Система, завдання та загальні принципи організації структури ЦЗ України та об’єкта господарювання

Тема 1. Цивільнийзахистта аналізвиникнення і розвиткунадзвичайнихситуацій.

1. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.

2. Система, завдання та загальні принципи організації структури ЦЗ України та об’єкта господарювання.

3. Сили та засоби ЦЗ.

Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.

Надзвичайна ситуація (КЦзУ ст..2) – це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, тощо, із застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення;

Аварія (КЦзУ ст..2) – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, з порушенням виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Катастрофа (КЦзУ ст..2) – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків;

Стихійне лихо (КЦзУ ст..2) – природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій є:

– надзвичайне техногенне навантаження території;

– значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

–погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

– незадовільний стан збереження, утилізації та захоронения високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів;

– ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

– недостатня увага керівників відповідних органів державногоуправління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків;

– відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

– низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

– дефіцит кваліфікованих кадрів;

– низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій.

Наслідки надзвичайних ситуацій:

– загрозажиттю людини;

– економічні збитки;

– забруднення (зараження) навколишнього середовища;

– посилення розвитку надзвичайних ситуацій внаслідок вториних факторів.

Для запобігання НС існує механізм який виконує спостереження і контроль за об'єктами, процесами і системами захисту, в результаті якого отримуютьсядані для прогнозу зон та наслідків ймовірних НС – цей механізм називається Моніторингом.

Система, завдання та загальні принципи організації структури ЦЗ України та об’єкта господарювання.

Цивільний захист (ЦЗ) (КЦзУ ст..4) – це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

До законодавчих документів що регламентують ЦЗ відноситься:

ü Женевська конвенція (1949р.) –гарантує захист цивільного населення від наслідків війни, де гарантується захист людей організаціям та їх персоналу так само, як і Червоному Хресту й Червоному Півмісяцю;

ü Конституція України (КУ) ст..27– гарантує захист життя людини, Ніхто не може бути свавільно позбавлений цього життя.

ü Кодекс Цивільного захисту України (КЦзУ) – (прийнятий 02.10.2012 №5403-VIВведення в дію відбудеться 01.07.2013).

Окремі питання що до ЦЗ регламентуються Цивільним, Кримінальним та Адміністративним кодексами, з аконами України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Основи законодавства України про охорону здоров'я» а також, питаннями охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Закони та нормативно-правові акти з ЦЗ приймаються на основі Конституції і повинні їй відповідати і вносяться Президентом, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України.

Цивільний захист здійснюється за такими основними принципами (ст7 КЦзу):

1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров’я та власності;

2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян;

4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;

6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для їхнього життя і здоров’я;

8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.