуванням молодіжної політики; закладами освіти та соціальної роботи, що вирішують завдання успішної соціалізації та виховання молоді.»
Текст висновків повинен бути чітко сформульованим та мати закінчену форму у формі стверджень, які висвітлюють відповідь на питання: «до чого дійшов, що з’ясував автор?». Аргументація та посилання у «ВИСНОВКАХ» є зайвою, тому що розпорошує умовиводи та створює враження про відсутність впевненості автора в його заявах та твердженнях. Конкретні висновки демонструють чітке бачення автора отриманих результатів, які виносяться на захист та сприяють його успішності.
Слід зазначити, що більшість питань на захисті наукової роботи задаються на базі аналізу висновків та рекомендацій запропонованих автором.
Оформлення списку літератури
«СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» складається лише з джерел на які автор роботи посилається у тексті і є важливою та обов'язковою частиною роботи. «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» включає публікації класичних теорій та інші матеріали: монографії, статті, публікації про результати соціологічних досліджень, які використовувались автором у процесі написання роботи та у тексті присутні на них посилання. Джерела наводяться обов’язково мовою оригіналу. Використання підручників та навчальних посібників знецінює наукову роботу, тому використовувати їх забороняється.
Оформлення бібліографії у списку літератури - важлива і обов'язкова частина роботи, яка свідчить про рівень фахової підготовки автора, як науковця, тому потребує особливої уваги. Література у списку може групуватися або за появою у тексті посилань, або в алфавітному порядку.
(Зразок оформлення бібліографії у списку літератури наводиться у підрозділі 3.12).
Оформлення додатків
«ДОДАТКИ» наводяться на власний розсуд автора за необхідністю. Додатки є продовженням наукової роботи, що посилює її питому вагу та обґрунтованість позиції автора. Додатки пропонуються після списку літератури і наводяться за появою посилань у тексті. У додатках можуть бути висвітлені наступні матеріали: програма емпіричного дослідження; примірники анкет, опитувальних листів, тестів; великі таблиці та малюнки; матеріали що мають пряме відношення до теми дослідження; інструкції та методики; опис алгоритмів та інструментарію, що розроблений пошукачем.
Починаючи з нової сторінки, зверху по центру пишеться слово «Додаток», нижче наводиться його заголовок, який розкриває сутність додатку. Якщо в роботі більше одного додатку, вони нумеруються послідовно арабськими цифрами або прописними літерами (Наприклад, «Додаток 1» або «Додаток А»). Сторінки додатків нумеруються наскрізно по всій роботі, але до загального обсягу сторінок роботи не враховуються.
В одному додатку можливо наводити декілька таблиць, діаграм, малюнків у яких висвітлюються результати одного соціологічного дослідження, що проводилися іншими дослідниками або результати власного дослідження та інші матеріали до яких звертається і посилається автор. У тексті таке посилання має наступний вигляд: «(Див. Додаток А, Табл.1)». Посилання на додатки наводиться в кінці речення, але крапка ставиться після дужки.
У Додатках автор може висвітлювати матеріали статистики, періодичної літератури, архівні документи і т.ін., це підвищує обґрунтованість висновків та наочність аргументації автора. У Додатках бакалаврської або дипломної роботи обов’язково висвітлюється програма авторського емпіричного дослідження. Додатки, на які у тексті посилання відсутні, наводити не треба – такі додатки ні чого не ілюструють тому не зміцнюють, а навпаки - знецінюють зусилля автора наукової роботи.
Сторінки додатків продовжують нумеруватися наскрізно, але до загального обсягу сторінок роботи не включаються.
На титульному листі та останній сторінці роботи автор обов'язково ставить свій підпис.
Оформлення Пояснювальної записки
Пояснювальна записка до дипломної роботи (не більше 5 сторінок за обсягом) надається членам ДЕК як додатковий матеріал, що реферативно розкриває зміст роботи. Необхідно висвітлити порушену проблему, об’єкт, предмет, мету і завдання, емпіричну базу підготовленої дипломної роботи, чіткі загальні висновки до яких дійшов автор. Бажано основні положення роботи ілюстративно підкріпити невеликими таблицями, графіками та діаграмами.
(Зразок оформлення титульного аркушу наводиться у підрозділі 3.12)
Оформлення Подання голові ДЕК
У Поданні зазначаються:
Прізвище студента, тема дипломної роботи у відповідність до Наказу ректора ДНУ ім.О.Гончара, наявність необхідного пакету документів.
Висвітлюються дані щодо навчальних досягнень студента за період навчання у вищому навчальному закладі.
Відгук керівника щодо змістовності роботи, ступеню виконання поставлених завдань, відповідність до вимог оформлення дипломного роботи.
Висновок кафедри про допуск до захисту даної роботи в Державній екзаменаційній комісії.
(Зразок бланку наводиться у підрозділі 3.12)
3.12 Зразки документів, які необхідні для
оформлення курсових робіт, дипломних робіт за ОКР бакалавра, спеціаліста, магістра
Зразки пропонуються у відповідності до Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №384 від 29.03.2012. «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації».
Зразок заяви про вибір теми курсової роботи (дипломної роботи за ОКР бакалавра, спеціаліста, магістра)
Завідувачу кафедрою соціології
________________________________
(наукове звання, вчений ступінь, прізвище, ініціали)
Студента(ки) групи ___________
________________________________
(прізвище, ім'я, по-батькові)
ЗАЯВА
Прошу затвердити тему курсової роботи (дипломної роботи за ОКР бакалавра, спеціаліста, магістра) «________________________________________________________________»
і призначити керівника ______________________________________________
(наукове звання, вчений ступінь, посада, прізвище, ініціали керівника)
«» _________ 20 ____________ _____________
Підпис (Прізвище)
Зразок графіку виконання курсової роботи
Затверджено на засіданні кафедри соціології
“___ ”______________ 20..р.
ГРАФІК
виконання курсової роботи
____________________________________________________________
(тема роботи)
| № п/п | Назва етапів роботи | Термін виконання | |
| Заплановано | Фактично | ||
| 1. | Розробка попереднього плану роботи | ||
| 2. | Робота над літературою і джерелами | ||
| 3. | Остаточне уточнення плану | ||
| 4. | Написання першого Розділу (Глави) | ||
| 5. | Написання другого Розділу (Глави) | ||
| 6. | Написання третього Розділу (Глави) | ||
| 7. | Написання вступу і висновків | ||
| 8. | Оформлення списку літератури | ||
| 9. | Остаточне оформлення роботи | ||
| 10. | Надання роботи науковому керівнику |
Студент (ка) групи___________
____________ ______________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
ПОГОДЖЕНО:
Науковий керівник
____________ ______________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Дата
