Працевлаштування (2 години).
1. Законодавство про зайнятість населення. Поняття зайнятості та категорії зайнятого населенняю.
2. Загальні і додаткові державні гарантії зайнятості населення.
3. Поняття працевлаштування та його форми.
4. Правовий статус Державної служби зайнятості.
5. Право громадян на працевлаштування. Поняття підходящої роботи.
6. Поняття безробітного, його правовий статус.
7. Компенсації і гарантії при втраті роботи передбачені законодавством, умови їх виплати та розмір.
Методичні вказівки по вивченню теми
По даній темі слід ретельно вивчити новий Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. (далі – Закон 1) і уміти дати йому загальну характеристику. При цьому необхідно звернути увагу на те, яким чином в законодавстві дається визначення понять зайнятості, підходящої роботи, а також кого слід вважати зайнятим, а кого - безробітним.
Розділ П Закону 1 (ст.ст.15-20) визначає принципи державної політики зайнятості населення і підкреслює, що держава проводить політику сприяння реалізації права громадян на повну, продуктивну і вільно вибрану зайнятість.
Оскільки забезпечення зайнятості є цілим комплексом соціально-економічних і юридичних гарантій права на працю необхідно особливу увагу звернути на статті Конституції України, в яких закріплені основоположні принципи діяльності держави у сфері праці і зайнятості.
Закон 1 закріплює загальні для всіх гарантії реалізації права на працю та додаткові гарантії для слабо захищених громадян та особливі гарантії для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
Потім слід перейти до засвоєння права громадян на забезпечення занятості і працевлаштування; знати, з яких можливостей складається зміст цього права. Важливо з'ясувати, що зайнятість є діяльність громадян, яка не суперечить законодавству України, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб і приносить, як правило, заробіток (дохід). При цьому студент повинен засвоїти, які види зайнятості передбачені законом.
Особливе значення має система органів, покликаних вирішувати задачі забезпечення якнайповнішої зайнятості. У цю систему входять не тільки органи Державної служби зайнятості, але і недержавні організації, що надають послуги населенню у сфері зайнятості, а також інші органи, сприяючі працевлаштуванню громадян. Закон 1 детально регламентує права і обов'язки державної служби зайнятості і її органів на місцях, які необхідно проаналізувати.
В даний час проблема державного значення - це проблема безробіття. Як показує практика, студенти слабо засвоюють питання про соціальні гарантії, інші заходи матеріальної допомоги і підтримки безробітним, а також членам їх сімей. Тому студентам необхідно запам'ятати, які громадяни визнаються безробітними і що включає правовий статус безробітного, а також яка робота визнається підходящою для окремих категорій громадян. Важливо також знати види забезпечення та соціальних послуг, які надаються громадянам, визнаним безробітними, що передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р.
На самостійне опрацювання виносяться питання (10 год.)
1. Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в
організації виробництва і праці.
2. Конвенція МОП №2 про безробіття, 1919.
- Міжнародні стандарти права людини на зайнятість.
Практичні завдання – розв’яжіть задачі:
Завдання № 1.
Інвалід III групи Іванюк, який був вивільнений з підприємства за скороченням штату, після звільнення не міг самостійно працевлаштуватись, звернувся до служби зайнятості з заявою зареєструвати його як безробітного. Але йому було відмовлено.
Чи правомірно це?
Які громадяни називаються безробітними?
Завдання № 2.
Самійленко навчався у вищому навчальному закладі на денному відділенні на контрактній основі. Після закінчення навчального закладу Самійленко працевлаштуватися не зміг.
В який термін Самійленко повинен звернутися до служби зайнятості за допомогою у працевлаштуванні та які повинен пред'явити документи?
За яких умов він набуде статусу безробітного?
Чи буде надаватися йому допомога по безробіттю?
Завдання № 3.
До служби зайнятості звернувся студент вищого навчального закладу денної форми навчання за сприянням у працевлаштуванні у вільний від навчання час. Але йому було відмовлено, посилаючись на те, що він належить до зайнятого населення.
Чи правомірна така відмова?
Чи має право такий студент набути статусу безробітного?
Завдання № 4.
Після закінчення 9 класів загальноосвітньої школи Якименко, якому виповнилось 15 років, отримавши згоду батьків на працевлаштування, звернувся до місцевого центру зайнятості з заявою про реєстрацію його як такого, що шукає роботу, та надати статус безробітного.
Яке рішення має прийняти центр зайнятості?
Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 7:
Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;
Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.
Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. (із змін. і допов.)//Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 21. — Ст.252;
Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. (із змін, і доп.) //Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 22. — Ст.171;
Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2013. - №24. - Ст.243;
Про безробіття: Конвенція МОП №2(1919р.)// Людина і праця. – 1993. - №11;
Про політику в галузі зайнятості: Конвенція МОП №122(1964р.)// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1968. - №30. – Ст.195;
Бойко Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю і законодавства про зайнятість населення// Право України. – 1994. - №10;
Власов В.И. Российский закон о занятости на пороге ХХ1 века// Юридический мир. – 2000. - №2;
Гаврилина А. Законодательство о занятости населения в государствах СНГ(аналитический обзор)// Право и экономика. – 1998. - №6;
Гарканова В. Виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів// Довідник кадровика. – 2007. - №8;
Говорова Н. Европейский рынок труда: противоречия и компромиссы// Современная Европа. – 2004. - №4;
Дарницький О., Бандуристий Р. Працевлаштування іноземців та осіб без громадянства// Право України. – 2007. - №2;
Іванова Н. Про особливості ринку праці та організацію професійного навчання персоналу підприємств. Із досвіду Греції// Довідник кадровика. – 2007. - №7;
Запара С. Шляхи забезпечення продуктивної зайнятості в Україні// Право України. – 2005. - №11;
Краснов Ю., Карпенко О. Структурні зрушення зайнятості населення України в умовах реформування економіки// Україна: аспекти праці. – 2000. - №5;
Кучма М. Правовое регулирование занятости в странах СНГ// Человек и труд.–1994. - №9;
Лібанова Е., Баланда А. Незареєстрована зайнятість в Україні: формування й можливості державного регулювання// Україна: аспекти праці. – 2000. - №4;
Маркіна Т. Юридичні умови визнання громадянина безробітним //Право України. — 2000. — № 6:
Маршавін Ю. Удосконалення співпраці державної служби зайнятості з роботодавцями// Довідник кадровика. – 2005. - №3;
Муравьева А.А. Обучение безработных в странах Западной Европы: некоторые аспекты организации и финансирования// Труд за рубежом. – 2001. - №1;
Мягченко М. Працевлаштування в Україні іногородніх, іноземців та осіб без громадянства// Довідник кадровика. – 2004. - №10;
Прокопова Т.С. Правові засади забезпечення зайнятості молоді в Україні //Розвиток цивільного та трудового законодавства в Україні. — X.: Консум, 1999. — 239 с.;
Рожнов В. Трудоустройство молодых специалистов. Определение понятия “молодой специалист”, гарантии, права, обязанности, порядок трудоустройства //Справочник кадровика. – 2010. - №8;
Синенко Н. Про організацію професійного навчання в Нідерландах та в Данії// Справ очник кадровика. – 2007. – №7;
Синенко Н. Молодіжне безробіття в Україні та шляхи його подолання. Система замовлення підготовки робітничих кадрів та спеціалістів// Довідник кадровика. - 2007 – №3;
Свистельников М. Регулювання навчання підлітків на виробництві// Право України. – 1998. - №11;
Товстенко Н. Общественные работы на предприятии: заключение договора, условия и оплата труда //Справочник кадровика. – 2010. - №7;
Черешнюк В. Регулювання в праві Євросоюзу вільного руху робочої сили// Право України. – 2004. - №12;
Чорна Н. Державне регулювання професійного навчання безробітних: необхідність вдосконалення// Довідник кадровика. – 2007. - №2;
Щербак Л. Професійна освіта і навчання кадрів на виробництві в Іспанії// Довідник кадровика. – 2007. - №5;
Щербак Л. З досвіду правового регулювання професійної освіти та навчання кадрів на виробництві в Республиці Болгарія// Довідник кадровика. – 2007. - №8.
МОДУЛЬ П.
