Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участю. Народні засідателі у здійсненні правосуддя спеціалізованими судами участі не беруть.

Порядок відбору присяжних для розгляду справи та принесення ними присяги визначається процесуальним законом. Мета процесу відбору присяжних полягає в досягненні випадкового характеру вибору кандидатів у колегію присяжних. Відбір присяжних повинен здійснюватися ручним або автоматизованим методом випадкової вибірки кандидатів із загального списку.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю або присяжному не пізніше ніж за два тижні до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов’язки, народного засідателя та присяжного, відповідно, перелік вимог щодо народних засідателів та присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов’язків.

Суд, який запрошує народного засідателя чи присяжного, повинен письмово повідомити про це керівництво підприємства, установи, організації за місцем його роботи не пізніш як у двотижневий строк до початку судового засідання.

Керівник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язаний звільнити народного засідателя або присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків у суді.

Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду і тягне передбачену законом відповідальність винних посадових осіб.

 

Права народних засідателів і присяжних

Та гарантії їх захисту

Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні судової влади є їхнім громадянським обов’язком. Причому у правовому становищі народних засідателів поєднуються два начала: за способом їх обрання вони виступають як представники громадськості, а за характером їх діяльності у суді є представниками держави, від імені якої вони діють. У зв’язку з цим діяльності народних засідателів у суді властива низка особливостей, характерних також для професійних суддів. Наприклад, при розгляді в суді кримінальної справи народний засідатель має рівні з професійним суддею права при здійсненні правосуддя (ст. 17 КПК України), підлягає відводу на тих же підставах, що й суддя (статті 54 – 57 КПК України), а в разі прийняття завідомо неправосудного вироку – кримінальній відповідальності (ст. 375 КК України).

Серед обов’язків народних засідателів та присяжних можна виокремити наступні:

1) повідомити голову суду про обставини, що виключають можливість його внесення у списки присяжних;

2) надати необхідну правдиву інформацію про себе і стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;

3) своєчасно подати заяву про звільнення від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного в конкретній справі;

4) вчасно з’являтися для участі в судовому засіданні;

5) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;

6) не відлучатися із зали судового засідання під час розгляду справи;

7) не спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду без дозволу головуючого;

8) не збирати відомості у справі поза судовим засіданням.

Неявка без поважних причин у судове засідання народного засідателя і присяжного вважається неповагою до суду.

Передбачені законом гарантії незалежності й недоторканності для професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних під час виконання ними обов’язків по здійсненню правосуддя.

Недоторканність народного засідателя і присяжного під час їх участі в розгляді справи поширюється на їх особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне йому майно та документи. Народний засідатель і присяжний не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом, якщо вони обвинувачуються по справі, в розгляді якої брали участь у складі суду. Ця кримінальна справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом.

Народний засідатель і присяжний не зобов’язані давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ і нікому не підзвітні.

За прояв неповаги до народного засідателя або присяжного, а також за перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя або присяжного настає адміністративна відповідальність (статті 185-3, 185-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Кримінальну відповідальність тягне втручання в будь-якій формі в діяльність народного засідателя або присяжного з метою перешкодити виконанню ними обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення (ст. 376 КК України), а також за погрозу або насильство щодо народного засідателя чи присяжного, умисне знищення або пошкодження їх майна, посягання на життя у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (статті 377, 378, 379 КК України).

Важливою передумовою справедливого розгляду справи за участю представників народу є належний рівень оплати за виконання обов’язків народних засідателів та присяжних у суді. Наразі розмір винагороди визначається виходячи з розміру середньомісячного заробітку чи пенсії народного засідателя чи присяжного, але не меншого, ніж посадовий оклад судді відповідного суду (ч. 3 ст. 72 Закону України “Про судоустрій України”).

Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

Розділ 6