Фарбування поверхонь вручну — важкий і трудомісткий процес, тому нині для цього застосовують машини і механізми, які полегшують працю робітників, підвищують її продуктивність і поліпшують якість робіт. Вручну виконують лише незначні обсяги робіт та ті роботи, які неможливо виконувати механізмами.
Усі апарати для механізованого фарбування працюють за принципом розпилення фарбувальної суміші до найдрібніших частинок. Фарбувальна суміш, що вилітає з розпилювального пристрою апарата, розпилюється і рівним тонким шаром лягає на поверхні. Фарбувальні апарати і агрегати бувають з гідродинамічним (кінетичним) і пневматичним (повітряним) розпиленням малярної суміші.
До апаратів з гідродинамічним розпиленням суміші належать ручні і електричні фарбопульти, фарбувально-шпаклювальні агрегати з гвинтовим насосом і фарбувальні агрегати високого тиску. У цих апаратах малярна суміш подається під тиском до спеціального розпилювального пристрою — форсунки відцентрового типу. Схему дії форсунки подано на.
Форсунка відцентрового типу зроблена так, що фарбувальна суміш надходить у внутрішню порожнину форсунки 2 через вхідний канал 1, розміщений по дотичній до її внутрішньої циліндричної поверхні. Всередині форсунки фарба набирає обертального руху і завихрюється. Вилітаючи з вихідного, отвору 3 форсунки, фарба під дією відцентрової сили розпилюється на найдрібніші частинки і утворює конусоподібний факел. У деяких форсунках завихрювання фарби створюється за допомогою спеціального гвинтоподібного сердечника, який е в корпусі форсунки. Спочатку суміш надходить у циліндричну робочу камеру форсунки 1. Проходячи по каналу, що утворився між внутрішньою поверхнею камери і гвинтоподібним сердечником 2, суміш набирає обертального руху і на виході з форсунки розпилюється.
Для розпилювання фарби у форсунках відцентрового типу повітря не використовується, тому за допомогою цих форсунок можна розпилювати лише водні ґрунтувальні і фарбувальні суміші як менш в'язкі (вапняні, силікатні тощо).
За принципом пневматичного розпилювання фарби працюють фарбувальні агрегати, за допомогою яких можна розпилювати водні та неводні фарбувальні суміші і навіть шпаклівки. У цих агрегатах фарба, вилітаючи з сопла фарборозпилювача, що є складовою частиною фарбувального агрегату, розпилюється струменем стисненого повітря.
Фарбувальна суміш під тиском надходить у фарборозпилювач і через внутрішній канал потрапляє в сопло. На виході з: сопла суміш підхоплюється струменем стисненого повітря, що проходить у просторі між стінкою сопла і внутрішньою поверхнею розпилювальної головки, і, вилітаючи, подрібнюється на найдрібніші частинки.
Ручні фарбопульти
Як зазначалося, фарбопульти належать до апаратів низького тиску з гідродинамічним розпилюванням суміші. їх застосовують для нанесення на поверхню лише водних ґрунтувальних і фарбувальних сумішей малої в'язкості.
Ручний фарбопульт СО-20В складається з балона, насоса, клапанного пристрою, всередині якого розміщені клапани, всмоктувального шланга з фільтром, нагнітального шланга і вудки з форсункою.
Нагнітають фарбувальну суміш у балон насосом 1, який міститься у нього всередині. У металевому корпусі клапанного пристрою 5 е два клапани: всмоктувальний і нагнітальний.
На поверхню фарбувальну суміш наносять за допомогою вудки 8, на кінці якої закріплена форсунка 9. Вудка — це металева трубка, у нижній частині якої є кран 3, яким можна перекривати струмінь фарби. Для зручності в роботі вудка зроблена розбірною, тобто складається з двох частин, що дає змогу у разі потреби змінювати її довжину. Вудку сполучає з балоном нагнітальний шланг 4 діаметром 12,5 мм, 5 м завдовжки. На кінці всмоктувального шланга 7 є фільтр 6, за допомогою якого очищається суміш, що надходить у форсунку, від твердих частинок більшого розміру, які зможуть засмітити форсунку.
Принцип дії фарбопульта подано на рис. 5. Під час руху штока насоса вгору в міжклапанному просторі утворюється розрідження. У цей момент нагнітальний клапан 1 під тиском повітря, а в наступному і фарби, які е в балоні, закривається, а всмоктувальний клапан 3 під тиском фарби у відрі відкривається і фарбувальна суміш по всмоктувальному шлангу 4 з фільтром на кінці входить у міжклапанний простір і порожнину насоса. Під час руху штока насоса вниз всмоктувальний клапан під тиском суміші закривається, нагнітальний клапан відкривається і суміш надходить у балон і далі по нагнітальному шлангу 2 до вудки і форсунки. Коли тиск у фарбопульті досягне робочої відмітки (0,4—0,6 МПа), відкривають кран вудки і фарбують поверхню.
Форсунка відцентрового типу складається з корпусу, пробки, розпилювальної головки, накидної гайки і шайби. У нижній частині корпусу 2 форсунка має штуцер, яким вона пригвинчується до вудки 1. З тильного боку корпусу розміщений різьбовий отвір, що закривається пробкою 3. Форсунка універсальна, що дає змогу застосовувати її як в ручних, так і в електричних фарбопультах. Різьбовий отвір форсунки призначений для приєднання манометра при регулюванні запобіжного клапана електрофарбопульта.
До початку роботи фарбопультом перевіряють надійність з'єднання всмоктувального і нагнітального шлангів, сальник насоса, продувають і накручують форсунку. Щоб краще працювали клапани, у балон накачують до 0,5 л суміші. Після цього фільтр витягують із посудини з сумішшю і, зробивши 15—20 подвійних рухів штоком насоса, заповнюють балон фарбопульта повітрям. Потім знову опускають фільтр у посудину і насосом накачують суміш до потрібного тиску. Тиск визначають за величиною факела розпилення суміші форсункою. Суміш повинна вилітати розпиленою, у вигляді конусоподібного факела.
