Клінічні варіанти функціональної диспепсії

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри педіатрії № 1

Завідувач кафедри

Професор О.В. Тяжка ____________

«____» ___________________ 200 р.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної роботи студентів при підготовці

до практичного (семінарського заняття)

 

Навчальна дисціпліна	педіатрія
Модуль №
Змістовний модуль
Тема заняття №13	Функціональні та органічні захворювання стравоходу, шлунку та ДПК у дітей (гастроезофагальний рефлюкс, дуоденогастральний рефлюкс, функціональна диспепсія, гастроезофагорефлюксна хвороба, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка і ДПК)
Курс
Факультет	Медичний

 

 

Київ 2008

 

1. Актуальність теми: Структура захворювань гастродуоденальної зони: у дітейХГ рідко буває ізольованим захворюванням, на його долю припадає 10-15% в структурі гастродуоденальної патології. Частіше зустрічається антральний гастрит у поєднанні з хронічним гастродуоденітом 58-74%. Існує висока ймовірність трансформації ХГД у виразкову хворобу. Виразкову хворобу у дітей перестали вважати рідким захворюванням, поширенність складає близько - 2% дитячого населення. У більшості випадків у дітей зустрічається ВХ ДПК- 87% а ВХШ становить 13%.

2. Конкретні цілі:

· знати вікові анатомо - фізіологічні особливості будови травної системи

· аналізувати причини та механізми виникнення функціональних та органічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей.

· навчитися діагностувати найбільш поширені функціональні та органічні захворювання органів гастродуоденальної зони у дітей.

· знати класифікацію функціональних та органічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей.

· вміти оцінити результати лабораторно-інструментального обстеження функціональних та органічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей.

· вміти складати план лікування та реабілітаційних заходів при функціональних та органічних захворюваннях органів гастродуоденальної зони у дітей.

3. Базові знання:

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Нормальна анатомія	Знання анатомічних особливостей шлунка та 12-палої кишки.
2. Нормальна фізіологія	Знання фізіологічних особливостей шлунка та 12-палої кишки: а) механізми регуляції секреторного процесу; б) механізми гастро протекції; в) механізми регуляції моторики шлунка та 12-палої кишки.
3. Біологія та генетика	Значення генетичних факторів успадкування схильності до гастродуоденальної патології дитини
4. Основи догляду за дітьми	Догляд за органами травлення у здорової та хворої дитини
5. Гістологія	Знання гістологічної будови шлунка та 12-палої кишки
6. Пропедевтична терапія та педіатрія	Знання відповідної методики обстеження органів шлунково-кишкового тракту.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Основні терміни до теми.

Термін	Визначення
гастроезофагеальний рефлюкс	закид шлункового вмісту у стравохід, у результаті функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінктеру, що не приводить до формування рефлюкс- езофагіту
Функціональна диспепсія	симптомокомплекс, що включає в себе біль, дискинетичні прояви, локалізовані в пілородуоденальній області
Дуоденогастральний рефлюкс	закид дуоденального вмісту у шлунок, у результаті недостатності пілоричного сфінктеру
Гастроезофагорефлюксна хвороба	хронічне захворювання, обумовлене закидом шлункового або шлунково - кишкового вмісту в стравохід, що призводить до розвитку рефлюкс-езофагіту або протікає без ньо­го та супроводжується характерними стравохідними і позастравохідними симптомами.
Хронічний гастродуоденіт	хронічне рецидивуюче стадійне запалення СОШ і ДПК, що супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації і поступовим розвитком атрофії і метаплазії залозистого апарату шлунку та ДПК
Виразкова хвороба	хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується формуванням виразкового дефекту в шлунку і (або) ДПК на фоні запальних змін СОШ і ДПК, схильне до прогресування, з охопленням у патологічного процесу інших органів і систем, з розвитком ускладнень, що загрожують життю хворого.

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Структура функціональних порушень органів гастродуоденальної зони.

2. Клініко-діагностичні критерії функціонального гастроезофагального рефлюкса.

3. Профілактичні напрямки трансформації ФГЕР в ГЕРХ.

4. Клініко-діагностичні критерії дуоденогастрального рефлюкса.

5. Діагностика і лікування моторних порушень органів гастродуоденальної зони.

6. Характеристика клінічних варіантів функціональної диспепсії.

7. Диференціальна діагностика функціональної диспепсії і гастродуоденіту.

8. Етіопатогенез хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби у дітей.

9. Клінічні прояви хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби.

10. План обстеження хворого на гастрит та виразкову хворобу.

11. Особливості перебігу виразкової хвороби у дітей.

12. Принципи діагностики хелікобактерної інфекції у дітей.

13. Лікування хронічного гастродуоденіту у дітей.

14. Принципи терапії виразкової хвороби у дітей.

Принципи профілактики хронічного гастриту та виразкової хвороби, диспансерне спостереження за дітьми із гастродуоденальною патологією

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Участь у демонстрації хворого викладачем.

2. Самостійна курація хворого.

3. Складання плану обстеження.

4. Диференціальна діагностика, оцінка результатів лабораторно-інструментальних досліджень.

5. Складання плану лікування.

6. Оформлення результатів практичної роботи.

Зміст заняття

До функціональних порушень органів гастродуоденальної зони відносять: функціональний гастроезофагеальний рефлюкс (ФГЕР), дуоденогастральний рефлюкс (ДГР) і функціональну диспепсію (ФД).

Функціональний гастроезофагеальний рефлюкс – це закид шлункового вмісту у стравохід, у результаті функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінктеру, що не приводить до формування рефлюкс- езофагіту. Основним клінічним симптомом ФГЕР є відрижка повітрям або їжею.

Клініко-діагностичні критерії гастро-езофагеального рефлюксу:

•зустрічається у абсолютно здорових дітей дошкільного і шкільного віку

• відрижка відзначається відразу після прийому їжі і характеризується невисокою частотою (не більше 20-30 епізодів на добу і незначною тривалістю (не більше 20 сек.)

• відсутність печії, дисфагії, одинофагії

Діагностика. При ФГДС обстеженні відмічають не змикання нижнього стравохідного сфінктеру, мимовільну регургітацію шлункового вмісту в стравохід, відсутність запальних змін слизової оболонки стравоходу. За даними добового рН- моніторінгу – кількість рефлюксів менше 50, рН стравоходу 4,0, що відповідає фізіологічному стану секреторної функції стравоходу.

Профілактика трансформації ФГЕР в гастроезофагеальну рефлексну хворобу полягає:

1) дотримання режиму харчування: часті прийоми їжі, невеликі за об’ємом

2) виключення із раціону харчування продуктів, що знижують тонус нижнього стравохідного сфінктеру: жири, томати, шоколад, часник, цибулю, оцет, цитрусові

3) не застосовувати лікарські препарати: холінолітики, седативні, снодійні засоби, в-адреноблокатори, антагоністи Са, теофілін, простагландини, які також знижують тонус нижнього стравохідного сфінктеру.

Функціональна диспепсія– це симптомокомплекс, що включає в себе біль, дискинетичні прояви, локалізовані в пілородуоденальній області, при якому в процесі обстеження пацієнта не вдається виявити яке-небудь органічне захворювання.

Клінічні варіанти функціональної диспепсії

1. Виразкоподібний: локалізований біль в эпігастрії, голодний біль, що проходять після прийому їжі або антацидів.

2. Дискинетичний: раннє насичення, почуття важкості після їжі, нудота, блювота, нестерпність жирної їжі.