Стаття 36. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Стаття 37. Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Допомога подається за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
Інваліди першої і другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості.
Інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками
У нашому випадку Громадянин Ц. уже доросла людина і він не підпадає під категорію осіб до 16 років, для яких є спеціальний перелік захворювань для безоплатного лікування, в який входить запалення легенів. Отже, виходячи з цього відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1303 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”, а саме відповідно до Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1303 – запалення легенів не входить до переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно. З цього можна зробити висновок, що в поліклініці Громадянину Ц. неправомірно виписали рецепт на безоплатне придбання усіх необхідних ліків. І відповідно до ч. 4 статті 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»: Інваліди першої і другої груп мають право при амбулаторному
лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості.
Тобто, Громадянин Ц. має право придбати ліки, але тільки ті які входять до переліку пільгових лікарських засобів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України і в аптеках закріплених за медичним закладом (відповідно до ч. 2 ст. 2 Постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. N 1303 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань” - Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами) в якому безпосередньо був Громадянин Ц. зі знижкою 50% у його випадку відповідно до чинного законодавства України.
Я вважаю, що працівники аптеки могли б наступним чином обгрунтувати відмову у відпуску ліків за рецептом громадянина:
Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. N 1071 (1071-96-п) (ЗП України, 1996 р., N 17, ст. 480), з урахуванням змін, які вносяться Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Міністерством фінансів.
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.
Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету”, а саме Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету:
лікувальний заклад є бюджетною установою і закупівлю медикаментів здійснює за бюджетні кошти, незалежно від того, куди ці ліки потім направляються: чи на потреби лікарні, чи на відпуск за пільговими рецептами, такі закупівлі відносяться до державних закупівель.
У разі, якщо відпуск медикаментів на безоплатній основі за пільговими рецептами проводиться госпрозрахунковими підприємствами – аптеками, відшкодування витрат цим закладам здійснюється на підставі поданого реєстру пільгових рецептів.
Висновок
Таким чином, відповідно до умов задачі позивачем є гр. Ц,якому було правомірно відмовлено у безоплатному придбанні ліків, адже відповідно до вищезазначеного він не підпадає під категорію громадян, що мають право на безоплатне придбання ліків, а також двостороннє запалення (пневмонія) не відноситься до затвердженого списку КМУ категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування, коли лікарські засоби відпускаються безоплатно. А відповідачем буде аптека, оскільки гр.. Ц впевнений, що саме вона винна у відмові безоплатно видати йому ліки. Проте я вважаю, що в цій ситуаціі винен лікар, який не правильно виписав рецепт і тим самим дезорієнтував гр.Ц. Тому якщо вирішувати цей спір в судовому порядку, то варто залучити лікаря, оскільки саме він винен в даній ситуаціі.
20. Громадянин Л. був військовослужбовцем за контрактом; отримав інвалідність І групи при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Проживає у м. Пустомити Львівської області.24 липня 2011 р. Л. звернувся до органу праці і соціального захисту Пустомитівського району із заявою про забезпечення його санаторно-курортною путівкою у м. Трускавець. Однак йому відмовили, вказуючи на те, що для отримання путівки на санаторно-курортне лікування він повинен: 1) принести рішення МСЕК про необхідність забезпечення такого лікування; 2) написати заяву про необхідність поставити його в чергу для придбання такої путівки.Дайте правову оцінку ситуації. Який порядок пільгового забезпечення громадян путівками на санаторно-курортне лікування?
Почнемо аналіз даної задачі з визначення правового статусу громадянина Л. Із формулювання "отримав інвалідність І групи при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи" можна зробити висновок, що дану особу можна віднести до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1категорії в розумінні ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII з наступними змінами. "Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Слід звернути увагу на примітку до даної статті, яка визначає коло військовослужбовців в розумінні даного Закону. До них належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають(перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. Отже оскільки громадянин Л. Був військовослужбовцем за контрактом, він до даної категорії осіб (військовослужбовців в розумінні вказаного Закону) не належить, втім це не перешкодою для віднесення його до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1категорії відповідно до ст. 10 та п. 1 ст 14:"Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Законом у ст. 20 встановлено гарантовані державою компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 серед яких п. 4 передбачає позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, а також крім того право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків
Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Додатково п. 16 ст. 20 вказаного Закону передбачає для даних осіб одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку.
Забезпечення санаторно-курортними путівками інвалідів з числа осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється відповідно до Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. № 261. Згідно з даним порядком, зокрема п. 4 особи, віднесені до категорії 1 забезпечуються санаторно-курортними путівками безоплатно. Строк перебування у санаторно-курортному закладі за санаторно-курортною путівкою становить:для постраждалих осіб - 18 днів, для інвалідів з числа постраждалих осіб із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) - до 45 днів. Для того, щоб отримати дану путівку необхідно перебувати на обліку постраждалих осіб та потерпілих дітей, які мають право на забезпечення санаторно-курортною путівкою чи путівкою на відпочинок, який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання таких осіб. П. 7 даного Порядку встановлено, що для взяття на облік для забезпечення путівкою у наступному році постраждала особа чи один із батьків потерпілої дитини або особа, яка їх замінює, подає до 15 жовтня поточного року місцевому органові для одержання санаторно-курортної путівки постраждалою особою:
заяву із зазначенням бажаної пори року заїзду;
видану в установленому МОЗ порядку довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою 070/о(видається на основі даних щорічної диспансеризації лікарсько-відбірковими комісіями районних, обласних лікарень і спеціалізованих диспансерів інвалідам)
копію посвідчення постраждалої особи разом із відповідними вкладками (у разі їх наявності);
копію паспорта;
у разі подання заяви за місцем проживання, відмінним від місця реєстрації, особою додатково подається видана місцевим органом за місцем реєстрації довідка про те, що постраждала особа не перебуває на обліку для забезпечення в наступному році санаторно-курортною путівкою.
Даний перелік є вичерпним, тому відмова громадянину Л. На підставі відсутності документів не передбачених вказаним Порядком є неправомірною. Втім необхідно звернути увагу на той факт, що вказані документи мають бути подані до 15 жовтня поточного року для того, щоб отримати путівку в наступному календарному році.
Вимога написати заяву для того, щоб встати в чергу для отримання даної путівки є неправомірною, оскільки відповідно до вже згадуваного вище п. 4 ст. 20 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII щорічне забезпечення санаторно-курортними путівками здійснюється позачергово.
Отже, за умови звернення громадянина Л. та подання всіх необхідних передбачених Порядком документів йому має бути надана путівка до санаторно-лікувального закладу у м. Трускавець.
Відповідно до цього Положення, оздоровлення проводиться у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, профілакторіях, оздоровчих комплексах готельного типу, на базах відпочинку, туристичних базах, розташованих в екологічно чистій місцевості.
