Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу м. Бердянська за період 1990–2000 рр. тис. тонн

Дані таблиці 3.9 свідчать про те, що, починаючи з 1990 року, об’єми викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря м. Бердянська кожний рік зменшується. Таке зниження шкідли­вих викидів можна пояснити зменшенням обсягу випущеної продукції машинобудівними підприємствами міста, в результаті чого значно зменшена кількість стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин.

Використання свіжої води для виробництва промислової продукції та її скиди у поверхневі водойми в Україні дещо зменшились. Це здебільшого пояснюється банкрутством підпри­ємств і зупинкою виробництва не конкурентоспроможної про­дукції в Україні. Нижче, в таблиці 3.10 нами представлено динаміку водовикористання в Україні вже за роки ХХІ століття.

Таблиця 3.10

Динаміка використання свіжої води і її скиди
у водойми України, млн м^3*

Примітка. ^* Статистичні щорічники України та Полтавської області за 2009 рік.

Як видно із цієї таблиці витрати свіжої води поступово зменшувались, але скиди відпрацьованої води залишаються значними. Вода не очищається і повторно не використовується, що є небезпечним для флори і фауни. Велике занепокоєння викликають показники скидання забруднених вод без очищення. Найбільше скинуто води без очистки у 2007 році, що становило 1 млн 506 тис. м³.

Як бачимо Україна продовжує марно витрачати водні ресур­си. Нижче у таблиці 3.11 представлена динаміка використання свіжої води у Полтавській області.

Таблиця 3.11

Динаміка використання свіжої води у
Полтавській області, млн м^3*

Примітка. ^* Статистичний щорічник Полтавської області за 2009 рік.

У складі природоохоронного потенціалу України певна частка припадає на ліси. Зросло значення лісу як екологічного фактора. Завдяки захисним властивостям лісові насадження сприяють поліпшенню стабілізації навколишнього природного середовища.

В Україні найменший ступінь заліснення у Запорізькій облас­ті і становить 3,9 % всієї площі її території. На всій території України частка вкритих лісом земель складає 15,6 %. Це значно менше розрахунково-оптимального показника (21–22 %), необ­хідного для досягнення збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісокористування і екологічними вимогами. Площі рубок такого важливого біологічного ресурсу як ліс можна орієнтовно визначити за рівнянням регресії (3.12). Вони (площі рубок) часто залежать від випуску валового внутріш­нього продукту в Україні чи регіоні.

(3.12)

де S – площа лісу, на якій очікуватиметься його вирубка для випуску цієї продукції, га;

В_в.п. – випуск внутрішньої валової продукції в Україні (області), млн грн.

Коефіцієнт кореляції цього рівняння має значення: r = 0,875. Коефіцієнт пропорційності 110 має граничні відхилення (±35), коефіцієнт пропорційності 11 849 має граничні відхили (±8 300).

Діаграма (рис. 3.6) показує залежність площі вирубки лісу в Україні за період 1990–1995, 2000 рр. Безумовно, ця робота по дослідженню за станом лісу залежить від фактора часу і її необхідно досліджувати у подальшому, щоб на основі цього дослідження зупинити нищівну вирубку стиглих деревостоїв.

Рис. 3.6. Діаграма вирубки лісу в Україні

Уряд затвердив державну програму «Ліси України» на 2002–2015 роки (Урядовий кур’єр, 2002, 10 травня). Вона виз­начає основні напрями та джерела забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства держави, спрямованого на поси­лення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів в умовах реформування сільгосппідприємств, прийняття нового земельного законодавства.

Серед основних напрямів здійснення розвитку – збільшення лісових масивів, підвищення продуктивності і поліпшення якіс­ного складу насаджень, нарощування природоохоронного потенціалу лісів, розширення робіт із захисного лісорозведення. Лісове господарство має перейти до моделі управління на принципах сталого розвитку. Площа лісів зросте на 0,5 млн гек­тарів, лісистість – з 15,6 до 16,1 відсотка, а загальний запас дере­востанів – на 16,7 відсотка.

Результати нашого дослідження по лісовим ресурсам співпа­дають з вимогами зазначеної прийнятої програми «Ліси Украї­ни» і будуть сприяти поетапному її виконанню.

У результаті отриманих і приведених вище рівнянь регресії ми зможемо здобути прогностичні величини витрат на підпри­ємствах таких природних ресурсів, як атмосферне повітря, вода і ліс, дуже необхідних для українського народу.

[Вгору] [Вниз]