На другому полі на площі 3361,3 га середній розмір поля, 280,1 га

Національний аграрний університет

 

Звіт

Про проходження виробничої практики

Місце проходження практики

НВС “Бурякомаш”

Києво-Святошинського району

Київської області

 

Студента факультету МСГ

3 курсу групи 1

Жовнерчука П.П.

 

Керівник від вузу О.В. Глуховська

 

 

Київ – 2003

 

1. Коротка характеристика господарства

1.1. Природні умови (клімат, ґрунти) склад земельних угідь та їх агрохімічна характеристика

 

Києво-Святошинський район, де знаходиться НВС “Бурякомаш”, розташований в південній частині Київської області.

Клімат Київської області континентальний, помірно-теплий. Клімат району характеризується як дуже теплий помірно посушливий.

Клімат південної частини області, де розташоване господарство, формується під дією континентальних повітряних потоків з Арктики та Азії.

Сума опадів в цій частині області коливається в межах 420...470 мм. З них за вегетаційний період 240...255 мм. Опади протягом року розподіляються дуже нерівномірно. Найменше їх випадає в зимові місяці, і тільки з квітня по липень кількість їх збільшується. Найбільше їх випадає в квітні-липні у вигляді зливових дощів. Починаючи з серпня, знову спостерігається зменшення опадів, що триває до кінця року.

 

Таблиця 1. Середньомісячна та річна кількість опадів на території НВС “Бурякомаш”, за даними метеопункту, мм за 2001 рік

 

Сума

Місяць

Рік

 

 

Проте кількість опадів в окремі роки може різко коливатись як в бік збільшення, так і бік зменшення від середньорічних показників.

Динаміка теплового режиму протягом року має значні коливання. Для весни характерне інтенсивне підвищення температур. Вже в другій декаді березня середньодобова температура повітря переходить через 0⁰С, в середині першої декади квітня десяти сантиметровий шар ґрунту, стійко прогрівається на 5⁰С, в середині квітня – на 10⁰С, а на початку травня – на 15⁰С.

Таблиця 2. Середньомісячна температура повітря на території НВС “Бурякомаш”, за даними метеопункту.

 

Сума	Місяць	Рік
+8,2	-5,4	-4,8	0,7	8,0	15,8	19,2	21,4	20,4	15,2	8,9	2,0	3,3
	-5,2	-3,6	0,5	7,6	14,5	20,2	25,3	20,4	13,9	7,8	1,0	5,1
	-3,4	-2,8	1,6	9,2	19,6	23,5	27,1	18,1	17,3	9,6	1,5	2,2

Літо переважно з теплою, малохмарною погодою, середньомісячна температура липня досягає +22⁰С, максимальна +38⁰С.

Осінь характеризується великою кількістю хмарних днів, нічними приморозками та поступовим спадом температури.

Зима на території району малосніжна, м’яка з частими відлигами, іноді з різким підвищенням (до +9, +13⁰С) температури повітря. Зрідка бувають і дуже холодні зими. Середня температура найбільш холодногоперіоду (січень-лютий) від –5 до –6⁰С, мінімальна –36⁰С.

Сніговий покрив неглибокий, нестійкий, недовготривалий.

Розташовані угіддя на території, що представляє собою широко хвилясту рівнину, де площа плато перевищує площу схилів.

Орні землі розташовані в основному на широких водорозділах і слабопологих схилах крутизною –0-1⁰-79%, 1-1²-1,6%, 3-5-0,4%.

В ґрунтовому покриві орних земель переважають чорноземи звичайні мало гумусні легкосуглинкові, які займають площу 5062 га та чорноземи звичайні легкосуглинкові слабо змиті площею 3793 га.

В 1998 році в господарстві проведена перша суцільна агрохімічна паспортизація земель, в результаті якої в них визначено вміст гумусу, макро-та мікроелементів, кислотність, стан забруднення радіонуклідами, солями важких металів і залишками пестицидів, складено відповідно картограми та рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів і ресурсозберігаючій технології застосування добрив.

На території господарства переважають чорноземні ґрунти, які мають сприятливі фізико-хімічні та агротехнічні властивості для вирощування сільськогосподарських культур.

За даними досліджень стан її хімізації в орному шарі в середньому міститься гумусу 4.13%, азоту, що легко гідролізується 11.8%, рухомого фосфору 6.8% та обмінного калію 13.5 мл на 100 г ґрунту, рухомих форм марганцю, цинку, бору та сірки відповідно 11.5; 0.43; 1.0; 9.4; мл на кілограм ґрунту.

В основному чорноземам властива нейтральна та близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину і вони не потребують хімічної меліорації. Проте в господарстві налічується 3658,4 га, які мають РН сольове 6.0 і нижче, гідролітичну кислотність більше 2.0 мл на 100 г ґрунту і ступені насичення основами менше 93%. Ці ґрунти доцільно вапнувати.

Частину ріллі займають еродовані ґрунти. Для них характерний укорочений гумусовий горизонт, вони містять менше поживних речовин і мають значно гірші фізики0хімічні та водно-фізичні властивості.

Забезпеченість ґрунтів поживними речовинами не є постійною величиною. Динаміку змін родючості ґрунту в господарстві можна простежити за порівняльною характеристикою агрохімічних показників по різних роках обстеження, наведено в табл..3.

 

Таблиця 3. Динаміка запасу гумусу, елементів живлення та рівня кислотності.

Рік Обс-тежень	Агрохімічна група
		1У	У
Площі орних земель за наявності гумусу, елементів живлення та рівня кислотності
га	%	га	%	га	%	га	%
Гумус
			9151,4	90,0	1013,2	10,0
			2469,1	30,0	5440,1	66,3	299,8	3,7
			2052,7	26,0	5491,3	69,6	344,9	4,4
Рухомий фосфор
			8281,2	89,1	1013,2	10,9
	229,3	2,8	7837,7	95,5	142,0	1,7
	238,5	4,2	7369,0	93,4	191,0	2,4
Обмінний калій
					5390,3	57,9	3904,1	42,1
			230,7	2,5	7872,5	85,5	1105,8	12,0
				7,4	6377,3	80,8	930,5	11,8
Кислотність
					3001,8	32,3		67,7
				1,2	1390,4	16,9	6721,6	81,9
					3298,7	41,8	4590,0	58,2

 

 

 

Таблиця 4. Склад земельних угідь та їх структура

Вид земельних угідь	га	%
С.г.угідь,
в т.ч.:
рілля		88,71
сінокоси	-	-
пасовища		8,04
Б/насадження	-	-
ліс		2,18
Ставки і водоймища		1,17

 

В складі с.г.угідь питому вагу складає рілля 88,71, пасовища 8,04, населені пункти.

Населення на на 1999 рік складало 1836 чоловік, в тому числі 856 працездатних чоловік із них в господарстві працює 410 чоловік. Трудовими ресурсами господарство забезпечено недостатньо, тому на період прополки просапних культур, збирання ранніх зернових, а також збирання цукрового буряку та кукурудзи господарство залучає найманих робітників із інших областей України.

2. Аналіз виробничої діяльності господарства.

2.1. Співвідношення галузей та їх доходність.

 

Таблиця 5. Результати фінансово-господарської діяльності НВС “Бурякомаш”, станом на 1 січня 2001р.

Продукція	К-сть в натурі	Повна собі вар-тість проданої продукції	Виру-чено	Прибу-ток тис.грн..	% рентабельності
Продукція рослинництва:
Зернові і зернобобові				+14	1,6
В т.ч.: пшениця				+60
жито				-19	-22
просо
гречка				-6	-60
ячмінь				-20	-12,7
овес				-1	-20
Інші зернові				-	-
соняшник					18,8
картопля				-8	-15,1
Цукрові буряки				-123	-49,0
Овочі відкритого ґрунту					14,28
баштанні				-
Інша продукція рослинництва	х			-92	-68,65
Разом по рослинництву	х			-76	-3,75
Продукція тваринництва
молоко				-188	-65,1
М’ясо ВРХ				-300	68,18
М’ясо свиней				-34	85,0
Разом по тваринництву	х			-522	67,88

 

Як видно з даних таблиць у 2000 році господарство отримало прибуток від вирощування соняшника та озимої пшениці, який відповідно склав по культурах – 132 тис. Грн.. та 60 тис. Грн.. Але цей прибуток в галузі рослинництва перекривається збитком від вирощування інших культур. Найбільший збиток був вирощування цукрового буряку, він склав 123 тис.грн.. Взагалі по галузі рослинництва збиток склав 76 тис.грн.., а рівень рентабельності – тобто збитковості – 3.75%.

На сучасному етапі ринкових відносин у с.г. тваринницька галузь господарства зазнала суттєвого спаду виробництва і є збитковою по всіх пунктах. Збитки від тваринницької галузі склали 522 тис.грн.. На протязі 1999-20001р. В господарстві збереглася тенденція до скорочення поголів’я, зниження її продуктивності, зменшення виробництва на продажу продукції. Основні причини цього – недостатнє забезпечення кормами, матеріально-технічними ресурсами, несвоєчасні розрахунки за здану продукцію, відсутність паритетності цін на порушення технологічної та трудової дисципліни на фермах, зниження продуктивності праці.

Сума грошових надходжень від реалізації продукції становить 2196 тис.грн.. Частки галузей тваринництва і рослинництва відповідно склали 11,25 % та 88,75%. В галузі рослинництва найбільш виручено від реалізації соняшника 834 тис.грн.., на другому місці озима пшениця – 660 тис.грн.. і третьому – ярий ячмінь – 137 тис.грн..

2.2. Структура посівних площ та врожайність за останні 3 роки.

 

Продуктивність сівозмін визначається структурою використання ріллі та врожайністю вирощуваних культур. Тому особливої ваги набуває оптимальне поєднання в структурі посівних площ зернових та технічних культур.

В структурі посівних площ на 2001 р. Зернові займали 43, 73%, кормові 16,3%, технічні 19%, В групі зернових озимі займають 18.82%, кукурудза 4,86, ярі зернові 24,92%.

В останні роки високий попит на соняшник та прибутковість вирощування цієї культури зумовили збільшення його в структурі посівних площ господарства до 16.%, що не припустимо. Збільшення питомої ваги соняшника більше, ніж як на 10% веде до погіршення водного режиму, сприяє появі посівів с.г.культур, що зумовлює зниження самого соняшника, а також зменшення загальних показників в продуктивності сівозміни в цілому.

Чисті пари як один із факторів, що гарантують сталі врожаї зерна озимої пшениці в зоні центрального степу повинні займати не менше як 10% від загальної площі ріллі. В господарстві за 1999-2001 р. Питома вага чистих парів в структурі ріллі коливається в межах 17-21%.

Порівняно з 1999 р. Врожайність озимої пшениці скоротилась на 10, 54 ц/га, озимого жита – 6,4 ц/га. Така низька врожайність озимих культур пояснюється поганою перезимівлею – озимі ввійшли в зимовий період ослабленими через нестачу вологи в період пущення. Як наслідок, озимі після не парових попередників вийшли із перезимівлі дуже зрідженими, на цих площах господарство отримало по 6-8 ц/га зерна.

Низький рівень врожайності як озимих так і ярих ранніх зернових в цей рік спричинила весняна посуха. З травня по 1 декаду червня випало менше опадів, врожай в цей час формувався лише за рахунок ґрунтових вод, яких було недостатньо.

Врожайність цукрових буряків на протязі останніх років знаходилась в межах 150-250 ц/га. Виключення склав 20001 р., коли цукрові коренеплоди через екстремально високі температури та нестачу вологи не сформували високого врожаю – врожайність в той рік склала 78 ц/га.

За останні 3 роки середня врожайність соняшника склала 17,9 ц/га. Найвищі показники були 2001 році, коли врожайність була 20,1 ц/га. Як видно із таблиці за останні 3 роки врожайність соняшника є порівняно стабільною. Що пояснюється посухостійкістю цієї культури.

Врожайність проса за 2001 р. Збільшилась на 8,2 ц/га порівняно з середньою врожайністю, Це пояснюється сприятливими кліматичними умовами цього року, а саме рівнем зволоження в період викидання та наливання волоті.

 

 

Таблиця 6. Структура посівних площ та врожайність за останні 3 роки.

 

Культура	Середня урожайність Ц/га
Площа Посіву га	Струк- Тура Посі- Ву,%	Урожайність Ц/га	Вало- Вий Збір	Площа Посіву га	Струк- Тура Посі- Ву,%	Урожайність Ц/га	Вало- Вий Збір	Площа Посіву га	Струк- Тура Посі- Ву,%	Урожайність Ц/га	Вало- Вий Збір
Зернові к-ри	19,0		41,0	21,7				17,4			43,3	17,8
-Озимі зернові	20,6		22,8	26,0			27,8	20,3			18,82	15,5
пшениця	21,1		20,1	26,8			22,6	20,7			16,2	15,9
жито	14,6		2,75	19,6			4,92	11,0			2,16	13,2
Ярі зернові	16,4		18,1	16,5			11,5	13,6			24,9	19,5
ячмінь	18,1		11,36	19,5			6,48	16,8			1,9	18,0
овес	14,7		2,96	19,6				13,1			3,1	11,3
просо	7,3		1,15	5,7			0,78	4,48			0,8	17,4
гречка	8,3		1,50	9,6			1,79	5,9			2,18	9,4
кукурудза	23,6		1,13	12,7		-	-	-	-		4,86	34,5
Техн.культ.			21,85				21,5				19,0
Цукрові бур.			2,64				3,39				2,35
соняшник	17,9		19,21	17,4			18,8	16,2			16,65	20,1
Овочі і баштанні			0,63				0,73				0,51
Кормові к-ри			15,8				21,3				16,3
Кукурудза на зерно	144,4		2,4				2,3	44,5			4,09
- силос	144,4		3,88				5,38	44,5			4,09
Б/т на з/к			5,57				10,76	20,1			4,36	19,9
сіно	14,9		1,3	10,8			1,99	17,7			2,19	16,1
насіння	3,83		2,02	3,6			0,06	1,6	79,2		1,53	6,3
Чорний пар			21,3	-	-		17,0	--		20,49	--
Всього			100,0				100,0				100,0

 

2.3. Сівозміни –кількість, види, стан їх освоєння система обробітку ґрунту та удобрення, рівень агротехніки польових культур. Система насінництва та стан насінних фордів.

 

В господарстві орні землі розділені на дві технологічні групи. До першої групи віднесені не ерозовані і слобоерозовані орні землі, розташовані на схилах крутизною до 3⁰, на яких дозволяється вирощувати районовані с.г.культури по інтенсивних технологіях, включаючи просапні.

На цих землях запроектовані планом внутрішнього користування, тири польові сівозміни: на першому відділку на площі 3424, 2 га середній розмір поля 285,35 га.

1. Чорний пар.

2. Озима пшениця.

3. Картопля 5 га, овочі 11, цукровий буряк 140 коренеплоди 36,4, баштанні культури 93.

4. Люцерна 43, кукурудза на силос 242,3.

5. Люцерна 43, озима пшениця 181,4, озимий ячмінь 61.

6. Люцерна 43, кукурудза на зерно 138, гречка 50, баштанні культури на корм 54,4.

7. Люцерна 43, кукурудза на силос 242,4.

8. Озима пшениця 180,3, озима на з/к.

9. Ячмінь

10. Горох 227, кукурудза на з/к 58,3.

11. Озима пшениця.

12. Соняшник

На другому полі на площі 3361,3 га середній розмір поля, 280,1 га

1. Чорний пар.

2. Озима пшениця.

3. Просо 60, соя 58, цукровий буряк 135, коре плоди 11.1, картопля 1.0

4. Люцерна 59, ячмінь з підсівом люцерни 32, кукурудза на силос 199

5. Люцерна 91, оз.пшениця 120, оз.ячмінь 19,1, оз. Жито 50,0

6. Люцерна 91, кукурудза на зерно 97.1, овес 92

7. Люцерна 91, кукурудза на силос 189,1.

8. Оз.пшениця, оз на з/к 72,1

9. Ячмінь

10. Горох 273, кукурудза на з/к 7,1

11. Оз.пшениця

12. Соняшник