Підготовка під фарбування неводними складами – масляними, емалевими й нітрофарбами полягає в очищенні поверхні, згладжуванні, прооліфленні, квачі тріщин, шліфуванню, шпаклівці (якщо необхідно) і ґрунтуванню. Якщо старе фарбування виконане клейовим складом, набіл видаляють; обробку олійними фарбами, яка не має значних ушкоджень і добре тримається, досить промити 2-5%-ним розчином соди. Старе фарбування, що відшаровується в багатьох місцях, що має на поверхні зморшки й тріщини, слід зскребти. Більшу площу ушкодженої поверхні потрібно очищати випалюванням за допомогою паяльної лампи. Для цього полум’я пальника повільно пересувають над поверхнею фарбувального шару до спучування фарби, яку потім счищають шпателем. Однак при цьому потрібно пам’ятати, що випалюванням віддаляється фарба тільки з оштукатурених і кам’яних поверхонь.
Старий барвистий шар можна зняти також спеціальним складом, приготовленим з 1 кг крейди, 1 кг вапняного тесту й 20%-го розчину каустичної соди. Склад наносять шпателем на поверхню й залишають на 1 -1,5 год, потім разом з фарбою, що залишився, знімають шпателем. Після цього поверхня необхідно добре промити водою, потім 20%-м розчином оцтової кислоти й знову водою.
Загладжують поверхні торцем дерев’яного бруска, силікатною цеглою або пемзою.
При підготовці до фарбування дерев’яних поверхонь необхідно вирізати сучки й засмоли, а потім розшити тріщини й щілини. Смолу можна вискоблити або вирубати стамескою, а поглиблення, що вийшло при цьому, промити бензином і зашпатлевать. Усі цвяхи необхідно «утопити», інакше при всиханні деревини вони будуть видні на пофарбованій поверхні.
Прооліфлення знову оштукатурених стін, раніше пофарбованих поверхонь, а також дерев’яних виробів роблять оліфою або ґрунтовками на основі оліфи, склад яких наведений вище. При цьому треба пам’ятати, що поверхня повинна бути добре просушена. Прооліфлення невисохлої поверхні може привести до здуттів барвистого покриття, появі міхурів, відшаровуванню фарби. Підмазують тріщини, шліфують і шпаклюють поверхні так, як і в попередніх випадках.
Для готування підмазки в клейовий розчин уводять оліфу й перемішують до стану емульсії. Потім додають крейда до одержання потрібної пасто подібної густоти.
Для підготовки під масляне фарбування віконних плетінь, підвіконь, дверей, а також поверхонь, що зазнають впливу вологи, застосовується шпаклівка, приготовлена в такий спосіб. Оліфу в кількості 1 кг змішують із 100 г сикативу й в емульсію при ретельнім перемішуванні невеликими порціями додають крейда до сметано подібної маси.
Готується шпаклівка в такий спосіб. Тваринний клей розбавляють гарячою водою до одержання 10%-го розчину. У невеликій кількості води розчиняють господарське мило. Обоє розчину ретельно перемішують і в цей мильно-клейовий склад уводять оліфу, скипидар і сикатив при постійнім помішуванні суміші до одержання емульсії. Потім, також при постійнім перемішуванні, тонким струменем всипають крейда до робочої густоти.
Для підготовки непросохлої штукатурки може бути використана шпаклівка такого складу. В 1 кг крейдової пасти, отриманої перемішуванням однієї частини води й двох частин мела, уводять 0,5 кг сикативу й 0,25 кг оліфи. Після ретельного перемішування в суміш додають цемент марки 300-400 до сметано подібної маси. Звичайно потрібно приблизно 1,5 кг цементу.
Ґрунтовки під масляне фарбування застосовуються також на основі оліфи або просто з оліфи в чистому виді з додаванням пігменту. Пігмент уводять для того, щоб уникнути пропусків при нанесенні ґрунтовки. Замість прооліфлення можна виконати ґрунтування рідкою фарбою, якої буде офарблюватися поверхня. Це дає можливість виконати фарбування за два рази без пропусків і просвітів. Для готування такої ґрунтовки на 1 кг оліфи беруть 0,8-1,2 кг густотертой масляної фарби. Оліфу вливають у фарбу, ретельно перемішують і проціджують через густе сито.
Якщо приготовлені в такий спосіб склади вийшли густими, у них можна додати 100-250 г розчинника для олійних фарб.
