В умовах ринкових відносин підвищується відповідальність і самостійність підприємств у підготовці і ухваленні управлінських рішень щодо забезпечення ефективності їх діяльності. Ефективність виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах.
Актуальність досліджень у області фінансових результатів викликана тим, що останніми роками підвищилася кількість неплатоспроможних підприємств. Крім того, від розміру та періодичності отримання позитивних фінансових результатів залежить соціальна забезпеченість колективу, конкурента здатність підприємства, його здатність до розширення і відтворення капіталу.
Прибуток був і залишається основним джерелом формування власного капіталу підприємства.
Ринкові умови господарювання висувають на перший план для підприємств не просто повну окупність всіх витрат, але і отримання прибутку в розмірі, достатньому для розширення виробництва, зростання підприємства. Кожен суб'єкт підприємницької діяльності, що існує на ринку і новостворюваний здійснює свою діяльність на основі отримання прибутку.
Прибуток є найбільш простою і найбільш складною економічною категорією. Його простота визначається тим, що він є стержнем і головною рушійною силою економіки ринкового типа, основним спонукальним мотивом діяльності підприємців в цій економіці. Складність його полягає в різноманітті сторін, які він відображає і різноманітті видів, в яких він виступає.
Отже прибуток – це підсумковий результат фінансово-господарської діяльності підприємства, що відображає її успішність.
Можна виділити основні групи економічних характеристик прибутку:
1. Прибуток є формою доходу підприємця, що здійснює певний вид діяльності. Це найпростіша форма виразу прибутку, але вона не є повною характеристикою вартісної категорії «прибуток», оскільки у ряді випадків активна діяльність в деяких сферах може і не бути пов'язана з отриманням прибутку (наприклад, добродійність, діяльність громадських організацій).
2. Прибуток є формою доходу підприємця, що вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху.
3. Прибуток не є гарантованим доходом підприємця, що вклав свій капітал в той або інший вид діяльності. Він виступає результатом тільки умілого і успішного здійснення бізнесу. Проте, в процесі ведення бізнесу, підприємець може не лише позбутися очікуваного прибутку, але і повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є до певної міри і платнею за ризик здійснення підприємницької діяльності. Рівень прибутку і рівень підприємницького ризику знаходиться між собою в прямо пропорційній залежності.
4. Прибуток характеризує не весь доход, одержаний в процесі підприємницької діяльності, а лише ту його частину, яка очищена від понесених витрат на здійснення цієї діяльності. Тобто, в кількісному виразі прибуток є залишковим показником, що розраховується як різниця між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення підприємницької діяльності.
5. Прибуток є вартісним показником, вираженим в грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов'язана з практикою узагальненого вартісного обліку всіх пов'язаних з ним основних показників - вкладеного капіталу, одержаного доходу, понесених витрат, тощо, а також з діючим порядком податкового регулювання.
6. Прибуток є критерієм ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.
Прибуток підприємства характеризується не лише своєю багатоаспектною роллю, але видовим різноманіттям.
В таблиці 4.1. наводиться класифікація видів прибутку.
Таблиця 4.1
Класифікація прибутку підприємства по основних
економічних ознаках
| №п\п | Основні ознаки класифікації прибутку | Види прибутку |
| 1. | За джерелами формування, що використовуються в обліку | 1.1 Прибуток від реалізації продукції 1.2. Прибуток від реалізації необоротних активів 1.3 Прибуток від іншої реалізації |
| 2. | За джерелами формування прибутку по основних видах діяльності підприємства | 2.1. Прибуток від операційної діяльності 2.2 Прибуток від фінансової діяльності 2.3 Прибуток від інвестиційної діяльності 2.4. Інший прибуток |
| 3. | За складом елементів, що формують прибуток | 3.1 Маржинальний прибуток 3.2. Валовий прибуток 3.3. Чистий прибуток |
| 4. | За характером інфляційного «очищення» | 4.1. Прибуток номінальний 4.2. Прибуток реальний |
| 5. | За характером оподаткування прибутку | 5.1. Оподаткований прибуток 5.2. Прибуток, що не підлягає оподаткуванню |
| 6. | За періодичністю формування прибутку | 6.1. Регулярно формований прибуток 6.2. Надзвичайний прибуток |
| 7. | За періодом формування прибутку | 7.1. Прибуток звітного року 7.2. Прибуток планового періоду 7.3. Прибуток попереднього року |
| 8. | За характером використання прибутку | 8.1. Використаний прибуток 8.2. Нерозподілений прибуток |
| 9. | За значенням підсумкового результату | 9.1. Позитивний прибуток (+) 9.2. Збиток (-) |
Нормативною основою порядку формування і розподілу прибутку в сучасних умовах виступають два, відносно самостійних законодавчих акти.
Основою нормативного регулювання оподаткування прибутку виступає Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»
Основою формування чистого прибутку – Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, введені в дію з 1 липня 2000 року. Зокрема П (С) БУ № 2 «Фінансова звітність».
Відзначимо, що вказані нормативні акти мають ряд неузгодженостей, а іноді і суперечать один одному.
Тому розгляд нормативних основ регулювання прибутку підприємства розглянемо в різних аспектах:
– з боку об'єкту оподаткування (оподаткований прибуток);
– з боку порядку формування і використання (валовий прибуток, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування, прибуток від надзвичайної діяльності і чистий прибуток підприємства).
