Система профілактики ВІЛ від матері до дитини

- дошлюбне консультування й добровільне тестування до вступу в шлюб можуть істотно знизити ризик зараження сексуальних партнерів і майбутніх дітей.

- профілактика до зачаття полягає в обстеженні не перевірених на ВІЛ подружніх пар і планування вагітності.

- виявлення ВІЛ інфекції у вагітних.

- профілактика зараження ВІЛ і ЗППП під час вагітності.

- профілактика антиретровірусними препаратами під час вагітності й пологів.

- профілактика на основі раціонального дозволу пологів.

- профілактика передачі ВІЛ на основі раціонального ведення дитини в період новонародженості.

- профілактика на основі штучного вигодовування дітей.

Опортуністичні інфекціі у ВІЛ-інфікованих. Класичні інфекційні хвороби спричиняють патогенні мікроорганізми, які представлені бактеріями, вірусами, грибами та найпростішими. Крім патогенних мікроорганізмів існує група умовно-патогенних збудників, здатних спричинити патологічний процес тільки в осіб із проявами імунодефіциту (опортуністичні інфекції).

Певна чітко окреслена група збудників низки інфекцій, які асоціюють з розвиненою стадією ВІЛ-інфекції, одержала назву «СНІД-асоціюючі» захворювання. Їх більш слушно розглядати як суперінфекції.

Серед суперінфекцій провідне місце посідають пневмоцистоз, спричинений Pneumocystis carinii, мікози, кандидоз, криптококкоз, кокцидоїдоз); захворювання, зумовлені групою герпес-вірусів (простий герпес, оперізуючий герпес, цитомегаловірусна інфекція, саркома Капоші, Епштейна — Барр - вірусна інфекція); бактеріальна інфекція (туберкульоз, атипові мікобактеріози, сальмонельоз), паразитози (токсоплазмоз, криптоспоридоз).

Для ВІЛ-інфікованих дітей характерними є часті гострі респіраторні вірусні інфекції, важкі бактеріальні інфекції із тенденцією до затяжного, рецидивуючого перебігу та генералізації. Часто відзначаються дисемінована цитомегаловірусна інфекція, герпетична інфекція та токсоплазмоз. У цих дітей рідше, ніж у дорослих хворих, зустрічається мікобактеріоз, криптоспоридоз і криптококкоз, однак частіше виникають кандидозні враження шкіри й слизових оболонок. Більш ніж у половини хворих дітей розвиваються важкі, часто рецидивуючі інфекції, спричинені Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Salmonella. Причому, ці патологічні процеси настільки є характерними, що багато клініцистів вважають їх СНІД - асоціюючими суперінфекціями у дітей.

Опортуністичні інфекції - основні прояви і причина летальності у хворих на СНІД. їхній розвиток та перебіг визначають клінічну картину й важкість захворювання. Від своєчасної діагностики захворювань залежать успіх лікування, тривалість життя хворих, а також проведення профілактичних заходів з метою попередження розповсюдження цих інфекцій серед хворих і персоналу медичних закладів.

За даними патологоанатомічних досліджень, 90% смертей серед хворих на СНІД є пов'язаними з інфекціями, ще 10% припадають на лімфоми, саркому Капоші та інші неінфекційні процеси.

Опортуністичні інфекції при СНІДі — унікальна група захворювань: за низкою властивостей вони відрізняються не тільки від назокомеальних і внутрішньолікарняних інфекцій, але й від інфекцій, які розвиваються під час інших імунодефіцитних станів. Ця унікальність полягає як у частоті тієї чи іншої опортуністичної інфекції, так і в особливостях клінічного перебігу та чутливості до терапії, яка застосовується.

Опортуністичні інфекції мають протозойну, грибкову, бактеріальну й вірусну природу. Відомий також один вид гельмінтів-опортуністів - стронгілоїд кишковий.

Найважливішими представниками грибів і найпростіших є: пневмоциста, токсоплазма, кишкові кокцидії (криптоспоридії), ізоспори. Останнім часом у хворих на СНІД усе частіше виявляються лейшманії, трипаносоми, циклоспори, мікроспоридії.

Найбільш значущими серед грибів є Pneuмocystis carinii, тому що пневмоцистна пневмонія (ПП) продовжує бути найхарактернішим і серйозним проявом ВІЛ-інфекції за своєю частотою і летальністю. У країнах Західної Європи і Північної Америки майже у 80% хворих на пізніх стадіях хвороби за відсутності профілактичного лікування розвивається ПП, а рівень смертності становить 10 — 25%. Токсоплазма може бути віднесена на друге місце — токсоплазмоз розвивається в 18 — 20% хворих.

Гриби роду Candida, широко розповсюджені й у ВІЛ-інфікованих, можуть спричиняти враження будь-якого органу, починаючи зі шкіри і закінчуючи важкими проявами езофагіту, гастроентериту, а також фунгемію. До найважливіших опортуністичних грибів належать також Cryptococcus neoformans, поширені всюди: частота криптококозу в хворих з ВІЛ-інфекцією становить 10 — 12%. Описані випадки захворювань, спричинених Aspergillus fumigatus: хвороби легенів, головного мозку, міокарда, щитовидної залози, селезінки, нирок.

З бактеріальних інфекцій найбільше значення зараз має туберкульоз, котрий набув характер епідемії. У світі щорічно реєструється до 10 млн. нових випадків туберкульозу, а близько 3 млн. хворих помира­ють. З ростом епідемії ВІЛ-інфекції збільшується частота розвитку атипових мікобактеріозів, які проявляються важким генералізованим процесом, що призводить до загибелі хворих.

Лідирує за частотою та значимістю серед опортуністичних вірусних інфекцій цитомегаловірусна інфекція, яка спричиняє враження ЦНС, шлунково-кишкового тракту, легенів, очей і посідає одне з перших місць серед причин смерті хворих.

Саркома Капоші в усьому світі посідає перше місце (40 - 60%) серед злоякісних пухлин, які вражають хворих з ВІЛ-інфекцією.

Пневмоцистна пневмонія (ПП)

Взагалі лікування опортуністичних інфекцій здійснюється за допомогою наступних груп препаратів: протимікробні засоби – антибіотики різних груп; антипаразитарні –дапсон і інш.; протигрибкові –амфотерицин В, флюконазол; протитуберкульозні – ізоніазид, рифампіцін, кларитроміцин; протигерпетичні ацикловір, фоскарнет та інш.

Первинна та вторинна профілактика опортуністичних інфекцій у дітей. Важливою складовою частиною ведення ВІЛ-інфікованих дітей і дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, є здійснення профілактики опортуністичних інфекцій, мета якої - запобігти виникненню інфекційних процесів на фоні пригніченого імунітету. Заняття містить інформацію про профілактику пневмоцистної пневмонії, туберкульозу та грибкових інфекцій. Якщо опортуністичні інфекції уже виникли, дуже важливо вчасно почати лікування та раціонально обрати етіотропні препарати.