Профілактика госпітальних інфекцій і боротьба з ними визначається не тільки досконалістю режимних заходів, але також структурою і плануванням лікарняних приміщень. При проектуванні нових лікарняних об’єктів необхідно залучати до розробки епідеміолога-спеціаліста з госпітальної епідеміології. Настав час повністю відмовитись від перебування в одному відділенні дітей і дорослих. Для зменшення перебування хворого в стаціонарі необхідно створювати при ньому потужний діагностичний і поліклінічний комплекс. Важливо переглянути проекти пологових будинків, передбачити в них можливість обслуговування новонароджених матір’ю. Провідна роль в реалізації епіднагляду за ВЛІ належить клініко-мікробіологічному моніторингу в кожному стаціонарі, постійному стеженню за циркуляцією умовно патогенних і патогенних збудників в межах стаціонару, епідеміологічному розслідуванню спалахів внутрішньолікарняних інфекцій з встановленням джерела інфекції, механізму передачі та етіологічного агента. Застосування дезінфекційних середників з широким спектром антимікробної активності, лабораторно обгрунтована систематична ротація дезінфектантів дозволять зменшити частоту гнійно-септичних післяопераційних ускладнень та госпітальних інфекцій.
Для запобігання формування у госпітальних штамів резистентності до дезінфектантів різних груп повинна проводитись диференціація об’єктів знезараження в залежності від рівня їх мікробної контамінації у внутрішньолікарняних умовах (критичні, напівкритичні, некритичні). У залежності від цього відповідні обєкти підлягають або стерилізації, або дезінфекції різних рівнів (високого, проміжного, низького).
Стерилізація – повне звільнення речовини або предметів від всіх мікроорганізмів шляхом дії на них фізичних або хімічних агентів. Це основа асептики – системи заходів щодо запобігання ВЛІ. У ЛПЗ стерилізації підлягають вироби медичного призначення багаторазового використання, що контактують з рановою поверхнею, кров’ю, слизовими оболонками людини. Вироби одноразового використання і стандартні розчини для внутрішньовенного введення стерилізуються виробником.
Стерильність предметів, перш за все, залежить від системи організації процесу стерилізації (централізована, децентралізована, змішана). Основою високої ефективності стерилізації у централізованій стерилізаційній (ЦС) є поточність технологічного процесу. Першим етапом має бути дезінфекція медичного інструментарію у відділеннях ЛПЗ, після якої медичні вироби відправляються в ЦС. Наступний етап підготовки об’єкта до стерилізації – якісна передстерилізаційна очистка предметів від крові, жирових і білкових забруднень, залишків лікарських препаратів, котра повинна бути максимально механізована. Ручна очистка включає в себе: ополіскування у проточній воді; замочування у 0,5% розчині мийного засобу, змішаного 1:1 з 6% перекисом водню, можлива обробка ультразвуком у мийному розчині; миття кожного інструменту щіткою у мийному розчині; ополіскування проточною і дистильованою водою; вакуумна сушка. Однак, ручна очистка малоефективна. В наш час на ринках України є мийно-дезінфекційні машини типу «Декомат» шведського виробництва, які мають програми мийки широкої номенклатури виробів медичного призначення з вітчизняними мийними середниками і термічною дезінфекцією. Після просушування підготовлені предмети упаковують і поміщають у бікси. Стерилізація здійснюється одним із наступних методів: фізичним або хімічним. До фізичних методів відносяться: обробка сухим гарячим повітрям, паром під тиском, ультразвуком; інфрачервоне і радіаційне опромінення, фільтрування через спеціальні фільтри. До хімічних методів відносять газовий (окисом етилену чи бромидом метилу) і обробку хімічними агентами(6% розчин перекису водню, 1% розчин дезоксону, надоцтова і надмурашина кислота). Після хімічної стерилізації вироби підлягають дегазації або відмиванню від хімічних агентів у стерильній воді. Найбільш універсальний метод це парова стерилізація під тиском (автоклав). У сучасних апаратах і установках (типу GE і HS) із складним вакуум- пульсуючим принципом видалення повітря із камер ефективність стерилізації досягає 100%. Контроль якості передстерилізаційного очищення від крові проводять за допомогою бензидинової або амідопірінової проби, залишки мийних засобів визначають фенолфталеїновою пробою.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Які особливості «госпітальної» популяції людей?
2. Які основні збудники можуть викликати госпітальні інфекції?
3. Назвіть особливості госпітальної популяції збудників.
4. Які профілактичні заходи застосовуються для попередження виникненя парентеральних гепатитів?
5. Якими шляхами передаються кишкові і гнійно-септичні госпітальні інфекції?
6. Які режимні та організаційні протиепідемічні заходи повинні проводитись у стаціонарах?
7. Які вхідні ворота існують для ВЛІ?
