Wy (для решти типів вагонів) характеризують ефективність використання вагону і визначаються за формулами:
(3.5)
(3.6)
Навантаження від осі на рейку q 0 є одним з основних обмежуючих параметрів вантажопідйомності вагона і залежить від кількості осей n:
q 0=(P+T)/n (3.7)
Іншим параметром, що обмежує вантажопідйомність вагону є допустиме навантаження на 1 м коліїUn, що залежить від довжини вагону по осях автозчепів Ln, і визначається за формулою:
Un=(P+T)/Ln (3.8)
Перераховані параметри є основою для розрахунку економічних показників використання вагонного парку.
Хід виконання роботи
1. Вибираємо варіант по останній цифрі навчального шифру.
2. Ознайомитися з теоретичними відомостями.
3. За завданням викладача подати класифікацію заданого типу вагону.
4. Розрахувати основні параметри вагонів згідно табл.3.1 і формул (3.1) - (3.8). Результати розрахунків занести до табл.3.1.
5. Зробити висновки.
Основні параметри вагонів
Таблиця 3.1
| Назва параметру | Варіанти | ||||||||||
| Криті | Напіввагони | Платформи | Цистерни | ||||||||
| 11-475 | 11-066 | 11-260 | 12-197 | 12-508 | 22-478 | 13-4012 | 13-491 | 15-1443 | 15-1581 | ||
| Вантажопідйомність Р, т | 92.3 | ||||||||||
| Тара Т, т | 26.5 | 25.85 | |||||||||
| Внутрішні розміри кузова, м: ДовжинаL Ширина В Висота Н | 10.63 2.7 1.6 | 13.8 2.8 2.8 | 16.1 2.8 | 12.2 2.3 | 8.8 2.8 2.5 | 17.2 2.6 | 13.3 2.8 -- | 18.3 2.8 -- | 10.3 -- | 23.4 -- | |
| Довжина по осях автозчіпокLп, м | 11.6 | 14.4 | |||||||||
| Кількість осей n, шт. | |||||||||||
| Конструкційна швидкість V, км/год | |||||||||||
| Площа підлоги S, м3 | |||||||||||
| Об’єм кузова W, м3 | |||||||||||
| Питомий об’ємWy, м3/т | |||||||||||
| Питома площа підлоги Sy, м2/т | |||||||||||
| Технічний коефіцієнт тари kt | |||||||||||
| Навантаженя від осі на рейку qo, т | |||||||||||
| Навантаження на 1 м колії Un, т/м | |||||||||||
Задача № 4
Тема: Експлуатація Локомотива
Розміщення пунктів технічного обслуговування локомотивів.
Студент на свій розсуд вибирає кільцевий, петлевий або плечовий спосіб обслуговування поїздів локомотивами, при цьому необхідно дати короткий опис та обґрунтування вибраного методу.
Періодичність виконання ТО-2 поїзних локомотивів повинна знаходитись в межах 24...48 годин незалежно від пробігу.
Час проходження поїзду по ділянці встановлюється по заданій довжині ділянок, ділянковій швидкості (див. завдання) та простоях на станціях основного та оборотних депо. З урахуванням цих положень умовно приймається пункт (пункти) ТО-2. Розміщення пункту (пунктів) ТО-2 уточнюється після складання розрахункових відомостей роботи локомотивів, на ділянках обертання, коли буде визначена тривалість простою на станціях обороту.
