Ортостатична проба дозволяє дати оцінку функціональному стану системи кровообігу, тому вона широко застосовується в клінічній практиці.
Мета роботи: дослідити реакцію серцево-судинної системи на перерозподіл крові при зміні положення тіла.
Для роботи потрібні: сфігмотонометр, секундомір.
Хід роботи. Перед початком дослідження обстежуваний має полежати на спині протягом 5 хв. Після цього тричі вимірюють тиск і підраховують пульс. На прохання обстежуваний встає і стоїть протягом 5 хв. Відразу після вставання у нього вимірюють кров’яний тиск і частоту пульсу. Виміри повторюють щохвилини. Через 5 хв обстежуваний знову лягає і у нього протягом 5 хв продовжують вимірювати тиск і частоту пульсу.
Результати роботии:
| Досліджувані показники | Горизонтальна поза тіла - лежачи | Вертикальна поза тіла - стоячи | Горизонтальна поза тіла - лежачи |
| Частота пульсу за 1 хв.: | |||
| 1. | |||
| 2. | |||
| 3. | |||
| 4. | |||
| 5. | |||
| Артеріальний тиск: систолічний/діастолічний | |||
| 1. | |||
| 2. | |||
| 3. | |||
| 4. | |||
| 5. |
Графік динаміки показників (пульсу, систолічного, діастолічного тиску) при зміні пози тіла з горизонтальної на вертикальну і знову на горизонтальну.
Висновки: (оцінити зміни частоти пульсу і АТ, пояснити механізми зміни кровообігу при ортостатичній пробі).
Виконати завдання
Завдання 1.
У людини внаслідок дозованого фізичного навантаження (20 присідань за 30 с) систолічний тиск збільшився зі 105 до 110 мм рт.ст., діастолічний зменшився з 60 до 30 мм рт.ст., частота серцевих скорочень зросла з 90 до 180 разів за хвилину. Оцінити динаміку показників та стан механізмів регуляції системи кровообігу.
Відповідь:
Завдання 2.
Людину, зафіксовану на дошці у горизонтальному положенні, перевели у вертикальне положення донизу головою. Які пристосувальні рефлекторні зміни у системі кровообігу це викличе і чому? До яких змін системного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень це призведе?
Відповідь:
Завдання 3.
Внутрішньовенне введення тварині розчину норадреналіну. спричинило суттєве збільшення системного артеріального тиску, але частота серцевих скорочень зменшилась – виникла брадикардія. Поясніть механізми збільшення артеріального тиску під впливом норадреналіну і виникнення внаслідок цього брадикардії.
Відповідь:
Протокол перевірено. ________________________
(підпис викладача, дата)
Практичне заняття 11
Практичні навички з фізіології системи кровообігу.
Актуальність теми
Тема важлива для формування цілісного уявлення про систему кровообігу та уміння вибору методів дослідження функцій системи кровообігу.
Навчальні цілі
Ø Робити висновок про стан фізіологічних функцій системи кровообігу та структур, що входять до її складу
Ø Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової й гуморальної регуляції кровообігу.
Ø Аналізувати стан кровообігу у людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв
Ø Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження системи кровообігу.
3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
3.1.Теоретичні питання
1. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
2. Автоматизм серця. Градієнт автоматизму. Дослід Станіуса.
3. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль.
4. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження у серці.
5. Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення у часі ПД і одиночного скорочення міокарда.
6. Періоди рефрактерності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення.
7. Спряження збудження і скорочення в міокарді. Механізми скорочення і розслаблення міокарда.
8. Векторна теорія формування ЕКГ. Електрокардіографічні відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ.
9. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль.
10. Роль клапанів серця. Тони серця, механізми їх походження. ФКГ, її аналіз.
11. Артеріальний пульс, його походження. СФГ, її аналіз.
12. Міогенні механізми регуляції діяльності серця.
13. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.
14. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.
15. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни іонного складу крові.
16. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин, Основний закон гемодинаміки.
17. Значення в’язкості крові для кровообігу.
18. Лінійна і об’ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину.
19. Кров’яний тиск і його зміни в різних відділах судинного русла.
20. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
21. Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами.
22. Кровообіг у венах, вплив на нього гравітації. Фактори, що визначають величину венозного тиску.
23. Тонус артеріол і венул, його значення. Вплив судинно-рухових нервів на тонус судин.
24. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль речовин, які виділяє ендотелій судин, у регуляції судинного тонусу.
25. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.
26. Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба).
27. Регуляція кровообігу при м’язовій роботі.
28. Особливості кровообігу в судинах головного мозку та його регуляція.
29. Особливості кровообігу в судинах серця та його регуляція.
30. Особливості легеневого кровообігу та його регуляція.
31. Механізми утворення лімфи. Рух лімфи у судинах.
Практичні роботи
1. Визначити в досліджуваного рівень артеріального тиску, зробити висновок.
2. Розрахувати у себе тривалість серцевого циклу, зробити висновок.
3. Визначити тривалість періоду напруження шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми, зробити висновок.
4. Визначити тривалість періоду вигнання крові з шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми, зробити висновок.
5. Визначити тривалість загальної систоли шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми, зробити висновок.
6. Визначити тривалість фази ізометричного скорочення шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми, зробити висновок.
7. Визначити напрямок і амплітуду зубців електрокардіограми в стандартних відведеннях. Зробити висновки.
8. Визначити тривалість серцевого циклу на підставі аналізу ЕКГ. Зробити висновок.
9. Розрахувати на підставі аналізу ЕКГ тривалість інтервалу P-Q. Зробити висновок.
10. Розрахувати на підставі аналізу ЕКГ тривалість інтервалу Q-Т. Зробити висновок.
11. Розрахувати на підставі аналізу ЕКГ тривалість комплексу QRS. Зробити висновок
12. Визначити на підставі аналізу ЕКГ, що є водієм ритму серця. Аргументувати висновок
3.3.Малювати схеми, графіки:
1. потенціалів дії водія ритму серця
2. потенціалів дії типових кардіоміоцитів
3. схеми рефлекторних дуг пресорних і депресорних рефлексів
4. контурів регуляції кровообігу
