Органи суддівського самоврядування

Суддівське самоврядування: завдання, значення, загальна характеристика та організаційні форми

Статтею 130 Конституції України нормативно закріплений один з базових принципів організації судової влади –суддівське самоврядування, призначенням якого є вирішення питань внутрішньої діяльності судів. Закон України “Про статус суддів” містить перелік органів суддівського самоврядування. Систему та порядок здійснення суддівського самоврядування в Україні регламентує Закон України “Про судоустрій України”, який, розвиваючи вищеназване положення Основного Закону, в ст. 17 і ч. 1 ст. 102 визначає, що для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.

Суддівське самоврядування – це самостійне колективне вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що відбувається у встановлених законом межах.

До питань внутрішньої діяльності судів, зокрема, належать організаційне й кадрове, матеріально-технічне й фінансове забезпечення функціонування судів та діяльності суддів, соціальний захист і побутове забезпечення суддів та членів їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.

Таким чином, органи суддівського самоврядування утворюються суддями для вираження їх інтересів як носіїв судової влади та забезпечення незалежності суддів.

Організаційними формами (органами) суддівського самоврядування є:

1) збори суддів, які проводяться суддями в місцевих і апеляційних судах, в Апеляційному суді України, вищих спеціалізованих судах, а також у Верховному Суді України;

2) конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

3) конференція суддів військових судів;

4) конференції суддів спеціалізованих судів;

5) з’їзд суддівУкраїни;

6) ради суддів.

Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:

– забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захисту від втручання в їх діяльність;

– участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контролю за додержанням встановлених нормативів такого забезпечення;

– погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції України й обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

– заохочення суддів та працівників апарату судів;

– здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Органи суддівського самоврядування, взаємодіючи із судами, Державною судовою адміністрацією України та іншими правоохоронними органами, мають сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, недоторканність і безпеку суддів, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в системі судів.

Обов’язок щодо забезпечення належних умов діяльності органів суддівського самоврядування покладається на Державну судову адміністрацію України, яка, виконуючи функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, здійснює також фінансове забезпечення діяльності цих органів за рахунок коштів Державного бюджету України.