Місце будь-якої науки в системі наукової діяльності характеризується не лише наявністю предмета та методу, а і практичним призначенням цієї науки, що визначається в процесі характеристики функцій науки.
Функції ТДіП – це напрямки науково-пізнавальної та навчальної діяльності, що характеризують сутність, зміст та призначення теорії як суспільно-правової та загально-теоретичної науки.
Функції ТДіП характеризуються наступними ознаками:
ü Це напрямки наукової діяльності, метою якої є отримання знань про державу і право;
ü Це напрямки навчальної діяльності, що забезпечує формування професійних знань юриста;
ü Це напрямки фундаментальної діяльності, змістом якої є визначення сутності, структури та функцій держави і права;
ü Це діяльність, що характеризує теорію як самостійну науку;
ü Це напрямки діяльності, що характеризують соціальне призначення теорії;
ü Це напрямки діяльності, що визначають місце теорії в системі наукової діяльності взагалі та юридичної діяльності зокрема
Саме функції ТДіП визначають характер цієї науки та її особливості як самостійного виду наукової діяльності.
Основними серед функцій теорії є:
§ політична;
§ методологічна //особливості – а) надає юридичного змісту загальнонауковим методам,
б) створює систему спеціальних методів,
в) використовує галузеві методи,
г) сприяє обміну інформацією між юридичними науками стосовно методологічних питань/;
§ еврістична;
§ прогностична (визначає перспективи розвитку держави і права);
§ інтеграційна (забезпечує єдність юридичної науки шляхом визначення еталонів розуміння юридичних категорій);
§ ідеологічна;
§ плюралістична (забезпечує існування різних теорій щодо державно-правових категорій, визначаючи їх позитивні та негативні риси);
§ гносеологічна (забезпечує вивчення природи юридичних категорій та їх сутності);
§ онтологічна (забезпечує процес вивчення еволюції держави і права та змін в їх соціальному призначенні);
§ учбова (сприяє вивченню спеціально-правових категорій та формуванню професійних знань).
NB: Функції ТДіП – це основні напрямки наукової діяльності, що забезпечують процес вивчення держави і права. Роз’яснення деяких видів:
Ø політична – характеризується можливістю вивчення держави і права, як засобів реалізації політичної влади, характеризуючи державу як елемент політичної системи, а право – як форму надання державним рішенням обов’язкового характеру;
Ø ідеологічна – змістом є вироблення категорій та понять, що складають правову ідеологію, що є елементом правосвідомості та складовою частиною суспільної ідеології;
Ø методологічна – характеризується можливістю розробляти прийоми та способи дослідження, що характеризуються як методологія вивчення держави і права, а також категорій, що забезпечують системність та єдність юридичної науки;
Ø інформаційна – надання суб’єктам суспільних відносин певної інформації щодо їх правового становища та особливостей відповідальності в сфері права;
Ø комунікативна – забезпечує обмін інформацією між юридичними науками стосовно специфічних знань, що ними отримуються;
Ø онтологічна – встановлює можливість констатації певного стану розвитку держави;
Ø еврістична – надає можливість проаналізувати позитивний та негативний досвід розвитку державно-правових інститутів;
Ø прогностична – забезпечує можливість визначення перспектив та напрямків розвитку держави і права в майбутньому;
Ø учбова – можливість вивчення державно-правових категорій в межах курсу „Правознавство” в середній школі, „Основи правознавства” в неюридичних вищих освітніх закладах та їх спецкурсів в учбових закладах юридичного напрямку.
