Дисциплінарної відповідальності суддів

 

Кваліфікаційні комісії, окрім кваліфікаційної атестації суддів, вирішують також питання про їх дисциплінарну відповідальність. Дисциплінарна відповідальність суддів регламентується Законами України: “Про статус суддів” (гл. VI), “Про Вищу раду юстиції” (гл. 4), “Про судоустрій України” (гл. 4).

Суддя притягується до цього виду відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення: а) законодавства при розгляді справ; б) вимог, передбачених ст. 5, та обов’язків, зазначених у ст. 6 Закону України “Про статус суддів”. Важливим є те, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено умисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки. Таке положення ч. 2 ст. 31 вказаного Закону направлене на забезпечення свободи суддівського переконання, яка припускає неможливість притягнення до відповідальності за виражену суддею правову позицію з розглянутої справи.

Дисциплінарне провадження здійснюють:

– кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів;

– Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів апеляційних судів;

– Вища рада юстиції України – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України “Про судоустрій України” право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду України, голові вищого спеціалізованого суду (щодо судді відповідного спеціалізованого суду), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України.

Дисциплінарне провадження щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями. За наявності ознак дисциплінарного проступку провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.

Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії.

Після закінчення перевірки матеріали справи передаються на розгляд комісії, яка повинна розглянути їх у десятиденний строк і прийняти рішення. Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, що притягується до дисциплінарної відповідальності. Його неявка на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи.

Рішення в дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. Воно повинно містити назву комісії, прізвище, ім’я, по батькові й посаду судді, який притягується до дисциплінарної відповідальності, обставини, за яких вчинені дії, що тягнуть дисциплінарну відповідальність, пояснення судді й відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вказівку на міри дисциплінарної відповідальності, застосовані до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення.

 

Розділ8

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

Статус та порядок формування Вищої

Ради юстиції

 

У 1998 р. в Україні запроваджено новий, досі невідомий вітчизняній системі державної влади інститут – Вищу раду юстиції. Її створення передбачено ст. 131 Конституції України.

Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розд. VIII Конституції України “Правосуддя” говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Між тим, зважаючи на раніше вказані міжнародно-правові вимоги, Вища рада юстиції за її представницьким складом (суддів лише 20%) поки що не є органом, який входить до системи установ судової влади²³. Вона є державним публічним колегіальним органом.

У процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Такий порядок у цілому дозволяє мінімізувати вплив ви конавчої або законодавчої влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з Конституцією України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів: по три члени обирає Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; всеукраїнська конференція працівників прокуратури – два члени. Також до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України не молодший тридцяти п’яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Членами Ради юстиції не можуть бути особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають не зняту або не погашену судимість.

Президент України указом призначає трьох членів Ради юстиції. Закон надає йому право вибирати їх із будь-яких осіб за власним розсудом за умови їх відповідності загальним вимогам, що ставляться до членів Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України призначає трьох членів Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Кандидатів на цю посаду пропонують депутатські групи і фракції.

Суддівське співтовариство призначає трьох членів Вищої ради юстиції на з’їзді суддів України, що є вищим органом суддівського самоврядування. Порядок скликання з’їзду визначається Законом України “Про судоустрій України”.

Від з’їзду адвокатів України до Вищої ради юстиції обираються три члени ради. Делегати на з’їзд адвокатів України обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва й Севастополя) конференціях адвокатів.

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ провадиться в порядку, передбаченому законом для з’їзду суддів України. Делегати на з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва й Севастополя) конференціях їх працівників.

На всеукраїнську конференцію працівників прокуратури представники обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міст Києва й Севастополя конференціях, участь у яких мають право брати всі працівники органів прокуратури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Особи, які входять до складу за посадою, вибувають зі складу Ради юстиції з дня звільнення з посади.