Екологія-визначення,обект,предмет,методологія. 1 страница

Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям. Методологічною основою екології як науки про екосистеми є системний підхід. система, як відомо, це впорядковано взаємодіючі і взаємопов'язані компоненти, що утворюють єдине ціле. Екологічні дослідження вимагають систематичного дотримання чотирьох послідовних етапів: 1) спостереження; 2) формулювання на основі спостережень теорії про закономірність досліджуваного явища; 3) перевірка теорії наступними спостереженнями й експериментами; 4) спостереження за тим, чи передбачення, основані на цій теорії, правдиві

2.Назвіть основні підрозділи екології.

Найчастіше в екології виділяють два основних підрозділи; загальну й окрему екології.
Загальна екологія займається дослідженням головних принципів організації та функціонування різних надорганізмових систем. Окрема екологія, зокрема екологія рослин, досліджує головним чином зв'язки рослинних організмів зі середовищем, в той час як фітоекологія (фітоценологія) займається аналізом структури рослинних угруповань

3.Система безпеки життєдіяльності,її основні підсистеми.

Система БЖД на рівні держави охоплює комплекс заходів і засобів, які є її складовими (підсистемами): це охорона навколишнього природного середовища; охорона здоров'я населення; безпека санітарно-епідеміологічна, пожежна, транспортна та радіаційна, біологічна; охорона праці. Діяльність кожної з цих підсистем регулює відповідний орган центральної виконавчої влади на основі законодавчих і нормативно-правових документів.Розглянемо коротко кожну підсистему.Охорона навколишнього природного середовища. Призначення цієї основної складової системи БЖД полягає у підтримуванні прийнятного для існування життя на Землі стану довкілля, збереженні природних ресурсів, обмеженні шкідливих викидів і скидів, сприянні гармонійному розвитку суспільства і природи, її завдання — формувати засади стійкого розвитку Санітарно-епідеміологічна безпека. Основна мета полягає в забезпеченні санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, запобіганні епідеміям інфекційних захворювань. Пожежна безпека. В Україні питання пожежної безпеки в усіх сферах життєдіяльності суспільства перебувають у компетенції Головного управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, його регіональних структур.Транспортна безпека. В Україні безпека на дорогах та автошляхах, а також безпека перевезень пасажирів і вантажів є прерогативою Біологічна безпека. Призначення біологічної безпеки — охорона довкілля, а також здоров'я і життя людей від небезпечних грибів, мікроорганізмів, вірусів, наслідків генетично-інженерної діяльності, генетичне модифікованих організмів рослин, тварин та продуктів, що містять їх складовіРадіаційна безпека. Основна мета полягає в охороні життя і здоров'я населення, його майна, навколишнього середовища від негативного впливу іонізуючого випромінюванняОхорона праці. Загалом це система заходів і засобів техніки безпеки на виробництві, яка охоплює зазначені щойно підсистеми. В Україні нагляд за станом охорони праці на підприємствах, в організаціях і установах здійснюють спеціальні центральні і територіальні

4.Перерахуйте основні етапи історичного становлення екології як науки.

Першим періодом, етапом розвитку екологічних досліджень можемо вважати описовий етап, який тривав досить довго. Це період накопичення інформації про багатство тваринного та рослинного світу на нашій планеті, період відкриття нових континентів, кругосвітніх подорожей. Упродовж півтора тисячоліття накопичилась величезна кількість інформації, яка потребувала узагальнення. Отже, поряд з накопиченням інформації назріває виникнення другого етапу розвитку — з яким пов'язують імена таких відомих вчених, як К. Лінней та О. Гумбольдт. Багато науковців епохи Відродження (XVII—XIX ст.) зробили вагомий внесок у цю науку, яку в ті часи екологією ще не називали.Важливим етапом становлення екології як науки стала поява книги Ч. Дарвіна "Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя". У ній Дарвін чітко вказав на роль навколишнього середовища.Після виходу у світ праць Геккеля термін "екологія" поступово прижився і набув загального визнання. Друга половина XIX ст. визначалася вивченням способу життя тварин і рослин та їх пристосування до кліматичних умов/Отже, третій етап розвитку теоретичних засад екології розпочався з другої половини XIX ст., хоч як самостійна наука екологія сформувалась і набула наукового визнання лише на початку XX ст.

Отже, за короткий період — з середини XIX ст. до 60-х років XX ст. — екологія як наука зайняла своє місце серед інших природничих наук, було сформульовано основні теоретичні засади науки про взаємозв'язки живих організмів з навколишнім середовищем та між собою.

5.Що таке безпека,небезпека,ризик?

Безпека - це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем небезпека — це умова чи ситуація, яка існує в наколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та /чи пошкодження. Ри́зик — можливість того, що все відбуватиметься не так, як очікується, можливість припуститися помилки.

6.З якими науками пов’язана екологія?

Екологія спирається на різні науки, з якими пов"язана своїм походженням (наприклад, з біологією) чи об"єктом дослідження (географія, геологія). Найтісніше екологія пов"язана з природничими науками - землезнавством, біологією, космологією, оскільки кожна з цих наук розкриває істотні риси власне екологічних об"єктів - екосистем та взаємин між організмами. Землезнавство створює образ неорганічної природи, біологія - живих систем, а космологія - міжпланетного довкілля, у якому постала і функціонує біосфера Землі.

7.Дайте визначення поняттю біорізномання.

Термін "Біорізноманіття" стандартного визначення не має. Найбільш розповсюдженим є "варіативність життя на всіх рівнях біологічної організації", але він є дещо занадто узагальненим з точки зору конкретного тлумачення. Згідно з іншим визначенням, біорізноманіття — це міра відносного різноманіття серед сукупності організмів, що входять до деякої екосистеми. "Різноманіття" в даному разі позначає як відмінності всередині видів, так і між видами, а також порівняльні відмінності між екосистемами. Ще одне визначення, що найбільш часто використовується екологами, звучить як "Сукупність генів, видів та екосистем в регіоні".". Останнє визначення, фактично, є найближчим до єдиного офіційного визначення поняття "біорізноманіття", воно затверджено ООН в Конвенції щодо біорізноманіття. Ця конвенція підтримана всіма країнами світу, окрім Андорри, Брунею, Ватикану, Іраку, Сомалі, Східного Тимору та США. Поняття "різноманіття" часто плутають з "багатством", проте це різні терміни. Багатство (напр., видове багатство) означає кількість об'єктів певного класу (напр., кількість видів в угрупованні або у складі певної родини). Натомість різноманіття означає не тільки кількість об'єктів, але й розподіл їх ряснотою (напр., за частотою трапляння, за часткою). Різноманіття дорівнює багатству тільки у випадку повної вирівненості елементів різноманіття за частотою або часткою.

8.Що таке екологічна ніша.

Екологічна ніша — термін в екології, що описує взаємовідносини виду або популяції з екосистемою, та їхнє в ній розташування. Більш лаконічним визначенням поняття може бути формулювання «спосіб життя організму». Екологічна ніша (як поняття) описує також як організм, популяція або вид відповідають на особливості розподілу ресурсів та/або конкурентів (тобто, скажімо, збільшуючи свою чисельність при надлишку ресурсів та відносно малій кількості хижаків, паразитів та патогенних факторів) та як ці суб'єкти, в свою чергу, впливають на аналогічні фактори (тобто, обмежують життєві ресурси для інших організмів, виступають в ролі харчового ресурсу для хижаків, і хижаком — для інших видів). Різні параметри екологічної ніши представляють вплив різноманітних біотичних та абіотичних факторів. Ці фактори можуть включати в себе життєвий цикл організму, параметри його природного середовища, місце в харчовому ланцюзі та в харчовій піраміді, географічне розповсюдження тощо. Відповідно до принципа Гаузе, або принципу витіснення, ніякі два види не можуть займати одну і ту ж екологічну нішу в тому самому середовищі впродовж тривалого часу. Різні види можуть займати однакові ніши, а один і той самий вид може займати різні екологічні ніши в географічно різних місцерозташуваннях. Так, наприклад, види, що населяють австралійські сухі рівнини (в основному великі сумчасті), займають однакову екологічну нішу з копитними, що населяють степи Євразії та прерії Північної Америки

9.Що таке біоценоз,які види біоцинозів ви знаєте.

Біоценоз (від грецьких слів bios - життя і koinos - загальний) - це сукупність мікроорганізмів, рослин, тварин і грибів, що населяють певну ділянку суші або водоймища. Ділянка ж іменується біотопом. Біотоп разом з біоценозом є біогеоценоз. Вперше таку назву запропонував німецький біолог К. Мебіус в 1877 р. Будь біоценоз населяють організми, здатні виробляти органічну речовину з неорганічної за допомогою сонячної енергії або хімічних реакцій. Такі організми звуться продуцентів. Ще один тип населення біоценозу - консумери або споживачі. Вони харчуються іншими організмами. Тварини, що харчуються розкладаються останками організмів, звані редуцентами (відновниками) і непаразітірующімі гетеротрофними мікроорганізмами. Редуценти минерализуют органічні речовини, після цієї речовини стають придатним для засвоєння продуцентами. Організми в біоценозі складаються в різноманітних взаємовідносинах. Крім трофічних зв'язків, що визначають харчування, існують зв'язки, засновані на тому, що одні мікроорганізми стають субстратом для інших, забезпечують мікроклімат і т.д. Оскільки всі члени біоценозу схильні до змін у процесі розвитку, сам біоценоз так само змінюється. Зміни ці цілком закономірні. Іноді вони призводять до відновлення порушених біоценозів. Трапляється, що відбувається заселення вже створених біоценозів новими організмами. Коли спільнота має ненасичений характер, то таке вторгнення не несе за собою жодних змін. Якщо ж біоценоз насичений, то заселення нових видів можливе лише в результаті знищення раніше впроваджених. Існують первинні біоценози, у створенні яких брали участь лише природні чинники. Вторинні ж, як правило, створені за допомогою втручання людини. Особливу групу складають агробіоценозів, де взаємини частин повністю регулюються людиною. Між усіма цими різновидами існує безліч перехідних форм.

Види біоцинозів

1) Природні (річка, озеро, луг і т. д.)

2) Штучні (ставок, сад, і т. д.)

10.Сформулюйте закон обмеження природних ресурсів.

Перший закон синекології – закон обмеженості (вичерпності) природних ресурсів – вартий серйозного обговорення з огляду на поширену думку, що всі ресурси поділяються на "вичерпні" (газ, нафта тощо) і "невичерпні" (потік енергії від Сонця, повітря, вода тощо).
Уявлення про наявність на Землі "невичерпних" ресурсів помилкове і надзвичайно шкідливе щодо його практичного використання як вихідного положення для планування майбутнього і стратегічних цілей.
В Україні ресурси прісної води вичерпані практично повністю, а те, що її досить у Бразилії чи Заїрі, нас якось не дуже втішає. Очевидно, що забруднення повітря теж рано чи пізно "вичерпає" можливості його природного самоочищення.
Обмежені також ресурси сонячного проміння. Не через те, що; Сонце перестане світити (це станеться через 6-9 млрд років), а внаслідок неможливості використання людьми всього (чи значної частини) потоку проміння, яке досягає поверхні Землі.
Теоретичні дослідження енергетичного балансу біосфери і Землі засвідчили, що без порушення існуючої рівноваги у довкіллі не можна вилучати чи долучати більше 1% всієї енергії, що входить в енергетичний потік біосфери ("правило 1%", яке дехто з екологів вважає окремим законом).

11.Що таке екологічний резерв екосистеми.

Екологічний резерв екосистеми - це різниця між гранично допустимим відхиленням та фактичним станом екосистеми. Вона вказує на розміри тієї буферної зони, в межах якої можливі зміни, що не руйнують екосистему.На жаль, методів оцінки екологічного резерву екосистем різного типу поки що немає. У багатьох випадках екологічний резерв екосистем оцінюється інтуїтивно, "на око". Наукові розробки в цьому напрямку дуже актуальні.

12. Що таке екологічна піраміда.

. В екології співвідношення чисельності організмів, їх біомас або зв'язаної в біомаси енергії зазвичай зображують у формі екологічних пірамід.Кількісні оцінки трофічних рівнів екосистеми вказують на існування певної закономірності у відповідності нижчого трофічного рівня відносно іншого. Ч. Елтон встановив, що кількість особин, що утворюють послідовний ланцюг, невпинно зменшується. В подальшому дане твердження Елтона неодноразово перевірялось і підтверджувалось. На сьогодні даний висновок більше відомий як " піраміда Елтона", так як схематичне зображення даної закономірності має вигляд піраміди. Подальший аналіз енергетичних зв'язків в екосистемі показав, що встановлена "пірамідальна" закономірність має своє відображення і при оцінці параметрів біомаси та енергії,

Розрізняють три типи екологічних пірамід:

− піраміда чисел − відображає чисельність окремих організмів на кожному рівні;
− піраміда біомаси − кількість органічної речовини, синтезованої на кожному з рівнів;
− піраміда енергії − величина потоку енергії.

13.що таке вивчає синекологія.

. Розділ екології, що вивчає екосистеми, називається синекологією.
Синекологія вивчає структуру екосистем, механізми регуляції стабільності в екосистемах, кругообіг речовин, потік енергії та інформації, взаємодію між видами, зміну одних угруповань іншими.

14.Що означає термін(Ланцюг живлення)?

Ланцюги живлення — це послідовності особин одного виду, їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктом живлення організмів іншого виду, тобто ряд видів організмів, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії.Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні;

або:- ряди взаємопов'язаних видів, в яких кожний попередній є об'єктом живлення наступного, називають ланцюгами живлення.Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин. Наприклад:

Ø рослини - попелиці - дрібні комахоїдні птахи - хижі птахи;

Ø рослини – зайці – лисиці - вовки.

15.Сформулюйте закон екологічні піраміди.

. Правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 разів за продукцію попереднього. Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується.Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший обумовлене тим, що далеко не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується у кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10-15% використовується на побудову нових клітин і тканин.

16.В чому полягає біологічна та екологічна рівновага.

відносний баланс стійкості видового складу живих організмів, їх чисельності, продуктивності, просторового розміщення, сезонних змін, біотичного кругообігу речовин та інших біологічних процесів у природних або змінених людиною екологічних системах

17.Що таке природний кругообіг речовин?

Кругоо́біг речови́н і ене́ргії — багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети.

Розрізняють геологічний кругообіг планетарного характеру і біологічний, який відбувається між організмами і середовищеміснування.

18.Якими основними методами користується екологія?

Медот збору інформації. Класичні методи дослідження стану екологічних об'єктів (включають у себе всі методи, які застосовують у природничих науках), що спрямовані на накопичення фактичного матеріалу про складові компоненти досліджуваної ділянки екосистеми, біосфери. Методи опрацювання отриманої інформації. Ця група методів спрямована на узагальнення отриманої інформації шляхом систематизації певних параметрів складових компонентів досліджуваної ділянки екосистеми. Методи інтерпретації отриманих результатів. Методи моделювання. Важливим етапом будь-яких екологічних досліджень є аналізування отриманих результатів, побудова певної моделі стану екосистеми. Такий підхід дає змогу прогнозувати зміни, які можуть відбуватися на досліджуваній ділянці під впливом певних екологічних факторів або під впливом діяльності людини.

19.Наведіть приклад використання методу модулювання в екології.

Метод моделювання в екологічних дослідженнях

Моделювання стану довкілля – метод дослідження будови, функціонування, динаміки та розвитку екологічних об’єктів або процесів з використанням моделей, які певною мірою відповідають оригіналові. Моделювання – одна із основних категорій теорії пізнання: на ідеї моделювання базується будь-який метод наукового дослідження – як теоретично (при якому використовуються різноманітні знакові, абстрактні моделі), так і експериментально (використовуючи предметні моделі) [16, c.830].

]Моделювання включає ряд взаємопов’язаних етапів: 1) формулювання теорії чи гіпотези; 2) розробка екологічної моделі для перевірки цієї теорії; 3) оцінка параметрів обраної моделі; 4) перевірка моделі, статистичні висновки; 5) прогнозування на основі отриманої моделі; 6) застосування моделі (для контролю тощо).

Отже, метод, моделювання завжди передбачає наявність трьох складових елементів – об’єкт пізнання (оригінал), дослідник (суб’єкт), модель. Взаємозв’язки між ними є не природними, а складними соціальними відношеннями. Приклади: на наукового дослідження екології створюють макет навколишнього середовища і жилих в ній організмів, створюється макет природних ресурсів для відстеження їх вичерпності.

20.Наведіть класифікацію екологічних факторів.

В основній класифікації усі екологічні фактори поділяють на три великі групи - абіотичні, біотичні й антропогенні. Абіотичними факторами називають все, що впливає на організми з боку неживої природи. Біотичні, навпаки, - все, що впливає на організми з боку живої природи. Антропогенними факторами є усі види діяльності людини, які впливають на живі організми.

21.Дайте визначення поняттю абіотичні фактори.Наведіть приклади.

Абіотичні фактори середовища (фактори неживої природи) - це комплекс умов довкілля, що має прямий або опосередкований вплив на рослини.До абіотичних належать хімічні та фізичні (або кліматичні) фактори. Хімічними абіотичними факторами є газові складові атмосферного повітря, хімічний склад водойомів, грунтів. Основні фізичні фактори - це температура, вологість, інтенсивність сонячного випромінювання. В окрему групу в деяких класифікаціях виділяють такі абіотичні фактори, як орографічні, що включають рельєф, геологічні відмінності земної поверхні.

22.Які є основні кліматичні фактори.

Кліматичні

Світло — це важливий фактор середовища, який визначає біологічні ритми (добові, місячні, річні) у житті більшості тварин та здатність їх орієнтації у просторі. Температура є надзвичайно важливим екологічним фактором, і в першу чергу, через її вплив на швидкість хімічних реакцій у широкому розумінні цього слова. Вода — це один із трьох найважливіших абіотичних екологічних факторів суходолу, що мають визначальне вплив на живі організми. Вода є основою внутрішнього середовища усіх клітинних живих організмів, виступає універсальним розчинником і середовищем протікання біохімічних реакцій. Вода, як екологічний фактор, виступає в ролі зовнішнього середовища, питної води та вологості повітря.Важливим фактором водного середовища є її хімічний склад, а насамперед її солоність. Повітря як кліматичний фактор постійно впливає на рослини. Цей вплив викликаний рухом повітря (вітром).

23.Яким чином енергія сонця впливає на живі організми.

Сонячне світло, потрапляючи на рослини, викликає у нього процес фотосинтезу,визначає ріст і розвиток рослин; потрапляючи на грунт, він перетворюється на тепло, нагріває її, формує грунтовий клімат, даючи тим самим життєвучинності що знаходиться в грунті насіння рослин, мікроорганізмів і що населяють її живим істотам, які без цього тепла перебували б у стані анабіозу (сплячки).А хіба могли б обійтися без сонця люди і тварини?Звичайно,ні. Вони, якщо не прямо, то опосередковано залежать від нього, оскільки не можуть житии без води і без їжі.Отже, Сонце - це основне джерело енергії на землі і першопричина,створила більшість інших енергетичних ресурсів нашої планети, таких,як запаси кам'яного вугілля, нафти, газу, енергії вітру та падаючої води,електричної енергії

24.Які є фізіологічні пристосування до нестачі води.

Фізіологічні пристосування до нестачі води: при несприятливому періоді видимі ознаки обезводнення не призводять до загибелі (мохи, лишайник, деякі папороті), зменшення маси тіла при наступному різкому її збільшенні при наявності води (верблюд може втратити до 30% маси тіла). Проблеми з водою можуть бути і в організмів, які населяють водні системи. Тут значний вплив на водний режим мають насамперед її хімічний склад, фізичні умови, які можуть спричинити зміни гідрорежиму водойми та організму. У цьому випадку слід звернути увагу на такий, на перший погляд простий і нешкідливий, забруднювач, як тепла вода. Тривалий час вважалося, що тепла вода не є забруднювачем. Пізніше з'ясували: зокрема для закритих водойм даний вид забруднення має надзвичайно концентрований вплив, оскільки під впливом теплої води змінюється інверсія води з верхніх шарів у нижні і навпаки, через що змінюється кисневий режим водойми. У цьому випадку слід враховувати, що найбільша питома вага води при 4°С і збільшення температурних параметрів води ведуть до перебудови обміну киснем.

25.Які форми біотичних відносин в живій природі ви знаєте.

Форми біотичних відносин:

Конкуренція — такий тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місце проживання та інші необхідні для життя умови діють одна на одну від'ємно.Хижацтво — відносини між хижаком і жертвою. Хижаки — це тварини або рослини, які ловлять і поїдають одне одного як об'єкт харчування. Паразитизм — форма біотичних зв'язків організмів різних видів, за якої один живе за рахунок іншого, знаходячись у середині або на поверхні його тіла.Аменсалізм — форма біотичної взаємодії двох видів, за якої один із них чинить шкоду іншому і не дістає при цьому відчутної користі для себе (деревні рослини і трав'яниста рослинність під їх кронами).Симбіоз (мутуалізм) — тривале, нероздільне і взаємовигідне співжиття двох або більше видів організмів (мікориза деяких грибів і коренів дерев).Коменсалізм — тип біотичних взаємовідносин між двома видами — коменсалами, коли діяльність одного з них постачає харчування або притулок (коменсалу).Алелопатія — хімічний взаємовплив одних видів рослин на інші за допомогою продуктів метаболізму (ефірних масел, фітонцидів). Антибіоз у тварин. Деколи два види, які мають однакові кормові потреби, живуть на одній території і не конкурують один з одним. Р. Дажо наводить приклад такого співжиття двох видів англійських бакланів — аристотелівського і карбо, які живуть на одних і тих самих скелях, однак, як виявляється, виловлюють різний корм.

26.Дайте визначення поняттю антропогенні фактори.

Антропогенні фактори (АФ) виникли лише з появою людини у період стародавнього етапу її взаємодії з природою, але тоді вони були ще дуже обмеженими за своїми масштабами. Першим істотним АФ став вплив на природу за допомогою вогню; значно поширився набір АФ з розвитком тваринництва, рослинництва, появою великих поселень. Особливе значення для організмів біосфери мали такі АФ, аналогів яких не було у природі раніше, оскільки в ході еволюції ці організми не змогли виробити певних пристосувань до них.Антропогенні фактори - тіла, речовини, процеси та явища, які виникають внаслідок господарської та іншої діяльності людини і діють на природу разом з факторами природними. Усю різноманітність антропогенних факторів поділяють на такі основні підгрупи. Фактори-тіла - це, наприклад, штучний рельєф (кургани, терикони), водойми (водосховища, канали, ставки), споруди і будівлі тощо. Фактори цієї підгрупи характеризуються чіткою просторовою визначеністю та тривалою дією. Вироблені колись, вони часто існують віками і навіть тисячоліттями. Багато з них поширені на значні площі. Фактори-речовини - це звичайні та радіоактивні хімічні речовини, штучні хімічні сполуки та елементи, аерозолі, стічні води тощо. Вони, на відміну від першої підгрупи, не мають конкретної просторової визначеності, постійно змінюють концентрацію та переміщуються, змінюючи відповідно ступінь впливу на елементи природи. Частина з них з часом руйнується, інші можуть бути присутні у середовищі десятки, сотні й навіть тисячі років (наприклад, деякі радіоактивні речовини), що зумовлює можливість їх акумуляції у природі. Фактори-процеси - це підгрупа АФ, до якої належать вплив на природу домашніх тварин та рослин, знищення шкідливих та розведення корисних організмів, випадкове або цілеспрямоване переміщення організмів у просторі, видобування корисних копалин, ерозія ґрунтів тощо. Ці фактори часто займають обмежені ділянки природи, але іноді можуть охоплювати й великі простори. Крім прямого впливу на природу, часто викликають і низку опосередкованих змін. Усі процеси мають високу динаміку і часто односпрямовані. Фактори-явища - це, наприклад, тепло, світло, радіохвилі, електричне й електромагнітне поля, вібрація, тиск, звукові ефекти та ін. На відміну від інших підгруп АФ, явища здебільшого мають точні параметри. Як правило, по мірі віддалення від джерела їх вплив на природу зменшується.

27.Що означає поняття мінімальної чисельності популяцій.

Иванна

27/

Мінімальна чисельність популяція це така чисельність при якій є загроза її вимирання виду.

Важливою є проблема «мінімальної життєздатності популяції», суть якого у визначенні мінімальної чисельності популяції, яка б гарантувала її існування у протягом якогось тривалого періоду. У водночас падіння щільності популяції нижчий рівня оптимуму, наприклад при посиленому винищуванні пацюків, викликає підвищене плодючості і стимулює їх понад раннє статевий созревание.

28.Які бувают типи розподілу особин в популяції.

Кожна популяція займає окреслену територію суші або акваторії, розміри якої залежать від багатьох чинників: наявності умов існування виду, кількості особин у популяції, маси особин тощо.У рослинних угрупованнях просторова структура популяцій виявляється через характерне розміщення особин даного виду;, вони можуть виступати поодинці, парами, групами або ж скупченнями, їх розміщення залежить від біологічних особливостей виду, стадії розвитку популяції, умов місцезростання. Відносно ж тварин, то тут важливим фактором є пора року (лялечка зимує в лісовій підстилці, гусениця живе в кроні дерева).В багатьох випадках трапляється скупчення особин одного виду у біогрупи, або парцели. В грабово-буковому лісі таку горизонтальну структуру творять береза, граб, липа, жостір, а з трав'яних рослин — яглиця, печіночниця, копитень, плющ, осока волосиста. Таке скупчення особин дає їм можливість витримати дію несприятливих умов середовища, а також міжвидову конкуренцію.Вертикальна структура популяції характерна для багатовікового насадження. Типовим прикладом є букові праліси, де верхній ярус займають 200-250-літні буки, а нижні — особини різного віку аж до самосіву. У лісових фітоценозах популяції дерев-едифікаторів розташовані у першому ярусі, дерев-субедифікаторів — у другому, а асектаторів - у третьому чи четвертому. Чагарники і трав'яні рослини утворюють нижні яруси. Кожний з цих ярусів представлешій певними популяціями тварин.Кожна популяція займає простір, який забезпечує засобами існування лише певну кількість особи. При цьому повнота використання наявних ресурсів залежить як від загальної чисельності популяції, так і від просторового розміщення особин.За Швердтфегером (1968), розподіл особин у популяції може бути таким: 1) випадковим (трапляється дуже рідко при однорідному середовищі, коли організми не намагаються об'єднатись у групи); 2) рівномірним, (досить поширений, особливо в умовах сильної конкуренції або антагонізму, які сприяють рівномірному розмноженню в просторі); 3) нерівномірним (груповим), коли організми намагаються створити групи (пари у тварин, клони у рослин), розміщення яких може бути близьким до випадкового У більшості популяцій у різний час відзначається скупчення або агрегування особин (принцип Оллі), які виникають: