Управління безпекою життєдіяльності - це комплекс дій з підготовки, прийняття і реалізації рішень, спрямованих на забезпечення безпеки людини у сфері виробництва та побуту як за нормальних умов, так і в разі виникнення НС.
6. Організація і управління безпекою життєдіяльності
Управління безпекою життєдіяльності має правовий, соціально-економічнии, тех-іний, організаційний, медичний, екологічний, психологічний та етичний аспекти.
1. Правовий аспект полягає у розробці та обов'язковому виконанні законодавчих та нормативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері безпечної життєдіяльності, визначають критерії безпеки та вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини.
2. Соціально-економічний аспект полягає у цілеспрямованому фінансуванні комплексу заходів безпеки у всіх сферах діяльності людини. Він також охоплює:
а) використання економічних методів управління безпекою (пільги в
оподаткуванні);
б) відшкодування шкоди особі у разі уикодження її здоров'я;
в) обов'язкове державне та добровільї є особисте соціальне страхування
від нещасних випадків;
г) регламентацію тривалості робочого дня і відпочинку;
д) безкоштовне надання працівникам спецодягу, засобів індивідуального
захисту, миючих засобів на роботах зі шкідливими і небезпечними
умовами праці;
є) пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці: оплата праці за підвищеним рівнем, додаткова оплачувана відпустка.
3. Технічний аспект полягає у проектуванні та спорудженні будов, комуніка
цій, впровадженні технологій, які орієнтовані на збереження здоров'я і без
пеку людини.
Модель безпечного виробництва:
а) хороший, з погляду безпеки, проект;
б) автоматичне дистанційне управління (маніпулятори, роботи);
в) запобіжні засоби захисту: автоматичне відключення, блокування, ого
рожі, заземлення;
г) засоби застереження - знаки безпеки;
д) тренування - рівень знань та умінь для ефективної безпечної праці.
4. Організаційний аспект полягає у створенні апарату управління, нагляду і контролю за БЖД в масштабі держави, регіону, підприємства, підрозділу і кожної людини.
5. Медичний аспект пов'язаний із комплексною оцінкою впливу всіх чинників довкілля і трудової діяльності на стан здоров'я людей.
Медичний аспект також охоплює:
а) надання кваліфікованої швидкої допомоги і лікування потерпілих від
нещасних випадків;
б) виявлення осіб, стан яких не дозволяє виконувати необхідні роботи;
в) з'ясування причин виникнення гострих захворювань чи отруєнь;
г) організація санітарно-епідеміологічного нагляду в усіх сферах діяль
ності людини.
6. Екологічний аспект полягає в забезпеченні сприятливих біологічних умов
життя людини та інших компонентів біосфери, у зменшенні антропоген
ного впливу на навколишнє середовище. Екологічний аспект містить такі
проблеми:
6. Організація і управління безпекою життєдіяльності
- зростання населення;
- скорочення зеленого покриву планети;
- зменшення запасів прісної води і харчових ресурсів гідросфери.
7) Психологічний аспект пов'язаний з психологічною шкодою, заподіяною кожним нещасним випадком, аварією чи катастрофою.
8) Етичний або моральний аспект пов'язаний з поглядами, уявленнями і нормами, які регулюють безпечну поведінку людей і взаємини між ними. Структурі етичних засобів належить також субординація (зв'язки за посадою), координація та співробітництво (окремих осіб, структурних підрозділів), моральне стимулювання безпечної життєдіяльності, лікарська етика.
Отже, управління безпекою життєдіяльності повинне виконуватися на етапах проектування, будівництва, реконструкції, експлуатації та ліквідації всіх народногосподарських об'єктів усіх форм власності.
