З переходом на ринкові умови господарювання змінюється концепція щодо встановлення розмірів та вибору форм і систем оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств будь-яких форм власності і господарювання. Зміна концепції полягає в тому, що за ринкових умов господарювання максимальний розмір оплати праці не обмежується і він залежить від фінансових можливостей підприємства, тоді як нижчий її рівень законодавчо регулюється державою. Тому наступним етапом дослідження є облік розрахунків з оплати праці та соціального страхування на досліджуваному підприємстві.
Питання оплати праці у ПСП Агрофірма «Василівка» Березанського району регулюються Законом України від 23 березня 1995р. № 108/95–ВР «Про оплату праці», чинними постановами та інструкціями. Законом визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Для правильного нарахування оплати праці, потрібно вести документальний облік, оскільки заробітна плата нараховується виходячи з обсягів виконаних робіт, виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів і відносяться на відповідні об’єкти витрат.
Для обліку оплати праці на досліджуваному підприємстві застосовують типові форми первинних документів і спеціалізовані форми обліку.
Для обліку використання робочого часу призначено табель обліку відпрацьованого часу, де за кожним працівником щоденно проставляють кількість відпрацьованих годин.
Від правильного ведення табелів залежить достовірність нарахування заробітної плати, стажу працівників, розмір пенсій. Даний документ відкривається щомісячно на працюючих підрозділу підприємства. Для швидкого запису кожному працівнику присвоюють табельний номер.
У первинних документах зазначають обсяг виконаних робіт, у деяких і обсяг отриманої продукції. Типовими формами з обліку використання робочого часу є ТФ № П-12 – Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати та ТФ № П-13 – Табель обліку використання робочого часу, в яких зазначається, чи дотримуються працівники режиму робочого часу та дані про відпрацьований час. Цей тип документа є важливим для працівників з погодинною оплатою праці, адже їм зарплата нараховується відповідно до відпрацьованого ними часу.
Відповідно до п.4 Наказу № 1 «Про облікову політику господарства» на ПСП Агрофірма «Василівка» Березанського району використовують такі первинні документи: Ф. № 66 «Обліковий листок праці та виконаних робіт», Ф.№67 «Обліковий лист тракториста-машиніста» та ін. Для нарахування оплати праці для кінно-ручних робіт використовують Обліковий лист праці та виконаних робіт, який може бути у двох видах – для бригади, де записується група працівників, що виконували відповідні роботи, і індивідуальний, для трактористів – машиністів – Обліковий лист тракториста – машиніста.
Для нарахування оплати праці в тваринництві складають окремий розрахунок, оскільки розмір оплати залежить, головним чином, від обсягу одержаної продукції, а для інженерно-технічних працівників, молодшого обслуговуючого персоналу і працівників інших категорій підприємства, що мають тверді місячні ставки, обліковується в окремих табелях обліку робочого часу.
Подорожній лист автомобіля застосовують під час нарахування заробітної плати водіям автомобілів, який може виписуватися як на день, так і на один рейс.
На основі первинних документів здійснюється нарахування оплати праці, що записується безпосередньо до первинних форм документів з виділенням окремо оплати найманих осіб та працівників господарства, та складають розрахунково-платіжні відомості, в яких відображають нараховані суми оплати, здійснюють утримання, вираховують суми до видачі працівникам.
Форма П-49 складається в одному екземплярі на основі форми П-54 «Особового рахунку», одночасно проводять розрахунок всіх утримань з заробітної плати та визначають суму до видачі. Якщо використовують форму П-51, яка також ведеться в одному екземплярі, то не ведуть форму П-54. Всі первинні документи, в яких ведеться облік заробітної плати здаються для перевірки в розрахунковий відділ бухгалтерії за встановленим графіком.
Слід відокремити оплату праці найманих працівників і членів господарства, оскільки оплата праці найманих працівників відноситься на витрати, а для членів господарства – на витрати виробництва, а в кінці року на цю суму збільшуються їх особисті доходи.
В бухгалтерії господарства первинні документи перевіряють на арифметичні дані, роблять формальну перевірку та перевіряють їх по суті. Якщо виявлені помилки, то неправильно оформлені документи повертають назад у відповідні підрозділи.
Нарахована сума заробітної плати відображається по кожному працівнику підприємства окремо в Розрахунково-платіжній відомості, які формують відповідно по підрозділах. Дана відомість складається з двох розділів. В першому розділі, який має назву «Нараховано» відображають суми нарахованої оплати праці. Другий розділ – «Утримано і виплачено» призначено для відображення суми виплаченої працівникам з каси за оплатою праці та утримань з неї.
Підрахунок даних про нараховану суму оплати праці по кожному працівнику здійснюється в розрахунково-платіжних відомостях (форма П-49). Їх складають по цехах, бригадах та інших структурних підрозділах підприємства. Під час відкриття відомості в ній записують прізвище працівника, його табельний номер, професію або посаду, розряд (ставку) і сальдо по розрахунках на початок місяця за підприємством або за працівником. Для цього використовують дані розрахунково-платіжних та платіжних відомостей за минулий місяць. В розділі «Нараховано» записують суми нарахованої оплати праці за її видами. Підставою для підрахунку і запису нарахованої оплати праці служать первинні документи.
На основі правильно сформованих і достовірних первинних документів у бухгалтерії нарахування оплати праці та інших аналогічних витрат відображається по кредиту пасивного рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». При цьому кредит рахунку 66 кореспондує з дебетом рахунків відповідних витрат, згідно з П(С)БО 16 «Витрати» ними будуть: прямі виробничі (рахунок 23 «Виробництво»), загальновиробничі (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»), на управління (рахунок 92 «Адміністративні витрати»), на збут (рахунок 93 «Витрати на збут»). Витрати на оплату праці, які не пов’язані з виробничою діяльністю підприємства, відносяться до інших витрат операційної діяльності. Нарахування зазначених виплат у бухгалтерському обліку відображається по кредиту рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» у кореспонденції з дебетом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності». Аналогічно, але з оборотом по кредиту відповідного субрахунку підприємством відображається нарахування єдиного соціального внеску. Зазначене відрахування належать до тих же напрямків витрат, що й оплата праці, яка стала базою для їх нарахування. Розрахунки з оплати праці на сільськогосподарському підприємстві ведуться на синтетичному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» в розрізі субрахунків: «Розрахунки за заробітною платою», «Розрахунки з депонентами».
Сільськогосподарські підприємства можуть здійснювати нарахування оплати відпусток з використанням резерву оплати відпусток, який створюється з метою рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного періоду. Резерв створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці. Відповідно до п. 11 Наказу № 1 «Про облікову політику господарства» на ПСП Агрофірма «Василівка» Березанського району резерв на оплату відпусток не створюється.
Отже, на досліджуваному підприємстві для обліку оплати праці використовують типові форми первинних документів і спеціалізовані форми обліку.
РОЗДІЛ 7
