•Закон України «Про банки і банкувську діяльність: ст. 71-74.
•Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
•Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 № 276 (редакція від 13.10.2011 р.)
•Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: від 20 червня 2011 року № 197
•Про затвердження Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків: постанова Правління Національного банку України 17.11.2011 м. Київ № 410
•Про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: постанова Правління Національного банку України 15.06.2011 м. Київ № 192
•Постанова Правління Національного банку України від 17.01.2012 N 7 "Про затвердження Порядку надання Державною службою фінансового моніторингу України Національному банку України інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням банками вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2012 р. за N 169/20482
1. Розвиток валютного законодавства України.
•Формування валютної системи України розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи, складовою якої вона є.
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність “ від 1991 p.:
•установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті (ст. 50);
•дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових органах; зобов'язано НБУ організувати накопичення та зберігання золотовалютних резервів (ст. 8).
• Це були перші кроки до перетворення НБУ в центральний орган валютного регулювання країни, що започаткували перший етап розбудови валютної системи.
2) В 1992 р. приєднання до Статей Угоди МВФ;
3) 19 лютого 1993 р. Кабінет Міністрів прийняв Декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким було проголошено курс на лібералізацію валютного ринку, запровадження дійового механізму валютного регулювання і контролю:
•остаточно визначено статус українського карбованця як єдиного законного платіжного засобу, установлено порядок визначення валютного курсу карбованця за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку,
•визначені загальні принципи валютного регулювання і контролю та покладено його організацію на НБУ, передбачено відповідальність резидентів за порушення норм валютного законодавства тощо.
– На виконання положень указаного Декрету було вдвічі знижено норму обов'язкового продажу державі валютної виручки експортерами - зі 100% за завищеним офіційним курсом до 50% за більш реальним ринковим курсом.
– Це сприяло помітній активізації валютного ринку - за кілька місяців пропозиція долара на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) зросла майже в 10 разів. У квітні 1993 р. розпочалися торги з німецької марки та російського рубля.
Щоб стримати зростання темпів інфляції та витрат на оплату "критичного імпорту", Кабінет Міністрів України 9 серпня 1993 р. видав розпорядження про директивну фіксацію курсу карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля.
4) жовтень 1994 р. – перехід від множинного до уніфікованого валютного курсу;
5) з 1995 року впроваджено керований плаваючий курс („валютний коридор”)
6) вересень 1996 року – прийняття зобов’язань за ст. VІІ Статуту МВФ щодо конвертації за поточними операціями;
7) червень 1997 року – прийняття закону України від 03.06.97 р., згідно з яким скасовано обов’язок щодо:
– продажу через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України усіх надходжень на користь резидентів у іноземній валюті;
– продажу уповноваженими банками усіх надходжень на користь резидентів у іноземній валюті на міжбанківському валютному ринку України протягом п'яти банківських днів з моменту зарахування таких надходжень на кореспондентські рахунки уповноважених банків