1. Правове регулювання, поняття та види банківських операцій.
Банківські операції (ст. 339 ГКУ)
•Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.
•Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції (ст. 47 Закону про банки):
•1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;
•2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;
•3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.
•Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів.
• Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України.
• Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори.
•Національний банк веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них.
• Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.
Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:
•інвестицій;
•випуску власних цінних паперів;
•випуску, розповсюдження та проведення лотерей;
•зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
•інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;
•ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);
•надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.
Регулювання в сфері надання банківських послуг (cт. 48)
• Банк не пізніш як за місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) зобов'язаний повідомити про це Національний банк України згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України.
• Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк.
• Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
• Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.
• Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняєтьсязалучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.
• Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:
1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;
2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;
3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.
Обмеження щодо діяльності банків з пов’язаними особами (ст. 52)
• Угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов'язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення (ст. 52).
• Більш сприятливими умовами визначаються:
1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів;
2) придбання у пов'язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;
3) здійснення інвестиції в цінні папери пов'язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;
4) оплата товарів та послуг пов'язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані.
• Пов'язаними особами є: 1) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів правління банку;
•2) особи, які мають істотну участь у банку;
•3) керівники юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;
•4) керівники та контролери споріднених осіб банку;
•5) керівники та контролери афілійованих осіб банку;
•6) афілійовані особи банку;
•7) споріднені особи банку;
•8) асоційовані особи будь-якої фізичної особи, зазначеної в пунктах 1 - 5 цієї частини;
•9) юридичні особи, у яких асоційовані особи, визначені в пункті 8 цієї частини, є керівниками або контролерами.
