Методичні вказівки до виконання задачі. Маса складу поїзда визначається виходячи з руху його з встановленою швидкістю на розрахунковому підйомі за формулою:

Маса складу поїзда визначається виходячи з руху його з встановленою швидкістю на розрахунковому підйомі за формулою:

(2.1)

де F_p- сила тяги локомотива при розрахунковій швидкості;

m_л – масма локомотива, т

- основний питомий опір локомотива та вагонів при розрахунковій швидкості, кгс/т;

і_р - величина розрахункового ухилу (слід вважати, що кожна тисячна підйому викликає додатковий питомий опір, який дорівнює 1 кгс/т);

Після розрахунку маси складу поїзда, необхідно зробити перевірку на умову початку руху потягу з місця на роздільних пунктах.

Маса потягу, який може бути взятий з місця на роздільному пункті з максимальним ухилом і_пр, визначається за формулою:

(2.2)

де F_пp- сила тяги локомотива при початку руху з місця;

- питомий опір при початку руху з місця, кгс/т;

і_хр– ухил колії на перегоні (припускається, що початок руху проводиться у напрямку підйому);

Маєбути m_пр>m_с. За норму маси приймається маса m_пр. Розрахункова маса потягу округлюється до 50 т.

Потім необхідно визначити довжину приймально-відправних колій, на яких розташовувався б потяг розрахункової ваги.

 

 

Довжина потягу визначається за формулою:

(2.3)

де m_сер - середня вага вагону, т;

- довжина локомотива, м;

- доля відповідно восьми -, шести -, чотирьохвісних вагонів в складі потягу;

- довжина вагонів ( - 20м, 4 - 17м, - 15м).

Середня вага вагону визначається виразом:

(2.4)

де m₈, m₆, m₄ - відповідно ваги восьми -, шести -, чотирьохвісний вагонів, т.

Необхідна довжина колії . Тут 10 м додається до неточності зупинки поїзду. Визначивши довжину колії, необхідно вибрати стандартну довжину приймально-відправних колій. Вона складає 850, 1050, 1250, 1550 м. По закінченню розв'язування задачі описати сили, що діють на потяг, а також пояснити з чого складається гальмівний натиск в поїзд.

Показники	Остання цифра шифру
Доля вагонів:
4-вісних	0,9	0,91	0,92	0,93	0,94	0,95	0,96	0,97	0,98	0,99
8-вісних	0,1	0,09	0,08	0,07	0,06	0,05	0,04	0,03	0,02	0,01
Маса брутто,т
4-вісних
8-вісних
Основний питомий опір вагонів при розрахунковій шв., кГс/т -		1,1	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	1,7	1,8	1,9
Основний питомий опірпотягу на початку руху з місця., кГс/т - ω зр		4,1	4,2	4,3	4,4	4,5	4,6	4,7	4,8	4,9
Керівний нахил дільниці,‰- і р		4,5		5,5		6,5		7,5
Найбільший нахил колії на перегоні при початку руху з місця після зупинки,‰- і зр				8,5		9,5		10,5		12,5

Характеристика вагонів і дільниць

Таблиця 2.1

Характеристика локомотивів

Таблиця 2.2

Показники	Остання цифра шифру
Серія локомотива	2М62	ТЭ3	3ТЭ10М	2ТЭ10В	2ТЭ10Л	ВЛ23	ВЛ8	ВЛ10	ВЛ60К	ВЛ80К
Розрахункова вага локомотива, т-mл
Довжина локомотива, м l лок
Розрахунковасила тяги, кГс-Fр
Сила тяги на початку руху з місця, кГс-Fпр
Основний питомий опір локомотива, кГс/т-	2,22	2,23	2,29	2,29	2,29	2,89	2,89	3,02	2,9	2,92

 

Задача № 3

Тема: Розрахунок основних параметрів вагонів.

Теоретичні відомості

Вагоном називається одиниця рухомого складу залізниць, що призначена для перевезення пасажирів або вантажів. Основною рисою сучасного вагонного парку є його різноманітність. Вагони класифікуються за наступними ознаками:

1) За самохідністю - на несамохідні, переміщення яких виконується
локомотивами, і самохідні, що мають власну енергетичну установку;

2) За призначенням – на пасажирські і вантажні;

3) За наявністю візків - на візкові і безвізкові;

4) За кількістю осей - на двовісні, чотиривісні, шестивісні і багатовісні;

5) За матеріалом і технологією виготовлення кузова - на
суцільнометалеві і з дерев'яною чи металевою обшивкою кузова.

Пасажирські вагони бувають дальнього прямування, місцевого сполучення, приміські, вагони-ресторани, поштові, багажні, спеціального призначення.

Вантажні вагони розподіляються на наступні основні типи: криті, напіввагони, платформи, цистерни, ізотермічні вагони, вагониспеціального призначення.

Крім перерахованих ознак вагони розподіляються за своїми основними параметрами. Параметри найбільш поширених типів вагонів наведені в табл.3.1

Вантажопідйомність вагону Р - це максимальна вага вантажу, який можливо в ньому перевозити за умовами міцності та безпеки руху.

Тара Т - це вага самого вагону, що необхідна для забезпечення міцності і надійності конструкції вагону.

Коефіцієнт тариk_t, являє собою відношення тари вагону до його вантажопідйомності.

k_t=Т/Р (3.1)

 

В залежності від внутрішніх розмірів кузова - довжини L, ширини В і висоти Н визначаються площа підлоги S для платформ, і об'єм кузова Vдля решти типів вагонів:

(3.2)

(3.3)

Об'єм котла цистерни визначається за формулою:

(3.4)