Проаналізувати основні етапи всеукраїнської олімпіади з хімії та охарактеризувати види олімпіадних завдань кожного етапу

Метою проведення І – ІІ Всеукраїнських олімпіад з хімії є виявлення та розвиток обдарованих учнів, зацікавлення їх у поглибленому вивченні хімії, формування навичок дослідницької роботи, а також відбір команди для участі в ІІІ етапі. Олімпіади з хімії проводяться в чотири етапи.

І етап –шкільні (училищні), ІІ етап - районні (міські), ІІІ етап – обласні, ІV – етап на державному рівні.

У цьому навчальному році рекомендуємо провести Всеукраїнські учнівські олімпіади з хімії для учнів 8 – 11 класів у три тури: перший – тестування; другий – письмове розв’язування задач, третій – експериментальний.

Комплект завдань складається з теоретичних питань, ланцюгу перетворення, розрахункових та якісних задач. Питання охоплюють матеріал з різних розділів курсу хімії відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів за попередні роки навчання та з тем, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади. І етап олімпіад з хімії проводиться у жовтні. Завдання готуються окремо для кожного класу комісією, склад якої затверджується наказом керівника закладу освіти. Перший тур може проводиться в режимі онлайн, тоді між турами можна робити 5-10-хвилинну перерву. У разі неможливості використання завдань в тестовій формі здійснювати письмово без перерви. Загальний час на проведення цього туру – 45 хвилин.

Рішення про проведення І і ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з використанням комп’ютерної перевірки приймають директори ЗНЗ, управління (відділи освіти міських) районних державних адміністрацій.

ІІ етап, районний, проводиться в листопаді. Початок олімпіади о 10⁰⁰ год.

Завдання ІІ етапу олімпіад з хімії розроблені інститутом післядипломної педагогічної освіти, є обов’язковими для використання. Оргкомітет та журі ІІ етапу олімпіад не мають права змінювати (повністю або частково) завдання та оприлюднювати їх зміст раніше, ніж це визначено графіком та умовами проведення змагань.

 

 

2. ІІ етап конструювання навчального завдання:

1. Формування структури навчального завдання

- вибір типу завдання (розрахункове, якісне)

- вибір рівня складності завдання

- вибір відомих та невідомих параметрів

- вибір моделі завдання

2. Формування умови навчального завдання:

- вибір форми умови завдання(текст, рисунок, таблиця, схема тощо)

- вибір змісту умови завдання (явна чи латентна, надлишкова чи недостатня, тематична чи політематична, предметна чи міжпредметна)

- вибір форми вимоги завдання (відкрита, закрита, відсутня)

- вибір форми виконання завдання (усна, письмова, індивідуальна, групова)

 

 

№ 30

1. Завдання на встановлення відповідності (логічні пари). У завданнях на встановлення відповідності викладач перевіряє знання зв'язків між елементами двох множин. Елементи для зіставлення записуються у два стовпці: зліва зазвичай наводяться елементи задає множини, що містять постановку проблеми, а праворуч - елементи, що підлягають вибору.
До завдань дається стандартна інструкція: «Установіть відповідність. Слід зазначити, що бажано, щоб у правому стовпчику елементів було більше, ніж у лівому. У цій ситуації виникають певні труднощі, пов'язані з підбором правдоподібних надлишкових елементів. Іноді на один елемент лівого безлічі необхідно вибрати кілька правильних відповідей з правого стовпця. Крім того, відповідності можуть бути розширені на три і більше число множин. Ефективність завдання істотно знижується, якщо неправдоподібні варіанти будуть легко відрізнятися навіть незнаючими учнями.
Ефективність завдання також знижується в тих випадках, коли число елементів у лівому та правому стовпцях однаково і при встановленні відповідності для останнього елемента зліва просто не буде з чого вибирати. Остання правильне або неправильне відповідність встановлюється автоматично завдяки послідовному виключенню елементів для попередніх відповідностей.

 

 

2. ІІІ етап складання навчального завдання (аналіз):

- перевірка розуміння формулювання завдання

- перевірка можливості розв’язання завдання

- порівняння з відомими моделями- аналогами завдання

- пошук можливості складання інших завдань на основі вихідного інформаційного середовища та складеного завдання