Методи нормування витрат праці на підприємстві

Досвідно-статистичні (або сумарні) методи передбачають встановлення норм в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій і проектування раціональної організації праці. Придосвідному методі норми визначаються на основі особистого досвіду нормувальника, а при статистичному - на основі статистичних даних про фактичні затрати часу на виконання аналогічноїв минулому. Досвідно-статистичні методи не можна вважати науковими, оскільки норми розробляються без необхідного аналізу фактичних умов праці. Такі норми не забезпечують ефективне використання виробничих ресурсів і повинні замінятися нормами, встановленими аналітичними методами. роботи

Сутність сумарного досвідно-стогистичного методу полягає у визначенні норми на основі приватною досвіду особи, що встановлює норму, з урахуванням даних оперативного й статистично­го обліку витрат часу або даних про виконання норм виробітку на аналогічні роботи в минулому чи шляхом порівняння складності виконання операції та загального обсягу нормованої праці з аналогічними, раніше виконуваними роботами.

Сумарний досвідно-статистичний метод має кілька різновидів встановлення норми:

- на основі порівняння складності та обсягу даної роботи з такими, що виконувались раніше;

- на основі даних оперативного й статистичного обліку про витрату часу на аналогічні роботи,

- за досвідом особи у встановленні норм праці;

- за результатами узагальнення сумарних спостережень за
використанням робочого часу на цих операціях, роботах.

Сутність укрупненого методу полягає у визначенні норми на основі попередньо розроблених укрупнених розрахункових ве­личин — витрат робочого часу на типові операції, деталі чи види робіт з типовими умовами їх виконання, конкретні витрати часу отримують з таблиць, графіків, номограм або розраховують за допомогою емпіричних формул.

Укрупнений метод також має два різновиди:

1) норми встановлюються за типовими нормами-еталонами,
що розраховані на типові умови техніки, технології, організації
виробництва і праці та зведені у таблиці, графіки, номограми;

2)норми встановлюються на окремі операції, деталі та види
робіт на основі вивчених залежностей, відображених у низці ем­піричних формул.

За допомогою аналітичних методів проводиться наукове обгрунтування норм праці на підставі аналізу конкретного трудового процесу. Для цього операція, яка нормується, розділяється на складові елементи; потім визначаються технічні, організаційні, економічні та інші фактори, що впливають на тривалість виконан­ня кожного елементу; далі проектується раціональний склад операції і послідовність виконання її елементів із врахуванням опти­мального поєднання факторів, що впливають на їхню тривалість. Після цього розраховуються затрати часу на кожен елемент, і їх сума, що визначає норму часу на операцію в цілому. Одночасно по­винні розроблятися організаційно-технічні заходи, що забезпечу­ють впровадження запроектованого трудового процесу і встанов­леної норми.

Сутність аналітичного методу полягає в сукупності та послідов­ності таких дій:

— розкладання виробничого процесу на складові частини,

—дослідження факторів, що впливають на тривалість кожно­го з елементів операції,

—проектування (на основі дослідження) нового, ефективного
складу, послідовності й тривалості операції з урахуванням сучас­них досягнень у підвищенні продуктивності праці.

Аналітичний метод має два різновиди:

1) технічний розрахунок норми за нормативами складових
елементів норми часу залежно від режимів роботи устаткування,
організації обслуговування та виробничих можливостей робочо­го місця, застосування найкращих, найефективніших методів органі­зації та способів праці. Розрахунки (відповідно до ступеня дифе­ренціації) можуть бути:

- за мікроелементними нормативами;
- за диференційованими нормативами;

- за укрупненими нормативами;

2) технічний розрахунок норми на основі досліджень витрат
робочого часу та режимів роботи устаткування у реальних ви­
тратах часу та експериментальних режимів роботи устаткування,
на засадах чого проектуються раціональні трудовий і виробни­чий процеси; отримані норми порівнюються з нормативними
матеріалами.