Загальновідомо, що діяльність підприємств, незалежно від їх форми власності підлягає оподаткуванню. Об'єктами оподаткування виступають прибутки, додана вартість продукції (або митна вартість), спеціальне використання природних ресурсів, майно, тощо.
Вважаємо, що соціально-економічна сутність, роль і призначення податків визначаються насамперед економічним ладом суспільства, природою держави та її законодавчою базою.
Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку.
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому порядку, становить податкову систему України.
Для визначення роботи, яку виконують податки, варто розглянути функції податків та їх тлумачення (рис. 5.1).
 |
Рис. 5.1. Функції податків
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (2 грудня 2010 року N 2755-VI).
До основних елементів податків належать:
1. платники податку - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів;
2. об'єкт оподаткування - майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку;
3. база оподаткування - фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання;
4. ставка податку - розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування; Вона може бути базовою (основною) - визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом; граничною -максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, абсолютною (специфічною) - згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування, відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
5. порядок обчислення податку - здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів;
6. податковий період - визнається встановлений період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
7. строк та порядок сплати податку - встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо;
8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку – до неї належать декларації або розрахунок.
Податки і збори, передбачені податковою системою України та сплачувані підприємствами, згруповані в таблиці 5.1.
Згідно з Податковим кодексом виділяється ряд засад податкового законодавства:
- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати податки;
- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне
(множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або
контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення
на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
- фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
- соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
- економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
- нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
- стабільність - зміни до будь-яких елементів податків
та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду;
- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.
Податкова система України представлена загальнодержавними і місцевими податками і зборами.
Податковий кодекс містить 268 визначень у сфері економіки.
Таблиця 5.1
Види податків і зборів, що передбачені податковою
системою України (станом на 1.01.2011 р.).
| Загальнодержавні податки, збори та платежі | Місцеві податки і збори |
| 1. податок на прибуток підприємств | 1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки |
| 2. податок на доходи фізичних осіб | 2. єдиний податок. |
| 3. податок на додану вартість | 3. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності |
| 4. акцизний податок | 4. збір за місця для паркування транспортних засобів |
| 5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу | 5. туристичний збір |
| 6. екологічний податок | |
| 7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України | |
| 8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні | |
| 9. плата за користування надрами | |
| 10. плата за землю | |
| 11. збір за користування радіочастотним ресурсом України | |
| 12. збір за спеціальне використання води | |
| 13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів | |
| 14. фіксований сільськогосподарський податок | |
| 15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства | |
| 16. мито | |
| 17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу наелектричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками | |
| 18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. |
Отже, прямі податки встановлюються безпосередньо на доход або майно платника податків, а непрямі включаються в ціну товарів (робіт, послуг). Непрямі податки називають податками на споживання.
