Основа, яка сприймає тиск від маси резервуара і нафтопродукту, складається з ґрунтового підсипання, піщаної подушки, а також гідроізоляційного прошарку (рис. 5.3).
Рис. 5.3. Ескіз підстави під вертикальний резервуар:
а – обсягом до 5000 м3; б – обсягом понад 5000 м3;
1 – насипний ґрунт; 2 – піщана подушка; 3 – гідроізоляційний прошарок; 4 – бетонне кільце
Тиск заповненого резервуара на ґрунт
G
p = –––– +r H
S
де p – тиск на ґрунт; G – маса резервуара, кг; S – площа поперечного перерізу резервуара, м2 ; r– густина рідини в резервуарі, кг/м3; H – висота корпуса резервуара, м.
При виборі ділянок під резервуарні парки необхідно, щоб несуча здатність ґрунту була не нижче 0,2 МПа, а для резервуарів висотою до 12 м не – менше 0,13 МПа.
Ґрунтове підсипання виконують із щебеню, гравію або піску. Також для підсипання використовують глинистий або суглинний ґрунт вологістю не більше 15 %.
Після видалення рослинного шару на глибину 0,15 – 0,30 м виконують підсипання горизонтальними шарами. При товщині шару 0,15 – 0,2 м підсипання утрамбовують. Товщина підсипання може досягати 0,2 – 0,25 м. Для цього використовують зернисті матеріали з максимальним розміром частинок у поперечнику,який становит 10 % товщини подушки. Радіус подушки повинен бути на 0,7 м більше радіуса резервуара і з ухилом від центру основи. Висота конуса в центрі становить 0,015 R. По краях подушки влаштовують укоси 1:1,5, замощені кругляком або бетонними плитами. Навкруги основи роблять кювет з ухилом до збірника зливових вод.
Теплоізоляція резервуарів
Для зберігання в’язких нафтопродуктів і безперебійного забезпечення споживачів виникає необхідність підтримки позитивної температури в холодний час року. Задля ціого застосовують електричний або паровий підігрів і теплоізоляцію резервуарів із різних матеріалів. Найбільше поширеними матеріалами є цегла, азбоцемент, шлаковата. Прийнятним вважається також пінополіуретан. Він може використовуватися при температурі від плюс 100 0С до мінус 190 0С, має високу стійкість до всіх видів нафтопродуктів і низку гігроскопічність, стійкий до атмосферних впливів, важкозаймистий. Тепер розроблені технологія й установка ("Пена–1") нанесення шари пінополіуретана на стінки резервуарів. Товщина шару пінополіуретана на нижніх поясах резервуара 60–70 мм, а на верхніх – 40–50 мм. За відсутності механічних ушкоджень термін служби пінополіуретанової теплоізоляції 10–15 років [7]. Застосування такої теплоізоляції дозволяє скоротити витрати пару на підігрів на 65–70 %. Технічні характеристики деяких теплоізолювальних матеріалів.
Таблиця 5.2
Характеристика теплоізолювальних матеріалів.
Теплоізолювальний матеріал | Середня щільність, кг/м3 | Коефіцієнт теплопровідності, ккал/(м.г.oС) |
Шлак паливний | 0,25 | |
Вата мінеральна | 0,12 | |
Пінокерамзіт | 0,17 | |
Войлок мінеральний | 0,065 | |
Піноскло | 0,10 | |
Вата скляна | 0,05 | |
Пінобетон | – | 0,103–0,27 |
Азбест напилений | 150– 258 | 0,032 – 0,046 |
Пробка натуральна | 118– 160 | 0,035 – 0,043 |
Пінопласти | 12– 200 | 0,02 |
Пінополіуретан | 40– 60 | 0,03 |