Глава 1. Олімпійські Ігри: від виникнення до занепаду

Учень 11-б класу

Юрчишин Василь

 

 

План:

Запровадження

Глава 1.Олимпийские гри: від виникнення до занепаду

1.1.История виникнення Олімпійських Ігор.

1.2.Организация Олімпійських Ігор.

1.3.Программа античних Олімпійських Ігор.

1.4.Олимпионики та його вшановування.

1.5.Значение Олімпійських Ігор.

Глава 2. Сучасні Олімпійські Ігри: від відродження до розквіту

2.1.Церемония відкриття Олімпійських Ігор.

2.2.Эмблема Олімпійських Ігор.

2.3.Флаг Олімпійських Ігор.

2.4.Олимпийский девіз.

2.5.Олимпийская клятва.

2.6.Олимпийский вогонь.

2.7.Олимпийские медалі.

 

Запровадження

ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ ДРЕВНЬОГО ГРЕЦІЇ – найбільші змагання давнини. Зародились як частину релігійного культу й проходили з 776 е. по 394 н.е. (всього провели 293 Олімпіади) в Олімпії, вважалася у греків священним місцем. Від Олімпії і назва Ігор. Олімпійські гри були значимим для всієї Стародавню Грецію подією, що далеко за межі суто спортивного заходи. Перемога на Олімпіаді вважалася надзвичайно почесною й для атлета, й у поліса, що він представляв.

Сучасні Олімпійські гри також є подією світової важливості, великою соціальною значимості.

На погляд, дана проблема є актуальною, цікавою. Вивчаючи її, я хотів зрозуміти, чому ж Олімпійські Ігри зародилися саме у Стародавній Греції? І чому досі залишаються важливою подією світового масштабу. І чи лише спортивний інтерес змушує людей здійснювати рекорди?

Мені довелося звернутися до історії Стародавньої Греції, аби знайти відповідь на це поставлене мною питання. Вважаю, що Олімпійські Ігри невипадково з'явилися у Стародавній Греції. Давня Греція унікальна тим, що тут зародилася демократія, філософія, література, з'явився перший театр й, звісно, Олімпійські Ігри. У пошуках відповіді на своє питання я звернувся до поеми Гесіода «Труди й дні».

Грецький поет Гесиод у своїй поемі говорить про двох Эридах (Эрида- богиня ворожнечі, чвар у Стародавній Греції): «…обидві богині абсолютно різні. Одна вимагає злий війни" та ворожнечі – жорстока…, а іншу, як багато кращу, Зевс усевладний поставив… між людьми. Вона спонукає на роботу невдатного людини, і що той, хто позбавлений власності, дивиться іншим, багатого, те й він, подібно йому, поспішає сіяти, саджати і плануємо влаштовувати свої справи; сусід змагається з сусідом, хто прагне до благососотоянию. Ця Эрида хороша для таких людей…». З погляду Ф.Ніцше, німецького філософа, аналізуючи поему, свідчить, що Гесиодом висуваються інші моральні норми, котрі долають «тваринну» жорстокість древнього людини. Ф.Ніцше пише у своїй творі «Гомеровское змагання»: «Гесиод… прославляє іншу Эриду як добру – ту, яка з допомогою ревнощів, ворожнечі, заздрості спонукає людини до дії, але до дії винищувальної війни, а до змагання…»

А далі Ф.Ніцше каже: «Для древніх метою агонального (змагального) виховання було благо сукупності, благо державного суспільства. Кожен афінянин, наприклад, мав настільки розвинути змаганням своє «я», щоб він міг приносити Афінам найбільшу користь і найменшу шкоду. Це було честолюбством по безмежності і невимірності: проблемами свого рідного міста думав юнак, що він змагався з бігу, в метанні чи співі; богам свого міста присвячував він вінки, які суддя з повагою покладав з його голову. Кожен грек з дитинства відчуває у собі палке бажання брати участь у змаганні міст, бути знаряддям блага свого міста: цим воспламенялось його самолюбство і самим воно обуздывалось і обмежувалася».

Домагаючись б у спорті, мистецтво – древні греки дбають про благо свого рідного міста.

Через особисті досягнення вони досягають процвітання своєї країни.

Напевно, тому Олімпійські Ігри й сьогодні є важливою подією не тільки у життя спортсменів, а й країн, які вони представляють.

Чим більший у країні сильних, розумних, успішних, здатних реалізуватися у себе, молоді, тим більше, величніше і могущественнее буде наша держава(Слайды №2).

Глава 1. Олімпійські Ігри: від виникнення до занепаду