Пред'явлення та розгляд претензії

Пред'явлення та розгляд претензії визначений статтями 6-8 ГПК України.

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

2.1. Вимоги до змісту претензії:

Відповідно до частини 3 статті 6 статті ГПК України претензія повинна містити:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Важливим фактором при пред'явленні претензії є вказівка на обставини, на підставі яких пред'явлено претензію. Тобто в претензії чітко зазначається, які зобов'язання були порушені, з посиланням на відповідну норму закону або положення договору, якими встановлюється відповідальність за такі порушення. Крім того, заявник претензії повинен не тільки зазначити ці обставини, але й вказати на докази, що їх підтверджують. Такими доказами можуть бути, зокрема, сам договір, укладений між сторонами, платіжні доручення, накладні, різноманітні акти, квитанції тощо.

Безумовно, в заявленій претензії повинні міститися вимоги заявника. Такимиможуть бути наступні вимоги: про виконання обов'язку в натурі, про відшкодування завданих збитків, про сплату штрафних санкцій, про відновлення порушеного права заявника претензії тощо. Проте заявлені вимоги обов'язково повинні бути підкріплені відповідними нормами закону, які надають право заявникові звертатися з такими вимогами.

Якщо претензія підлягає грошовій оцінці, в ній обов'язково повинна бути зазначена сума претензії та розрахунок суми. Тобто заявникові необхідно провести роботу для визначення суми збитків, які виникли в нього у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань контрагентом. До зазначеної суми можуть зараховуватися основна заборгованість, штрафні санкції, втрачена вигода, відшкодування моральної шкоди тощо, якщо інше не передбачено законом.

Саме для претензій, які підлягають грошовій оцінці, важливим є зазначення платіжних реквізитів заявника, що надає йому можливість без будь-яких ускладнень отримати належні йому грошові кошти в разі визнання претензії контрагентом.

Наприкінці претензії повинно бути зазначено перелік документів, що додаються до претензії. Як правило, до претензії додаються всі ті докази, на які посилається заявник у претензії і які відсутні у суб'єкта господарювання - порушника.

Наведений перелік відомостей не є вичерпним і в разі необхідності в претензії можуть бути зазначені й інші відомості.

Цілком зрозумілим є те, що претензія повинна бути обґрунтованою, тобто до неї обов'язково повинні бути додані документи, що підтверджують вимоги заявника. Коло документів, що додаються до претензії, залежить від виду правопорушень. Так, до претензії про сплату грошових коштів та штрафних санкцій додаються: докази, що підтверджують отримання контрагентом товарів, робіт чи послуг; розрахунок суми штрафних санкцій тощо. До претензії про пошкодження вантажу при перевезеннях можуть додаватися: оригінал транспортного документа (накладної, товарно-транспортної накладної, коносаменту тощо), комерційний акт або акт загальної форми, акт експертизи, розрахунок суми штрафу та ін.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Найбільш простим та доступним способом можна визнати надання зазначених документів саме в належним чином засвідчених копіях, адже для суб'єктів господарювання це не викликає труднощів. Саме тоді можна бути впевненим, що в разі втрати будь-якого документа або в разі небажання контрагента його повернути у суб'єкта господарювання не виникне потреб у його відтворенні. Проте,це не стосується тих випадків, коли в чинному законодавстві, наприклад,транспортному, містяться вимоги надання саме оригіналів документів. Однак, як свідчить практика, у більшості випадків немає необхідності додавати до претензії будь-які документи, оскільки вони вже є у другої сторони, про що зазначається в претензії.

Претензія повинна бути підписана повноважною особою заявника претензії або його представником. Як правило, такими повноважними особами виступають керівник підприємства, установи, організації або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, заступники керівників або інші особи, яким надано повноваження щодо підписання претензій.

Підписана належним чином претензія може бути надіслана адресатові рекомендованим або цінним листом або вручена під розписку. У першому випадку доказом надсилання претензії адресатові є поштова квитанція про прийняття рекомендованого або цінного листа до відправлення та опис вкладення. В іншому випадку доказом виступає примірник претензії заявника із відміткою про прийняття претензії адресатом.