Власник котла повинен забезпечити своєчасний ремонт котлів і допоміжного обладнання по затвердженому графіку планового ремонту.
Ремонт повинен виконуватись по технічним технологіям, розробленої до початку виконання робіт.
На кожний котел повинен бути заведений ремонтний журнал, в який відповідальний за справний стан і безпеку експлуатації котла вносить відомості про виконані ремонтні роботи, використання матеріалів, зваренню і зварювальників, про зупинку котлів, начистку чи промивку. В ремонтному журналі відбиваються результати огляду котла з доочистки товщини відкладень накипу і шламу і всі дефекти, виявлені в період ремонту.
Відомості про ремонтні роботи викликані невідкладністю проведення періодичного висвітлення котла із застосуванням зварювання або вальцування, записують у ремонтний журнал.
Допуск людей всередину котла, а також відкриття запірної арматури після видалення людей із котла повинні проводитися тільки з письмового дозволу, видача якого проводиться у встановленому порядку.
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 13.ТП.5.05060103.028.ПЗ |
Теплові мережі можуть бути класифіковані по виду використання в них теплоносія, а також по його розрахунковим параметрам (р і темп). Практично єдиними теплоносіями в теплових мережах є гаряча вода водяний пар.
В залежності від прийнятої схеми приєднання до мереж систем
гарячого водопостачання розрізняють закриті та відкриті схеми.
Водяні мережі, які складаються тільки з падаючих трубопроводів називаються однотрубними і по капіталовкладенням їх обладнання являє найбільш економічним.
Підживлення теплових мереж в закритих і відкритих системах здійснюється за рахунок роботи живильних насосів і установок по підготовці
живильної води.
Великі теплоджерела районних і міжрайонних систем централізованого теплопостачання відповідні нормам повинна розміщуватися за межами селітебної зони з метою зменшення впливу їх викидів на стан повітряного басейна тієї зони з метою зменшення впливу їх викидів на стан повітряного басейна тієї зони, а також спрощення систем подачі до них рідини чи твердого палива.
Опалення. В теплових мережах застосовують центральне якісне регулювання по основному тепловому навантаженні, котра звичайно являє навантаження опалення жилих і громадських будинків.
Схеми приєднань СО і вентиляції до теплових мереж можуть бути залежні (вода з теплових мереж поступає безпосередньо в нагрівальні прилади СО і вентиляції) і незалежні (вода з теплової мережі проходе через підігрівачі).
Гаряче водопостачання. Гаряча вода використовується для господарсько-побутових мереж:
а)в жилих будинках (умивальники, душі)
б)в загальних будинках(на комунальних підприємствах, дитячі сади, школи, бані, лікарні, столові)
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 13.ТП.5.05060103.028.ПЗ |
Для покращення якості води після закінчення щорічної ревізій і ремонтів необхідно проводити гідропневматичну промивку теплових мереж і систем опалення. Для наладки гарячого водопостачання шляхом дії діафрагміровання, в першу чергу слід діафрагмувати у води в будинках розташованих в умовних ділянках теплової мережі.
Розрахунок стояків гарячого водопостачання проводиться за умови дотримання вільного напору у крані на нижніх поверхах.
Вентиляція по способу переміщення повітря, у вентильованому приміщенні розрізняють природну та механічну вентиляцію.
Природна вентиляція здійснюється за рахунок теплового напору і вітру.
В жилих приміщеннях де немає значного забруднення повітря, штучна вентиляція не застосовується так як необхідна чистота повітря забезпечується за рахунок природної вентиляції.
Самостійним споживачам тепла являється приточна і приточно-витяжна вентиляція (вентиляційні системи, тільки подаючі в приміщення свіже повітря називається приточними, а тільки витягуючи з приміщення зіпсоване повітря – витяжними, одночасно подаючі в приміщення свіже повітря і витяжки з нього зіпсоване -- приточна вентиляція). Свіже зовнішнє повітря подається в приміщення часто має температуру нижчу за температуру повітря всередині вентильованого приміщення. Підігрів повітря в калориферах здійснюється чи гарячою водою чи парою.
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 13.ТП.5.05060103.028.ПЗ |
Теплообмінними апаратами називаються пристрої призначені для передачі тепла від одного тіла до іншого. Теплообмінні апарати мають велике
поширення по всіх відгалуженнях промисловості і широко застосовуються в теплосилових установках. В залежності від призначення теплообмінні апарати називають підігрівачами, конденсаторами, випаровувачами, пароутворювачами.
Кожухотрубні теплообмінники являють собою апарати виконані із пучків труб зібраних за допомогою трубних решіток і обметані кожухами і кришками зі штуцерами. Перегородки встановлюються з метою збільшення швидкості і інтенсивності теплообміна теплоносіїв. Теплообмінники цього типу призначені для теплообміну між різними рідинами, між парами і рідинами або між рідинами і газами. Вони застосовуються тоді коли потрібно велику поверхню теплообміну. Особливістю кожухотрубних теплообмінників в тому що прохідний переріз між трубного простору, великий в порівнянні з прохідним перерізом трубок і може бути більше останнього в 2,5 -- 3 рази. Для зменшення забруднення золою, димові гази пропускають всередині трубок, а повітря через між трубний простір. Кожухотрубні апарати можуть бути вертикальними і горизонтальними.
Вертикальні мають більше поширення так, як вони займають менше міста і більш комфортно розміщуються в приміщенні. Для запобігання різкого зниження тепловіддачі від підведеного пару до стінки в корпусі повинні бути передбачені крани для випуску повітря, як із нижньої так і з верхньої частини. Пластинчасті теплообмінники застосовуються коли коефіцієнти теплообміну для обох теплоносіїв однакова. В теперішній час розроблено велике число теплообмінників, поверхня теплообміну яких виконана із гофрованих пластин з незначними відстанями між пластинами (6 – 8 мм). Їх застосовують при р 16*105 Па і температурі до 150оС, при розбірних конструкціях.
