Загальна характеристика джерел цивільного права
Лекція №4
Поняття, ознаки та загальна характеристика фізичної особи у цивільному праві зарубіжних країн
План
1. Особливості поняття фізичної особи у цивільному праві зарубіжних країн та її цивільно правовий статус.
2. Особливості поняття та основні принципи цивільної правоздатності фізичних осіб в праві зарубіжних країн.
3. Особливості інституту безвістно відсутньої особи в праві зарубіжних країн.
4. Загальна характеристика поняття та змісту дієздатності в різних цивільно-правових сім’ях.
5. Поняття, ознаки та загальна характеристика фізичної особи у цивільному праві України.
Особливості поняття фізичної особи у цивільному праві зарубіжних країн та її цивільно правовий статус.
Фізичною особою у цивільному праві зарубіжних країн є – людина, окремий громадянин держави, або особа без громадянства. Цивільно правовий статус фізичної особи визначається її здатністю мати цивільні права і обов’язки, а також своїми діями набувати чи здійснювати їх.
У німецькому законодавстві використовується 3 терміни:
а) правоздатність (здатність мати цивільні права та обов’язки, які виникають з моменту народження, а припиняються у разі настання смерті особи);
б) дієздатність (здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх не виконання);
в) деліктоздатність (це здатність громадянина нести цивільно правову відповідальність за шкоду заподіяну його протиправними діями)
У Франції закон не розрізняє окремих понять правоздатності і дієздатності. У них існує такий термін capacite.
У межах права США та Великої Британії правоздатність і дієздатність визначається у межах одного терміну – правова здатність. Судова практика США і ВБ виділяють пасивну (прирівнюють до нашої правоздатності) і активну (до дієздатності Укр законодавства) правову здатність.
Правові норми, що стосуються статусу фізичної особи в межах права зарубіжних країн реалізуються відповідно до таких принципів:
1) принцип свободи (проявляється у тому, що фізична особа визначається самим фактом свого існування, як особистість, яка є носієм суб’єктивних прав, та індивідуальних можливостей захисту. До принципу свободи відноситься також користування свободною діяльністю, яка передбачає свободу набувати і передавати будь-які майнові блага);
2) принцип рівності (означає що, людина має суб’єктивні права та правові позиції, які розуміються, як сукупність юридичних можливостей і захищаються за однакових умов з іншими, приклад: правовий захист гарантується усім однаковою мірою).
Особливості поняття та основні принципи цивільної правоздатності фізичних осіб в праві зарубіжних країн.
Під цивільною правоздатністю зарубіжних країн розуміється здатність бути носієм цивільних прав і обов’язків, які допускаються об’єктивним правом данної держави. Правоздатність виникає у людини у повному обсязі з моменту народження, та припиняється зі смертю. В межах деяких країн допускається охорона прав людини, яка ще не народженна. Наприклад, в межах Німецького цивільного кодексу, регулюється питання права спадкування дитини, яка зачата, але яка ще не народилася. В межах Французького цивільного кодексу передбачена можливість дарування на користь такої дитини. Зачатій дитині може бути призначенний опікун. Однак, у законі зафіксована особлива вимога, що всі діти мають бути народжені живими.
Правоздатність фізичної особи не може обмежуватися за винятком певних випадків, коли вона застосовується судом, як правило у наслідок вчинення особою кримінально караних діянь(посадили за гранти). За сучасною доктриною у жодній країні ні за яких умов не допускається позбавлення правоздатності ні за рішенням суду, ні в наслідок будь-якого адміністративного акту.
Особливості інституту безвістно відсутньої особи в праві зарубіжних країн.
У разі тривалої відсутності певного громадянина та неможливості встановлення його місця перебування доля його майна чи певного зобов’язання вирішується відповідно до норми, який регулює нститут безвістно відсутнього громадянина.
Континентальне право у Німеччині данний інститут називається “Безвістної відсутності чи оголошення громадяннина померлим”. Відповідно до данного інституту в Німеччині особу, що є безвістно відсутньою може бути оголешеним померлим через 10 років, з моменту такої підсудності, але не раніше ніж їй виполнилось 25 років, або через 5 років з моменту безвістної відсутності, якщо до винесення судового рішення про оголошення її померлою їй виповнилось 80 років.
Військово службовці та осіб, що перебували у військах під час війни чи інших бойових діях, і пропали безвісті, може бути оголошено померлими, лише черз 1 рік після підписання мирного договору чи фактичного припинення военних дій, або менш ніж через 1 рік у випадку наявності додаткових обставин за яких ймовірно могла настати смерть.
У разі зникнення осіб у наслідок нещасних випадків:
1) на випадок загибелі морського судна – 6 місяців;
2) в авіокатастрофах – 3 місяці;
3) для всіх інших нещасних випадків – 1 рік;
У Франції встановлюється 2 стадії, щодо безвістно відсутньої особи:
1. Суд у справах опіки за позовом будь-якої зацікавленої особи чи державної установи може винести рішення про судове засвідчення презумпції (припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що спираються на зв’язок між фактами, які припускаються, та такими, що існують, і це підтверджується життєвим досвідом) безвістної відсутності. На підставі данного судового рішення, один чи кілька родичів даної особи (яка зникла) призначаються для управління її майном і також призначаються для представництва з метою здійснення всіх її прав. У результаті з’явлення такої особи судове рішення про презумпцію безвістної відсутності скасовується і особі повертається все її майно.
2. Відповідно до 2ї стадії в межах французького законодавства встановлюється факти безвістної відсутності. Через 10 років з моменту винесення судового рішення про призумпцію безвістної відсутності за позовом зацікавленої особи чи прокурора цивільний трибунал першої інстанції може винести рішення про оголошення безвістної відстуності. Якщо ж зацікавлені особи не зверталися до суду для засвідчення презумпції безвістної відсутності, то рішення про оголошення безвістної відсутності може бути винесене не раніше як через 20 років з дня надходження останніх відомостей про особу яка має бути оголошена безвістно відсутньою. Рішення суду про оголошення безвістно відсутнності а території Франції, обов’язково має оприлюднюватися у пресі, інакше вона встрачає свою юридичну силу. У випадку повернення данної особи за наявності існуючого рішення й повертається усе майно в тому стані в якому воно знаходилось. Усе що вона може собі повернути за наявності відсутності данного майна встановлюється вартість відчудження.
В межах англо-американської правової сім’ї на прикладі ВБ і США вирішення питання про безвістно відсутньої особи та смерть відноситься до норм процесуального права.
Загальна характеристика поняття та змісту дієздатності в різних цивільно-правових сім’ях.
Дієздатність – це здатність фізичних осіб своїми діями набувати цивільні права і обов’язки. У зарубіжних країнах передбачається таке поняття як обмежена дієздатність – допускається лише у судовому порядку за наяності певних умов:
1) душевна хвороба
2) слабоумство
3) фізичні вади (глухий, сліпий, глухонімий)
Поняття, ознаки та загальна характеристика фізичної особи у цивільному праві України
види дієздатності:
1) повна (має особа що досягла 18 років)
2) неповна (від 14 до 18 років – неповнолітні особи, мають право вчиняти: дрібні побутові впровочення, розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, чи іншим нерухомим майном, здійснювати права на результати інтелектуальної та творчої діяльності, бути учасником юридичних осіб, якщо данна дія прямо не заборонена законом, або установчим документом юридичної особи, самостійно укладати договрі банківського вкладу та розпоряджатися данним вкладом, решту правочинів неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків, піклувальників або органів опіки)
3) часткова (фізичні особи які не досягли 14 років, тобто малолітні, мають право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної та творчої діяльності, яка охороняється законом, малолітня особа не несе відповідальності за задану нею шкодою, відповідальність за дії малолітніх покладається на їхніх батьків, усиновлювачів, та опікунів)
Обмеження дієздатності – це заборона фізичній особі на підставі рішення суду самостійно вкладати правочини, які пов’язані з розпорядженням майном,одержувати заробітну плату, пенсію, стипендію та інші види доходів. Усі ці дії вона може вчиняти лише за згодою піклувальника. Данна особа самостійно може вчиняти лише дрібні побутові правочини.
Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи якщо вона:
· страждає на психічні розлади;
· зловживання спиртними напоями, наркотичними та токсичними засобами;
У разі видуження фізичної особи суд поновлює її цивільну дієздатність.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною якщо вона внаслідок хронічної, стійкої, психічної хвороби нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною:
над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка;
недієздатна фізична особа не має право вчиняти будь-які правочини;
правочини від імені недієздатної фізичної особи в її інтересах вчиняє опікун
відповідальність за шкоду завдону недієздатною фізичною особою несе її опікун
Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвістно відсутньою:
o протягом 1 року фізична особа відсутня за місцем свого постійного проживання;
o протягом 1 року зацікавленим особам нічого невідомо про місце перебування данної особи
o вжиті всі заходи для встановлення місця перебування данної фізичної особи, але данні заходи не дали ніяких результатів;
Перебіг річного строку почнається з дня одержання останніх відомостей про відсутню людину. Якщо неможна встановити цей термін, то строк відраховується першим числом місяця що йде за тим, у якому були отримані такі відомості. А в разі неможливості встановлення і цих данних – строком відліку вважається 1 січня наступного року. Визнання фізичної особи безвістно відсутньою здійснюється лише у судовому порядку.
Правові наслідки вищнання фізичної особи безвістно віднсутньою – самостійне опрацювання.
Підстави та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою:
ü якщо фізична особа відсутня за місцем проживання протягом 3х років
ü якщо протягом цього ж строку в місті постійного проживання фізичної особи немає відомостей про її перебування
ü якщо вжиті всі заходи для виявлення місця перебування фізичної особи
Загальний строк оголошення фізичної особи померлою може бути:
v до 6 місяців коли фізична особа зникла безвісті за обставин які загрожували смертю або є підстави припускати її загибель від певного несчастного випадку
v фізична особа яка пропала безвісті у зв’язку з воєнними діями(після спливу 2х років з дня закінчення воєнних дій за рішенням суду)
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою – самостійно!
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих несайнових і майнових прав, інтересів малолітніх неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки.
Опіка встановлюється над:
§ малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування
§ фізичними особами, що визнані недієздатними
§ майном малолітніх осіб позбавленних батьківського піклування
§ майном фізичних осіб визнаних недієздатними
§ майном фізичних осіб визнаних судом безвістно відсутніми
§ майном фізичних осіб місце преебування яких невідоме
Піклування встановлюється над:
1. неповнолітніми особами позбавлених батьківського піклування
2. фізичними особами цивільна дієздатність яких обмежена
встановлення опіки та піклування відбувається відповідно до:
§ судового рішення
§ Рішенням органу опіки та піклування
Тема5
Юридична особа – це суб ‘єкт цивільного права, що має майнові та інші права й обов’язки. Юридична особа виступає від свого імені та існує незалежно від осіб, що входять до його складу.
Ознаки юридичної особи у праві зарубіжних країн:
1) майнова відокремленість (майно юридичної особи, яке відокремлене від майна інших учасників цивільного обороту, а також від майна членів цієї юридичної особи і яке не залежить від їх долі)
2) самостійна майнова відповідальність (виникає за угодами які укладає юридична особа, юридична особа відповідає перед третіми особами незалежним їй майном)
3) організаційн єдність
