А зараз вас вітають Христинка і Валерія піснею «Червона калина»

Ведуча 1. Зустрічайте нових зірочок дитячої, барвінкової країни.

Анюта….

Улянка…

Катруся…

Іринка….

Настуся….

Ведуча 2. Тріумфальна мить конкурсу «Нагородження». Не шкодуйте оплесків, бо ж сьогодні всі переможці, сьогодні всі досягли вершини успіху. Для підведення підсумків запрошуємо журі на сцену. (Слово журі.)

(Після нагородження) - Вітаємо наших нових зірочок Барвінкової країни гучними оплесками!

1. Ми сьогодні зійшлися на свято,

Щоб здружитись, як гарна сім’я.

2. Свят в нас буду ще дуже багато,

Як пісень навесні в солов’я.

3. Настав нам час прощатися.

Разом. І ми кажемо «Бувайте!

Осені не забувайте!»

На кінець нашого свята звучить пісня «А ми бажаємо вам добра…»

 

 

Казки - легенди про рослин і тварин

Дівчина Ромашка

Було це давним-давно. В одній сім`ї народилася дівчинка. І назвали її Ромалія. Росла донечка на радість і втіху батькам. І сусіди ніяк не нахваляться нею. Бо була вона добра, працьовита, веселої вдачі. Усі люди в селі звали її Ромашкою. Волосся у Ромашки було кольору сонця. А любила одягати біленьку сорочечку і зелену спідничку.

Якось вирушила вона з подружками до лісу по ягоди. Ось і село минули. Вузенька стежечка повела їх через поле. Дівчина милувалася пшеничними колосками, польовими квітами. Прислухалася до співу цвіркунів, жайворонка. А коли увійшла до лісу, то від радощів дзвінко заспівала.

Сподівалася Ромашка, що її привітним співом зустрінуть знайомі пернаті друзі. Та не почула жодного звука. Все навкруги завмерло. Дерева стояли в зажурі, з опущеними вітами, квіти і трава зав’яли, ягоди посохли. У лісі потемніло. Тоді спробувала дівчинка ще раз заспівати. І сонячних пробився крізь пітьму. Але спів ромашки і світло проміння розбудило злого Лісовика, який вирішив знищити все добре і веселе та перетворити на погане, зле і сумне. Так повівся і з Ромашкою. Перетворив дівчинку у квіточку. З того часу її тоненьке стебельце хилиться на вітрі, а голівка повертається до сонця.

Жовтий пуп’янок Ромашки нагадує біляву голівку дівчинки, а ще – веселе сонечко. Віночок біля пелюсточок, що припали до жовтої серединки – її білу сорочечку. І кожна з пелюсточок- це її доброта, ласка, чуйність, працьовитість, життєрадісність. Зелене стебельце – це улюблена зелена спідничка Ромашки.

Та не здійснилося бажання Лісовика-темновика. Бо там, де любила ходити Ромалія, зацвітають тендітні біляві квіти, які звуть ромашками. А найчастіше їх можна зустріти серед зеленої трави на узбіччях стежин, у полях, у лісі. І від цих ніжних квітів світлішає навкруги.