Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Стаття 14. Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

(пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 26.04.2001 р. N 2400-III)

 

Також, відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон) громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та 3, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, та дітям-інвалідам передбачено проведення виплати щорічної допомоги на оздоровлення. Розмір цієї допомоги за Законом встановлено в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.

 

Щодо питання про порядок, то умови отримання санаторно-курортного лікування застрахованими особами і членами їх сімей, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, визначено постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 “Про затвердження порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”

Коментар до «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12;

За рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування лише тих осіб, які відповідно до законодавства вважаються застрахованими.

Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд фінансує витрати на санаторно-курортне лікування, якщо потребу в ньому визначено висновками МСЕК.

Санаторно-курортне лікування потерпілих здійснюється на території України в профільних санаторно-курортних закладах, де є відповідна лікувально-діагностична база, з урахуванням наявності природних лікувальних ресурсів, спеціального обладнання та приладів для лікування відповідних категорій хворих, відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 року № 1017.

 

Умови отримання санаторно-курортного лікування потерпілими визначено Положенням про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою правління Фонду від 31.10.2007 р. № 49.

Згідно з п. 2.6 Положення, потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме:

інваліди І групи щороку;

інваліди ІІ групи один раз на два роки;

інваліди ІІІ групи один раз на три роки.

Контроль за забезпеченням потерпілих путівками для санаторно-курортного лікування здійснює виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

 

За Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для всіх категорій осіб, віднесених до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено щорічне санаторно-курортне лікування, а саме:

відповідно до пункту 4 статті 20 для осіб, віднесених до категорії 1: позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні.

 

Порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виплата грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні згідно з Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. № 936, здійснюється уповноваженим органом (управліннями праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадян у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 17 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 р. № 800.

Порядок організації щорічного оздоровлення (санаторно-курортного лікування та відпочинку) визначено Положенням про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 р № 800.

 

Дані про кількість громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які подали заяви щодо виділення путівок для санаторно-курортного лікування чи відпочинку в наступному році або виплати грошової компенсації, подаються до органів, що організовують оздоровлення, до 15 жовтня поточного року.

 

Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються путівками на підставі письмової заяви та зазначеної довідки.

 

Таким чином, син, не має право отримати грошової компенсації йому як єдиному спадкоємцю. Оскільки, в вищенаведенних законах, передбачено, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні згідно з Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, забезпечуються путівками на підставі письмової заяви та зазначеної довідки. Взагалі, дані путівки надаються конкретним особам, які саме постраждалі, і грошова компенсація особам, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які подали заяви щодо виділення путівок для санаторно-курортного лікування чи відпочинку в наступному році або виплати грошової компенсації, подаються до органів, що організовують оздоровлення, до 15 жовтня поточного року. Таким чином, ця компенсація, могла надатися тільки громадянину М.

 

Громадянка Т. перебувала у щорічній основній відпустці з 1 по 28 серпня 2009 р. 13 серпня у неї захворіла трирічна дочка у зв’язку з чим їй було видано листок тимчасової непрацездатності з 13 по 20 серпня. Директор ТзОВ «Колос» (де працює громадянка Т.) відмовилась оплатити листок тимчасової непрацездатності і продовжити щорічну відпустку Т. Дайте правову оцінку ситуації. За яких умов допомога в разі тимчасової непрацездатності не виплачується?

 

Право працівників на відпочинок наданням їм щорічної оплачуваної відпустки законодавчо гарантовано статтею 45 Конституції України. Тривалість і порядок надання щорічних відпусток установлено КЗпП України та Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).

 

Згідно зі статтею 2 Закону № 504 щорічною оплачуваною відпусткою мають право скористатися громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємство) будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

 

Згідно зі статтею 4 Закону № 504 щорічні відпустки бувають основні й додаткові. Право на щорічну основну відпустку мають усі працівники, які працюють у роботодавця за трудовим договором.

 

 

Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності.

 

Листок непрацездатності видається лікувальним закладом. У листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення з роботи. На зворотному боці лікарняного відділом кадрів або керівником підприємства визначається безперервний стаж роботи на підприємстві згідно з трудовою книжкою. Довідка про заробітну плату заповнюється бухгалтерією підприємства.

 

Допомога у разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності.

Якщо тимчасова непрацездатність настала під час перебування працівника в щорічній (основній чи додатковій) відпустці, допомога надається за всі дні звільнення від роботи, підтверджені лікарняним листком.

 

 

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

 

ЛИСТ

 

Лист від 21.04.10 № 04-29-794