Призначення та характеристика захисних споруд ЦЗ

До захис.споруд ЦЗ належать:

1)сховища-герметич.споруди для захисту людей, в яких протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив небезпечних факторів, які виникли внаслідок НС, воєнних дій та терористич.актів

2)протирадіаційне укриття-негерметична споруда для захисту людей, в якій виключається вплив іонізуючого випромінювання

3)швидко споруджувальна споруда-захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від захисту ураження в особливий період

4)споруди подвійного призначення-наземні або підземні споруди, що можуть бути використані за основним функціональним призначенням і для захисту населення (підземні склади)

5)укриття-фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків НС, а також від дії засобів ураження в особливий період.

 

35. Дайте характеристику інформуванню та оповіщення, як заходам захисту від НС

Інформування та оповіщення, яке досягається завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об’єктових систем оповіщення населення.

Це основний принцип та головний і невід’ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техногенного та природного характеру і постійне інформування про них населення забезпечуються шляхом:

· завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення населення;

· організаційно-технічного з’єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об’єктах господарювання;

· централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв’язку, радіо провідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

 

36. Дайте характеристику евакуаційним заходам як заходам захисту від НС

Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах і інших населених пунктах, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту населення є евакуація і розміщення його в зонах, які є безпечними для проживання людей і тварин. Евакуація проводиться із зон можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людей). Залежно від обстановки, яка склалася на час НС техногенного та природного характеру, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру. Загальна евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок: можливого небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров’ю людей, які проживають в зоні ураження); виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі. Часткова евакуація проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру. Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться не зайняте у сферах виробництва та обслуговування населення: діти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, разом з викладачами та вихователями, студенти, пенсіонери та інваліди, які утримуються в будинках для осіб похилого віку, разом з обслуговуючим персоналом і членами їх сімей.

Евакуація населення планується на випадок:

· аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території;

· усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

· загрози катастрофічного затоплення місцевості;

· лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.

Проведення організованої евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:

· планування евакуації населення;

· визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;

· організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;

· організації управління евакуацією;

· всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;

· навчання населення діям під час проведення евакуації.

Евакуація проводиться шляхом вивезення населення із небезпечних зон усіма видами наявного транспорту, а у разі його відсутності чи недостатності, а також у випадку руйнування транспортних шляхів – організоване виведення населення пішим ходом по заздалегідь розроблених маршрутах.

 

37. Види та порядок проведення евакуації населення при техногенних НС

Зал. від особливостей НС виділяють наступні види евакуації:

- обов’язкова – є терит. заходом, коли надзвичайна подія уже виникла або може виникнути в обмежений відрізок часу та несе в собі гибель нас-ня на цій території.

- загальна – будівля або населений пункт звільняють повністю.

- часткова – звільняється частина приміщення, насел. пункту чи адмін. району. При частковій евакуації необхідно обмежити господ-виробничу д-сть і збільшити шанси на врятування. Така евакуація в будь-яку мить може перерости в обов’язкову евакуацію.

- тимчасова – проводиться при порівняно невеликій, тимчасовій загрозі (підняття рівня води, хім.. аварія).

- безповоротна – є терміновим заходом, якщо не виникли вже, або може виникнути в обмежений відрізок часу, при цьому створює неможливі умови для життя населення в даній території протягом значного періоду.

Евакуація проводиться на держ. регіон., місцевому та об’єктовому рівнях.

Рішення про провед. евакуації приймають:

- державний рівень – КМУ;

- регіональний рівень – рада міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопільська міські державні адміністрації.

- місцевий рівень – районні, районні у містах Києві, Севастополі держ. адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.

- об’єктів рівень – керівники суб’єктів господарювання.

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

- утворення регіональних, місцевих і об’єктових органів евакуації.

- планування евакуації;

- визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого нас-ня і майна.

- орг.-ції оповіщення кер-ків суб’єктів госп-ння і нас-ня про початок евакуації.

- орг.-ція управління евакуацією;

- життєзабезпечення евакуйованого нас-ня в місцях їх безпечного розміщення;

- навчання нас-ня діям під час проведення евакуації.

Працівник суб’єктів господарювання, власник, користувач, водій ТЗ, які відмовилися від надання послуг з перевезення нас-ня у зв’язку з НС, несуть відповідальність відповідно до закону.

Евакуація матер. і культурних цінностей проводиться у разі загрози або вин-ня НС, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на їх проведення. Порядок провед. евакуації визначається КМУ.

 

38. Види та порядок проведення евакуації населення при природних НС

Зал. від особливостей НС виділяють наступні види евакуації:

- обов’язкова – є терит. заходом, коли надзвичайна подія уже виникла або може виникнути в обмежений відрізок часу та несе в собі гибель нас-ня на цій території.

- загальна – будівля або населений пункт звільняють повністю.

- часткова – звільняється частина приміщення, насел. пункту чи адмін. району. При частковій евакуації необхідно обмежити господ-виробничу д-сть і збільшити шанси на врятування. Така евакуація в будь-яку мить може перерости в обов’язкову евакуацію.

- тимчасова – проводиться при порівняно невеликій, тимчасовій загрозі (підняття рівня води, хім.. аварія).

- безповоротна – є терміновим заходом, якщо не виникли вже, або може виникнути в обмежений відрізок часу, при цьому створює неможливі умови для життя населення в даній території протягом значного періоду.

Евакуація проводиться на держ. регіон., місцевому та об’єктовому рівнях.

Рішення про провед. евакуації приймають:

- державний рівень – КМУ;

- регіональний рівень – рада міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопільська міські державні адміністрації.

- місцевий рівень – районні, районні у містах Києві, Севастополі держ. адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.

- об’єктів рівень – керівники суб’єктів господарювання.

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

- утворення регіональних, місцевих і об’єктових органів евакуації.

- планування евакуації;

- визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого нас-ня і майна.

- орг.-ції оповіщення кер-ків суб’єктів госп-ння і нас-ня про початок евакуації.

- орг.-ція управління евакуацією;

- життєзабезпечення евакуйованого нас-ня в місцях їх безпечного розміщення;

- навчання нас-ня діям під час проведення евакуації.

Працівник суб’єктів господарювання, власник, користувач, водій ТЗ, які відмовилися від надання послуг з перевезення нас-ня у зв’язку з НС, несуть відповідальність відповідно до закону.

Евакуація матер. і культурних цінностей проводиться у разі загрози або вин-ня НС, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на їх проведення. Порядок провед. евакуації визначається КМУ.

 

39. Основна мета та завдання ЄДСЦЗ

Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.

Положення про єдину державну систему цивільного захисту, типові положення про функціональну і територіальну підсистеми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є:

1) забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

2) забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

3) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;

4) виконання державних цільових програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

5) опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

6) прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

7) створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

8) оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;

9) захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

10) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

11) пом’якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

12) здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;

13) реалізація визначених законом прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;

14) інші завдання, визначені законом.

40. Територіальна підсистема ЄДСЦЗ

Територіальні підсистеми створ. в АРК, в областях, в м. Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації НС техногенного, природного та військового характерів в межах відповідних територій. Безпосереднє керівництво територ. підсистемою покладається на посадову особу, яка очолює орган, що створив таку підсистему та її ланку.

Ланки територіальних підсистем створюються:

1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим - у районах Автономної Республіки Крим;

2) районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями - у районах, районах у містах Києві та Севастополі;

3) органами місцевого самоврядування - в обласних центрах, у містах обласного і районного значення.

4. Положення про ланку територіальної підсистеми затверджується органом, що її створив.

5. Безпосереднє керівництво територіальною підсистемою, її ланкою покладається на посадову особу, яка очолює орган, що створив таку підсистему, ланку.

6. Безпосереднє керівництво територіальною підсистемою Автономної Республіки Крим покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим.

7. До складу територіальних підсистем та їх ланок входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб’єкти господарювання.

 

41. Функціональна підсистема ЄДСЦЗ

Функціональні підсистеми – системи які створюються в галузях економіки центр. органами виконавч. влади за напрямками діяльності які мають усі необхідні складові елементи на які покладається виконання заходів ЦЗ функціональної спрямованості. Керівництво функц. системи покладається на керівника органу, суб’єкта господарювання що створив таку підсистему. До складу функцоін. систем входять: 1) органи управління та сили ЦЗ, 2) відповідні суб’єкти господарювання, які виконують завдання ЦЗ.

Положення про функціональні підсистеми розробляються на підставі типового положення про таку підсистему і затверджуються центральними органами виконавчої влади, що їх створили, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

До складу територіальних підсистем та їх ланок входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб’єкти господарювання.

 

42. Описати режими готовності ЄДСЦЗ

Залежно віл масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла за рішенням КМУ, ради міністрів АРК, обласних державних адміністрацій, місцевих, селищних адміністрацій ЄДСЦЗ функціонує у таких режимах:

1) Режим повсякденного функціонування. Функціонує при нормальній виробничій, радіаційній, хімічній, сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній, техногенній та пожежній обстановці та за відсутності епізоотій та епіфітотій.

2) Режим підвищеної готовності. Здійснення усіх заходів, що передбачені режимом повсякденного функціонування. Режим підв.готовності встановлюється погіршені виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки і при одержанні прогнозу, щодо виникнення НС.

3) Режим надзвичайної ситуації. Встановлюється у режимі реальної загрози і під час запобігання та локалізації НС.

4) Режим надзвичайного стану. Здійснення усіх заходів, що передбачені в режимі надзвичайної ситуації. Режим впроваджується в Україні або на окремій території, на якій введено правовий режим згідно ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану у зв’язку із розвитком НС».

 

43. Описати заходи режиму повсякденного функціонування ЄДСЦЗ

Режим повсякденного функціонування. Функціонує при нормальній виробничій, радіаційній, хімічній, сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній, техногенній та пожежній обстановці та за відсутності епізоотій та епіфітотій.

Основні заходи:

- Спостереження і контроль за навколишнім середовищем, за ПНО та прилеглими територіями, здійснення чергування оперативного персоналу;

- Розробка та реалізація програм і заходів, щодо реалізації попередження виникнення НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих втрат і забезпечення сталого функціонування об’єктів і галузей економіки при НС.

- Вдосконалення органів управління ЄДСЦЗ на всіх рівнях, сил і засобів до дій в НС, навчання населення засобам захисту.

- Створення і поновлення резервів фінансових, медичних та матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків НС.

- Здійснення цільових програм страхування;

- Постійне прогнозування та оцінка обстановки, що може призвести до НС.

 

44. Описати заходи режиму підвищеної готовності ЄДСЦЗ

Режим підвищеної готовності. Здійснення усіх заходів, що передбачені режимом повсякденного функціонування. Режим підв.готовності встановлюється погіршені виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки і при одержанні прогнозу, щодо виникнення НС.

Основні заходи:

- Формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки, вироблення пропозицій, щодо нормалізації даної обстановки;

- Посилення чергово-диспетчерської служби;

- Посилення спостереження та контролю за навколишнім середовищем, за ПНО і прилеглими територіями, прогнозування можливості виникнення НС та їх масштабів;

- Розробка заходів, щодо захисту населення та навколишнього середовища;

- Приведення в стан підвищеної готовності наявних сил та засобів, залучення додаткових сил та уточнення дій;

- Проведення заходів, щодо запобігання НС.

- Ведення цілодобового чергування членів комісії з техногенно-економічної безпеки та НС.

 

45. Описати заходи режиму надзвичайної ситуації ЄДСЦЗ

Режим надзвичайної ситуації. Встановлюється у режимі реальної загрози і під час запобігання та локалізації НС.

Основні заходи:

- Прийняття на себе відповідними комісіями безпосереднього керівництва функціонування підсистем та структурних підрозділів ЄДСЦЗ;

- Організація захисту населення та території;

- Висування оперативних груп в райони надзвичайної ситуації;

- Локалізація та ліквідація наслідків НС;

- Визначення межі території де виникла НС;

- Організація робіт, щодо забезпечення стійкого функціонування галузей економіки та об’єктів здійснення життєзабезпечення постраждалого населення (першочергове завдання);

- Здійснення безперервного спостереження і контролю за навколишнім середовищем, за ПНО і прилеглих до них територій;

- Створення звіту,щодо розвитку НС вищим органам управління та оповіщення населення за змістом цього звіту.

 

46. Описати заходи режиму надзвичайного стану ЄДСЦЗ

Режим надзвичайного стану. Здійснення усіх заходів, що передбачені в режимі надзвичайної ситуації. Режим впроваджується в Україні або на окремій території, на якій введено правовий режим згідно ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану у зв’язку із розвитком НС».

Основні заходи:

- Створення тимчасових органів керівництва на території дії надзвичайного стану;

- Організація нормального функціонування систем захисту населення або його термінової евакуації з особливо небезпечних територій;

- Встановлення особливого режиму в’їзду та виїзду, а також обмеження пересування по територіям де запроваджено надзвичайний стан;

- Посилення охорони громадського порядку та об’єктів.

 

47. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів ЄДСЦЗ

ЄДС фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних органів виконавчої влади, коштів державних підприємств, установ та організацій, страхових фондів та інших джерел.

При ліквідації НС на загальнодерж. рівні створюється резервний фонд Кабінету Міністрів України – для фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня (за рахунок видатків Державного бюджету України)

За відповідним поданням МНС, Мінфіну, Мінекономіки та ін зацікавлених центр. органів виконавчої влади викор-ся спец. фін. та матер. резерви, у т.ч.:

- кошти резервного фонду Кабінету Міністрів України;

- запаси державних матеріальних резервів техніки та спеціальних видів майна.

При ліквідації НС на регіональному рівні створюється регіональний резерв фінансових ресурсів; викор. спеціальні фін. та матер. резерви, у т.ч.:

- кошти резервного фонду Уряду АРК, обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

- регіональні запаси матеріальних резервів техніки та спеціальних видів майна;

- у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обґрунтованих межах з резервного фонду Кабінету Міністрів України.

При ліквідації НС на місцевому рівні створюється місцевий резерв фінансових ресурсів; викор. фінансові та матер. резерви, у тому числі:

- кошти резервного фонду сільських районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій;

- місцеві запаси матеріальних резервів, техніки та спеціальних видів майна;

- у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обґрунтованих межах з резервного фонду Уряду АРК, обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

При ліквідації НС на об’єктовому рівні використовуються запаси матеріальних та фінансових ресурсів – за рахунок власних коштів державних підприємств, установ та організацій. Тобто об’єкта на якому виникла НС.

48. Дайте характеристику держ. нагляду і контролю, держ. експертизі і ліцензуванню окремих видів дія-сті, як функціональним заходам у сфері держ. регулювання та контролю ЄДСЦЗ

Державний нагляд і контроль організується з метою перевірки повноти та якості заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення готовності органів управління ЄДС, а також готовності посадових осіб до дій у разі їхнього виникнення.

Державний нагляд і контроль проводиться відповідно до чинного законодавства України спеціально уповноваженими центральними та місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами влад відповідно до задач, покладених на ЄДС.

Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державна експертиза -утворюється та здійснюється з метою виявлення ступеня відповідності встановленим стандартам, нормам і правилам. Організується державна експертиза органами виконавчої влади, виконавчими органами рад.

У разі потреби державна експертиза проектів, процесів і рішень щодо ПНО, які здатні ініціювати НС або впливати на стан захисту населення і територій від НС, може проводитись громадськими об’єднаннями, незалежними експертами та спеціалістами міжнародних експертних організацій у порядку, встановленому законодавством України.

Державна експертиза проектів і рішень (крім проектів будівництва) стосовно техногенної безпеки об'єктів виробничого та соціального призначення, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, організовується урядовим органом державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки і проводиться відповідно до закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Ліцензування окремих видів діяльності – поводиться з метою проведення єдиної державної політики для забезпечення життєво важливих інтересів народу, суспільства, держави. Стаття 39. Ліцензування окремих видів господарської діяльності у сфері цивільного захисту. Ліцензування окремих видів господарської діяльності у сфері цивільного захисту здійснюється відповідно до закону.

 

49. Дайте характеристику декларуванню безпеки промисл. об’єктів, сертифікуванню та страх-ню, як функціональним заходам у сфері держ. регулювання та контролю ЄДСЦЗ

Декларування безпеки промислових об’єктів здійснюється з метою забезпечення контролю за дотриманням заходів безпеки на етапах їхнього впровадження в експлуатацію, експлуатації, а також виводу з експлуатації. Воно передбачає: 1) оцінку ризику виникнення на промислових об’єктах НС, враховуючи визначення джерел загроз, оцінку умов розвитку і можливих наслідків НС, у тому числі викидів у довкілля шкідливих речових; 2) оцінку готовності до експлуатації ПНО відповідно до вимог техногенної безпеки; 3) аналіз достатності й ефективності прийнятих заходів щодо запобігання локалізації та ліквідації наслідків НС на промисловому об’єкті; 4) розробку заходів, спрямованих на зменшення масштабів і величини негативних наслідків від надзвичайних ситуацій.

Сертифікування – проводиться на добровільній та обов’язковій основі з метою підтвердження кваліфікації окремих категорій громадян України та продукції встановленим вимогам включаючи контроль за небезпечної діяльності.

Страхування здійснюється з метою забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання НС і страхового покриття збитків у разі їхнього виникнення. Страховий захист населення та територій від НС забезпечується обов’язковим і добровільним страхуванням. Обов’язкове – при експлуатації ПНО, добровільне – у решті випадків. Надання інформації населенню про стан довкілля гарантується Конституцією України. Державні органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, адміністрації організацій зобов’язані відповідно до законодавства України надавати населенню оперативну та достовірну інформацію про виникнення НС та стан захисту населення і територій, вжиті заходи щодо забезпечення безпеки, прийоми та способи захисту через засоби масової інформації, інші канали.

 

50. Охарактеризуйте основні принципи забезпечення техногенної безпеки

Принцип безумовного примату як найважливішого елементу захисту життя та населення передбачає незаперечний пріоритет збереження здоров'я людини вад будь-якими іншими елементами якості життя,

2. Принцип прийнятого ризику, покликаний визначити нижню допустиму межу безпеки і верхню межу ризику на основі міжгалузевих і внутрішньогалузевих порівнянь.

3. Принцип мінімального ризику (небезпеки) — будь-які витрати на захист людини виправдані: впроваджуються всі технічні доступні заходи захисту, які практично здійснені; рівень небезпеки встановлюється настільки низьким, наскільки це реально можливо. Цей принцип найбільшою мірою відповідає пріоритету безпеки серед інших життєвих благ.

4. Принцип послідовного наближення до абсолютної безпеки. Він застосовувався, коли йшлося про оборону та існувала потреба у створенні системи завчасного виявлення нападу стратегічних сил противника.

5. Принцип неспіврозмірності економічного і соціального ефектів і безумовний пріоритет останнього. Загальне прогнозування втрат на підвищення безпеки не може бути окреслене досить коректно. Тому функціонування економічної системи повинно підпорядковуватись безумовному пріоритету соціального ефекту над економічним, здоров'я і виживання нації — над доходами і прибутками.

 

51. Фін-ня заходів з ліквідації наслідків НС на відповідному рівні

Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання та інших джерел які не заборонені законодавством.

Обсяг фінансування, що виділяється потенційно небезпечними об’єктами та об’єктами підвищеної небезпеки для проведення необхідних заходів цивільного захисту, має становити не менше ніж 0,5% обсягу валового доходу такого об’єкта.

Фінансування заходів залежно від їх рівня здійснюється на основі затверджених планів робіт, програм та виходячи з обсягу коштів, передбачених у відповідних бюджетах, а також за рахунок власних коштів п-ств, установ та організацій усіх форм власності, що потерпіли від НС і здійснюється відповідно до рівнів НС:

- Об'єктового рівня – за рахунок власних коштів п-ства, установ та організацій, на території яких виникла НС;

- місцевого і регіонального рівнів - за рахунок власних коштів п-ства, установ та організацій, на території яких виникла НС, і додатково за рахунок районних резервів (місцевий рівень) та резервів Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (регіональний рівень);

- Державного рівня – за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Додаткові кошти для фінансування заходів з ліквідації НС відповідного рівня або їх наслідків (за умови вичерпання зазначених джерел фінансування) можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади, зокрема:

- об’єктового рівня – за рішенням органу виконавчої влади, у сфері управління якого знаходиться об’єкт, районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради;

- місцевого рівня – за рішенням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

- Регіонального і державного рівнів – за рішенням КМУ.

Разом з клопотанням до органу виконавчої влади вищого рівня подаються документи, що містять обґрунтування необхідності та обсягів виділення додаткових коштів, акти обстеження, висновки комісій, кошторисна документація з висновками відповідних експертів.

52. Єдина система державного резерву України

Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних ресурсів. У складі державного резерву створюється недоторканий запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Державний резерв призначається:

- для забезпечення потреб України в особливий період;

- надання державної підтримки окремим галузям економіки держави, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку;

— надання гуманітарної допомоги;

- забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС.

Резерви використовуються тільки для:

— здійснення запобіжних заходів у разі загрози виникнення НС;

— ліквідації НС та їх наслідків;

- проведення невідкладних відновлювальних робіт;

- надання громадянам, постраждалим від наслідків НС, одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;

- розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.

До складу державного резерву входять:

- мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначені для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових і портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, і надання медичної допомоги;

- стратегічний резерв - запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;

- державний резерв - запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Створення, утримання та поповнення резервів здійснюється:

— оперативного - за рахунок коштів державного бюджету через МНС;

- відомчого - за рахунок коштів державного бюджету через відповідні центральні органи виконавчої влади;

- регіонального та місцевого - за рахунок коштів бюджету АРК і місцевих бюджетів;

- об'єктового - за рахунок власних коштів підприємств.

Резерви розміщуються на об'єктах, призначених або пристосованих для їх зберігання, а також на складах і базах підприємств за рішенням керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівників підприємств з урахуванням їх оперативної доставки до можливих зон НС.

Накопичення резервів здійснюється за встановленими нормами та відповідно до річних графіків, затверджених керівниками центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівниками підприємств.

53. Джерела формування резервних фондів з фін-ня заходів з ліквідації наслідків НС

Матеріальне забезпечення цивільного захисту – це комплекс організаційних, інженерно-технічних, правових та інших заходів, спрямованих на безперервне постачання органів управління і сил цивільного захисту, а також населення, що потерпіло внаслідок надзвичайних ситуацій.

Потреба цивільного захисту у матеріальних ресурсах, техніці і спеціальних видах майна задовольняється Держкомресурсів та Мінекономіки цільовим призначенням на замовлення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і розподіляється ним відповідно до замовлення штабів Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових з'єднань і частин цивільної оборони.

Задоволення потреби цивільного захисту в інших видах матеріальних ресурсів і майна забезпечується постачальницькими органами Уряду Криму, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями.

Для постачання населення і невоєнізованих формувань цивільного захисту спеціальним майном в Республіці Крим, областях, містах, на підприємствах, в установах і організаціях створюється мобілізаційний резерв. Номенклатура, обсяг, джерела фінансування та термін зберігання спеціального майна цивільного захисту у мобілізаційному резерві визначаються Урядом Криму, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, підприємствами після погодження з Держкомресурсів.

Для матеріального забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях Держкомресурсів утворює резервний фонд майна та засобів, розпорядником якого є начальник Цивільного захисту України.

Аналогічний фонд утворюється на територіальних рівнях і його розпорядником є відповідний начальник цивільної оборони.

Передбачені Законом пільги, компенсації та гарантії особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та членам їх сімей надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

 

54. Основи методики оцінки збитків від наслідків НС

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

втрати життя та здоров'я населення (Нр); Н_р = еВ_трр + еВ_дп + еВ_втг,

руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр); М_р = Ф_в + Ф_г + Пр + Пр_с + Сн + М_дг,

невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп); для їх визначення повинна бути проведена експертиза.

вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г); Р_с/г = Р_с/г1 + Р_с/г2,

втрат тваринництва (Мтв); М_тв = В х N,

втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г); Р_л/г = Р_л/г1 + Р_л/г2 + Р_л/г3.

втрат рибного господарства (Рр/г); Р_р/г = N + еN_1-5, (кг).

знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек); Р_рек = Т П,

забруднення атмосферного повітря (Аф); А_ф = М_i х П_i х А_i х К_т х К_зi,

забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (Вф); В_ф = еЗ_нс…пв.

забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф); З_ф = Y_n х n х М х L,

а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф). Р_пзф = П_з + Р_з,

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у розділі I:

З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф (1)

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється
перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно
від масштабів шкідливого впливу.

55. Оцінка збитків від втрат життя і здоров’я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:

Нр = еВтрр+еВдп+еВвтг

де еВ_трр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

еВ_дп - витрати на виплату допомоги на поховання;

еВ_втг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2, за такою формулою: еВтрр = М_лN + М_тN+ М_іN+ М_зN,

де М_л - втрати від легкого нещасного випадку;

М_т - втрати від тяжкого нещасного випадку;

М_і - втрати від отримання людиною інвалідності;

М_з - втрати від загибелі людини;

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів = М_л = 0,28*

Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів = М_т = 6,5*

Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів = М_і = 37*

Нещасний випадок, що призвів до загибелі: дорослої людини віком до 60 років = М_з = 47*, дитини віком до 16 років - М_з = 22*

Примітка*. Втрати, зазначені у пунктах 1 - 3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 2;

б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

еВ_{дп =} М_дп* N_з,

де М_дп - 0,15* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

N_з - кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за такою формулою: еВ_{втг =} 12* Мвтг*(18- В_д),

де 12 - кількість місяців у році;

М_втг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);

В_д - вік дитини.

 

56. Оцінка збитків від вилучення або порушення с/г угідь

Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь внаслідок виникнення НС провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим за такою формулою:

Рс/г = Рс/г1+ Рс/г2

Збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування (Р_с/г1) розраховуються за такою формулою: Рс/г1 = Н*П,

де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим.

в Рівненській області – для рілля і багаторічні насадження - 445,7 тис.грн/га, сіножаті - 231,5, пасовища - 202,5 тис.грн./га

П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах.

Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Р_с/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності за такою формулою: Рс/г2 = (1-k)* Н*П,

де Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 3).

П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах;

k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

 

57. Оцінка збитків від втрат рибного госп-ва

Розрахунок збитків рибного господарства провадиться спочатку в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім - у вартісному виразі. Вартісний вираз збитків обчислюється виходячи з цін на певні види риби для даного регіону у визначений період.

Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку риб за такою формулою:

Рр/г = N + SN, (кг)

Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства. Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді (молодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та ікри (личинки та ікра в розрахунках беруться за статевозрілу рибу з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини) на одиницю площі ураження, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за такою формулою:

N = П х S х М + П1 х М х S х К1/100 + П2 х М х S х К2/100

де N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів;

П - середня кількість загиблої риби, штук/кв. метр;

П1 - середня кількість загиблих личинок, штук/кв. метр;

П2 - середня кількість загиблої ікри, штук/кв. метр;

S - площа негативного впливу пошкодження, кв. метрів;

М - середня маса дорослої особини, кілограмів;

К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, відсотків;

К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків.

Розрахунок збитків від втрати потомства провадиться виходячи з кількості загиблої риби, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за такою формулою:

N1 = П х Z/100 x Q x C x К/100 х М

де N1 - обсяг збитків, кілограмів;

П - кількість загиблої риби, штук;

Z - частка самок, відсотків;

Q - середня плодючість самки, тис. штук ікринок;

С - кратність нересту, разів;

К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків;

М - середня маса дорослої особини, кілограмів.

Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за такими формулами:

для планктону:

N2 = [S x H x П х Р/В х К1 х 10 (в ступ. -6)]/[100 x К2]

для бентосу:

N3 = [S x П х Р/В х К1 x 10 (в ступ. -6)]/[100К2]

де N2,3 - збитки в натуральному виразі, тонн;

S - площа пошкодження, кв. метрів;

Н - глибина водойми, метрів;

П - середня концентрація кормових організмів, грамів/куб. метр (для планктону) та грамів/кв. метр (для бентосу);

Р/В - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію;

К1 - показник гранично можливого використання кормової бази риб, відсотків;

К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибопродукцію;

10 (в ступ. -6) - коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Збитки від втрат нерестовищ розраховуються залежно від наявності вихідних даних рибопродуктивності нерестовищ за такою формулою:

N4 = S x P

де N4 - обсяг збитків, кілограмів;

S - площа пошкодження, гектарів;

Р - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кілограмів/гектар.

Збитки від втрати потомства розраховуються за такою формулою:

N5 = S x П x Z/100 x QC x К/100 х М

де N5 - обсяг збитків, кілограмів; S - площа пошкодження, гектарів;

П - кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар;

Z - частка самок, відсотків;

Q - середня плодючість самки, тис. штук;

С - кратність нересту, разів;

К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків;

М - середня маса дорослої особини, кілограмів.

 

58. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря

Розрахунок збитків від викидів забруднюючих речовин у повітря провадиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів.

Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря провадиться за такою формулою:

Аф = Мi х Пi х Аi х Кт х Кзi,

де Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень;

Мi - маса i-ї забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним шляхом;

Пi - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну;

Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (розраховується у порядку, визначеному Мінекоресурсів);

Кт - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей;

Кзi - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті.

Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини розраховується за такою формулою:

Аi = 1/ГДКi,

де ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ї забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.

У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю.

Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.

Показник відносної небезпечності Аi береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.

Коефіцієнт урахування територіальних соціально-економічних особливостей залежить від чисельності жителів у населених пунктах зони НС, економічного, рекреаційного та природоохоронного значення території:

Кт = Кнас х Кф,

де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту.

Коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті розраховується за такою формулою:

Кзi = q/ГДКi,

де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, міліграм/куб. метр;

ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація i-ої забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.

У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не провадиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.

59. Оцінка збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон

До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпочинку.

До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України "Про охорону культурної спадщини"

Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон призводить до економічного ефекту від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.

Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.

Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей же термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.

Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони провадиться за такою формулою: Ррек = ТxП,

де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;

П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.

Загальні збитки Ррек від наслідків НС у рекреаційному центрі, що включає декілька об'єктів та використовує певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження рекреаційної зони, розраховуються виходячи із суми збитків рекреаційної зони за такою формулою:

m
Ррек = S Зр + (Рп + Рс), (49)

i=1

де Зр - збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС;

i - кількість об'єктів рекреаційної зони;

Рп - витрати на відновлення ресурсів природного походження;

Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.

 

60. Оцінка збитків від забруднення земель не с/г призначення

Збитки від забруднення землі нафтопродуктами розраховуються аналогічно до збитків від забруднення підземних вод на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів за такою формулою:

Зф = Yn x n x M x L, (50)

де Зф - обсяг збитків від забруднення поверхні землі та ґрунтів, гривень;

Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;

n - розмір НМД, гривень;

М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для ґрунтових - 1;

для міжпластових безнапірних - 1,3;

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення земель
іншими (крім нафтопродуктів) речовинами провадиться шляхом
введення до формули (50) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кі), за формулою (49).

Тобто, розрахункова формула така:

Зп.в. = Ki x Yn x n x Vз x L, (51)

де Зп.в. - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень;

Кi = 0,05/ГДКi, ГДКi - величина гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу i-ї забруднюючої речовини;

Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД;

n - розмір НМД, гривень;

Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для ґрунтових - 1;

для міжпластових безнапірних - 1,3;

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб ґрунтів.

Маса (об'єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально чи шляхом прямих натурних замірів.
В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути розрахований за такою формулою:

V = F x H x u, (52)

де V - об'єм забруднюючих речовин, куб. метрів;

F - площа забруднення, кв. метрів;

H - глибина просочування, метрів;

u - дефіцит насичення, в частках від одиниці.