Правове регулювання ощадної справи та лотерейної діяльності в Україні

Державні запозичення та ощадна справа - поняті взаємопов'язані, адже заощадження фізичних осіб завжди були важливими кредитними джерелами державних позик. Залучення готівкових грошей у вклади має велике значення для стабілізації грошового обігу, бо впливає на скорочення готівкових коштів у грошовому обігу, прискорює їх обіговість, сприяє зміцненню національної валюти.

Зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, у державні цінні папери (облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР), а також щодо грошових заощаджень громадян України, поміщених в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років і які знаходились на рахунках Ощадного банку України не менше 1 повного календарного року в період 1992-1995 років є частиною державного боргу України.

Порядок погашення таких боргових зобов'язань держави регулюється Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21 листопада 1996 року №537/96-ВР. Держава зобов'язалася забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян у співвідношенні 1 карбованець заощаджень до 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року. На підставі зазначеного Закону установи Ощадного банку України протягом грудня 1996 року березня 1997 року провели одноразову індексацію вкладів громадян винятково у грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 1997 року. Було визначено, що виплати повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік²⁷⁴.

У розвиток Закону було прийнято постанови КМУ, відповідно до яких у 1997-2007 роках проведено виплати громадянам України за грошовими заощадженнями, поміщеними до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку колишнього СРСР, що діяли на території України, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Відповідно до постанови КМУ від 15 серпня 2006 року №1205 "Про деякі питання відновлення заощаджень громадян України" Державному ощадному банку України, Національній акціонерній страховій компанії "Оранта" разом з Мінфіном України, Міністерством економіки України, Міністерством юстиції України та НБУ дано доручення розробити пропозиції щодо проведення інвентаризації зобов'язань держави за особовими рахунками громадян та формування єдиної автоматизованої бази даних вкладників з відповідними розрахунками необхідних витрат.

Держава для відшкодування вкладів, розміщених на рахунках, що не використовуються вкладником для здійснення підприємницької діяльності, створила Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, учасниками якого є банки - юридичні особи, що зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться НБУ, та мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність. Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені НБУ економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

Фонд гарантує кожному вкладнику відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів. За рішенням Адміністративної ради Фонду від 2 лютого 2007 року №1 "Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами" розмір відшкодування коштів за вкладами, включно з відсотками, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає 25 000 гривень.

У разі розміщення вкладником в одному банку кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включно з відсотками, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше встановленого розміру. Якщо вкладник має вклади у кількох банках, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк - юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації банків, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше встановленого розміру.

Правовий статус Фонду визначений розділом аналізованого Закону та постановою КМУ і НБУ від ЗО серпня 2002 року 1301/268, відповідно до яких Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, який діє на підставі Положення про Фонд. З метою забезпечення захищеності вкладів фізичних осіб Фонд відповідно до визначеного ним порядку встановлює для банків

- учасників (тимчасових учасників) Фонду обов'язкові стандарти

- вимоги до банків щодо їх членства у Фонді, які встановлюються нормативно-правовими актами Фонду. Двічі на рік за станом на 1 січня та на 1 липня Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації звіт про свою діяльність. Один раз на рік діяльність Фонду перевіряється незалежною аудиторською фірмою, яка визначається згідно з рішенням його адміністративної ради. Фонд подає річний звіт разом з аудиторським висновком КМУ і НБУ до 1 липня року, наступного за звітним. Річний звіт Фонду, достовірність якого має бути підтверджена незалежною аудиторською фірмою, підлягає опублікуванню в офіційних засобах масової інформації відповідно до законодавства.

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада формується шляхом делегування до її складу двох представників КМУ, двох представників НБУ, одного представника асоціації банків. Адміністративна рада координує роботу Фонду щодо захисту інтересів вкладників банків, здійсним контроль і нагляд за діяльністю Фонду, приймає рішення в межах своїх повноважень і несе відповідальність за виконання покладених на Фонд завдань і здійснення ним своїх функцій.

Адміністративна рада: затверджує регламент робочої адміністративної ради, кошторис витрат Фонду, порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб; здійснює нагляд за діяльністю виконавчої дирекції, розглядає і затверджує її звіти діяльність Фонду за кожне півріччя; вносить пропозиції НБУ щодо запобігання негативним явищам, які можуть загрожувати інтересам вкладників банків; приймає за погодженням із НБУ рішення щодо встановлення спеціального збору для сплати банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду; приймає рішення щодо залучення кредитів КМУ, НБУ, банків, іноземних кредиторів та про затвердження строку інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України або вкладання на депозитні рахунки НБУ; щорічно визначає аудиторську фірму, яка проводитиме аудит діяльності Фонду, призначає в разі потреби позачергові аудиторські перевірки Фонду і визначає аудиторську фірму; приймає рішення щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду; приймає рішення про переведення банку - учасника Фонду до категорії тимчасових учасників Фонду чи виключення банку з-поміж учасників (тимчасових учасників) Фонду та з інших питань.

Виконавча дирекція: приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам у разі настання недоступності вкладів; виконує всі процедури, пов'язані з виплатою відшкодування у разі настання недоступності вкладів; складає кошторис витрат Фонду та подає його на затвердження адміністративній раді; подає на затвердження адміністративній раді звіти про діяльність Фонду за кожне півріччя; розглядає звернення до Фонду вкладників банків щодо відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду; має право здійснювати перевірки банків (планові перевірки проводяться не частіше 1 разу на рік, позапланові - за рішенням Фонду щодо переведення банку-учасника до категорії тимчасових учасників Фонду); встановлює за погодженням із НБУ форми звітності; інформує НБУ про результати проведених у межах її повноважень перевірок банків та в разі виявлення допущених банком порушень вносить пропозиції про застосування НБУ до такого банку заходів впливу; інвестує наявні ресурси Фонду в державні цінні папери України або зберігає на депозитних рахунках НБУ; веде реєстр банків-учасників (тимчасових учасників) Фонду та вносить відповідні зміни до нього; вносить на розгляд адміністративної ради пропозиції щодо встановлення спеціального збору для сплати банками-учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду, збільшення розміру відшкодування за рахунок коштів Фонду, залучення Фондом кредитів від КМУ, НБУ, банків та іноземних кредиторів; вносить на розгляд адміністративної ради пропозиції щодо переведення банку-учасника Фонду до категорії тимчасових учасників Фонду; готує пропозиції щодо виключення банку з-поміж учасників (тимчасових учасників) Фонду та подає їх на розгляд адміністративної ради; щорічно подає на розгляд адміністративної ради пропозиції щодо визначення аудиторської фірми, яка проводитиме аудит діяльності Фонду; приймає рішення з інших питань, що належать до її компетенції.

Відповідно до Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" джерелами формування коштів Фонду є: початкові збори з банків-учасників Фонду; регулярні та спеціальні збори з таких банків; кошти, внесені НБУ в розмірі 20 мільйонів гривень; доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери; кредити, залучені від КМУ, НБУ, банків та іноземних кредиторів; пеня, яку сплачують банки-учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду; доходи від депозитів, розміщених Фондом у НБУ.

Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.

Вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів. Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджений рішенням адміністративної ради Фонду №2 від 12 лютого 2002 року.

Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі. Виплата сум і відкриття поточних рахунків здійснюється банком-агентом безкоштовно для вкладника. Виплата гарантованої суми відшкодування вкладникам, які проживають за кордоном, здійснюється у порядку, установленому чинним законодавством України. У разі, якщо вкладник, який проживає за кордоном, не може отримати особисто суму відшкодування, виплата може бути здійснена його уповноваженому представникові в Україні. Виплата відшкодування за вкладами, відкритими на імена неповнолітніх дітей, здійснюється їх батькам або опікунам. Відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно із законодавством України (за довіреністю, заповітом тощо).

Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом 3 місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до 6 місяців. Строк позовної давності за зверненнями вкладників становить три роки.

Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" діє відповідно до статуту, затвердженого постановою КМУ від 25 лютого 2003 року №261, створений з метою розвитку ощадної справи. Є державним банком, його засновник - держава в особі КМУ. Вклади фізичних осіб банку гарантуються державою. Банк має статус спеціалізованого ощадного банку відповідно до структури своїх пасивів, понад 50 % яких є вкладами фізичних осіб, і входить до складу банківської системи України. Його статутний капітал становить 772 млн. гривень. Банк відповідно до наданої йому НБУ банківської ліцензії має право приймати вклади (депозити) від фізичних і юридичних осіб.

Органами управління банку є: наглядова рада, правління. Органом контролю банку є ревізійна комісія.

Наглядова рада банку є вищим органом управління, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави. Утворюється у кількості 15 осіб, які призначаються ВРУ, Президентом України та КМУ строком на 5 років.

Постійно діючим виконавчим органом банку є правління, яке здійснює керівництво оперативною (поточною) діяльністю банку, формуванням фондів і несе відповідальність за ефективність його роботи згідно зі Статутом та положенням про правління.

Голова правління банку здійснює керівництво діяльністю правління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань. Контроль за фінансово-господарською діяльністю банку здійснюється ревізійною комісією, персональний та кількісний склад якої затверджується наглядовою радою.

Банк може бути ліквідовано з ініціативи КМУ та з ініціативи НБУ (у тому числі за заявою кредиторів).

Загальний порядок залучення банками України коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки і здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій регулюється відповідним Положенням.

Залучення депозитів (вкладів) юридичних і фізичних осіб оформляється банком через: відкриття депозитного рахунку з укладенням договору банківського вкладу (видачею ощадної книжки); видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

Формою добровільного залучення грошових коштів є також участь юридичних та фізичних осіб у лотерейній діяльності. Відповідно до указу Президента України "Про деякі заходи щодо регулювання лотерейної діяльності" від 10 вересня 2002 року №813/2002, державне регулювання лотерейної діяльності в Україні здійснюється через: запровадження державної монополії на випуск та проведення лотерей; припинення проведення недержавних лотерей, у тому числі за рішеннями органів місцевого самоврядування; встановлення прозорих правил проведення лотерей та ефективного контролю за їх додержанням, недопущення проведення лотерей під час азартних ігор; конкурсного відбору операторів лотерей, посилення контролю за їх діяльністю, встановлення вимог щодо мінімального розміру власного капіталу таких операторів, їх ліквідності і платоспроможності. Відповідно до указу здійснення державної політики у сфері випуску та проведення лотерей покладено на Мінфін України.

В Україні діють державні лотереї - лотереї, які передбачають наявність призового фонду у розмірах не менш як 50% від суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України відповідно до вимог чинного законодавства.

Державні лотереї поділяються на такі види: державні лотереї бінго; державні лотереї тото; державні миттєві лотереї; державні розрядні лотереї; державні числові лотереї.

Лотереї проводяться операторами на території України відповідно до умов випуску та проведення лотерей, які затверджуються наказом оператора і підлягають долученню Мінфіном України до ліцензійної справи оператора та обов'язковому опублікуванню оператором у загальнодержавному друкованому засобі масової інформації протягом 15-денного строку з дня їх долучення, але не пізніше ніж за тиждень до дати початку реалізації лотерейних білетів та (або) дати початку прийняття сплат участі у цій лотереї через електронну систему (таке опублікування обов'язкове також у разі завершення проведення лотереї). Розіграш тиражу лотереї має проводитися у прямому телевізійному ефірі (або в телевізійному записі з подальшою обов'язковою трансляцією результатів) у присутності тиражної комісії, яка складається з представників органу ліцензування (або уповноважених осіб) або інших центральних органів виконавчої влади та громадськості.

Контроль за проведенням лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати участі у лотереї у режимі реального часу здійснюється Держказначейством України.

Виплата грошових призів здійснюється лише у грошовій одиниці України. Розігрування виграшів, виражених в іноземній валюті або в міжнародних розрахункових одиницях, не допускається.

Оператор зобов'язаний надати Мінфіну України можливість контролю за впровадженням технічних засобів з прийняття сплати участі у лотереї в електронному вигляді і забезпечити можливість доступу до технічних засобів з обробки інформації та прийняття сплати участі у лотереї.

Для знищення нереалізованих лотерейних білетів тиражних лотерей керівник оператора наказом створює комісію, до складу якої має входити представник Мінфіну України або місцевого фінансового органу.

Оператор мас надавати Мінфіну України: місячний звіт про формування призового фонду; інформацію про результати проведення тиражів оператором за місяць; квартальні та річні звіти про дотримання вимог до фінансового стану оператора, про фактичне формування власного капіталу, про розповсюджувачів що діють, про рух резерву виплат; квартальну та річну фінансову звітність підприємства; копії актів знищення нереалізованих білетів упродовж місяця після знищення лотерейних білетів.