Головні завдання і функції системи управління безпекою життєдіяльності

Система управління безпекою життєдіяльності (СУБЖ) - це сукупність безпеки життєдіяльності та елементів управління її станом. Основні завдання СУБЖ:

1) Планування робіт, які ведуться на державному, галузевому, регіональному
та локальному рівні. На державному рівні розроблено програми, які
стосуються БЖД:

- поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- створення і розвитку промислових засобів індивідуального захисту пра-цівникик;

- навчання і підвищення знань населення з питань БЖД.

На основі довгострокових планів розробляють річні (квартальні) плани, які є складовою частиною колективного договору:

2) Інформаційне забезпечення: для підприємства джерелом зовнішньої інформації є законодавчі та нормативні акти, інформаційні листи, розпорядження вищих органів, публікації офіційних видань. Внутрішні джерела інформації - накази, розпорядження власника, звіти і аналізи про стан безпеки праці та виробничого середовища.

3) Опрацювання, прийняття та дотримання нормативних актів. Нові закони приймає Верховна Рада, а державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти -органи державного нагляду та управління ОП. Вони після прийняття переглядаються не рідше одного разу на 10 років. Проект норматиЕ;ного акта узгоджується із юрисконсультом та службою ОП і затверджується власником.

4) Професійний підбір - це науково обґрунтований процес вибору із групи осіб для навчання і праці за складними, відповідальними і небезпечними професіями на підставі об'єктивної оцінки психологічних показників людини. При професійному підборі треба враховувати перелік робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, де забороняється праця неповнолітніх і жінок.

5) Навчання з безпеки життєдіяльності. Навчання та інструктаж з питань безпеки життя, охорони праці, надання першої медичної допомоги, з правил поведінки при виникненні аварії проводять:

а) з учнями і студентами навчальних закладів усіх рівнів освіти;

б) з працівниками до початку роботи і в процесі трудової діяльності:
вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий інструктажі;

в) з населенням у побутовій сфері (обслуговування побутових приладів,
працівники житлово-експлуатаційних служб).

6) Регламентація процесу праці. Загальний процес праці і відпочинку визначає
законодавство охорони праці, а на підприємствах - правила внутрішнього

6. Організація і управління безпекою життєдіяльності

розпорядку. Роботи на підприємствах пов'язані з обмеженнями за шкідливими та небезпечними чинниками: шум, вібрація, освітлення, метеорологічні умови, шкідливі речовини і тощо.

7) Атестація робочих місць за умовами праці. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власниками і працівниками в галузі реалізації прав на здоров'я та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Атестацію проводять не рідше одного разу на 5 років.

8) Експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально повно-важених державних органів, яка спрямована на підготовку експертного висновку запланованої або існуючої господарської та іншої діяльності нормам і вимогам законодавства з безпеки життя.

9) Ліцензування та сертифікація - це функція, спрямована, на обмеження діяльності, пов'язаної з потенційною небезпекою для здоров'я і життя лю-дей шляхом видачі ліцензій (дозволу) або сертифікату (посвідчення), які є документами, що підтверджують відповідність діяльності вимогам безпеки.

10) Забезпечення безпечності обладнання, процесів, будівель, споруд та терито-

рій - проведення діагностики устаткування, технічних оглядів котлів, посудин під тиском, підйомного устаткування, електрообладнання.

11) Забезпечення санітарно-гігієнічних умов життя, санітарно-побутового, ліку-

вально-профілактичного та медичного обслуговування.

12) Стимулювання БЖД, яке здійснюється економічними, правовими, соціальними та моральними заходами і засобами.

13) моніторинг БЖД - це система спостережень, збору, опрацювання і аналізу інформації про стан безпеки людини і життєвого середовища на національному, регіональному та локальному рівнях.

Отже, позитивні зрушення у сфері забезпечення безпеки зроблені чималі, однак здійснені заходи поки що не привели до відчутного поліпшення умов і безпеки життєдіяльності. А це, поза сумнівом, відображається на економіці держави загалом. Тому, при управлінні БЖД необхідно дотримуватись умов економічної та технічної доцільності, об'єктивно порівнюючи витрати з одержаними вигодами.

Додатки