Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей. Він охоплює:
управління діяльністю робітників та службовців, усього населення при загрозі та виникненні НС;
- захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;
- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, джерел води від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);
- житлове забезпечення і працевлаштування;
- комунально-побутове обслуговування;
- медичне обслуговування;
- навчання населення способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій;
- розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;
- санітарну обробку;
- знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
- підготовку сил та засобів і ведення рятувальних, інженерних, медичних та інших робіт в районах лиха і осередках ураження;
- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; морально-психологічну підготовку і міри щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
- заходи, спрямовані на попередження, запобігання чи ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС тощо.
Усі ці заходи організує державна виконавча влада областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл, органами управління цивільного захисту при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться.
4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій 243
Керівники підприємств, установ і організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів.
Заходи розробляють завчасно, відображають в планах цивільного захисту і виконують як в період загрози, так і після виникнення НС.
Велику увагу приділено завчасному проведенню заходів, особливо щодо захисту продовольства, джерел води і систем водопостачання від зараження, а також послабленню несприятливих для людей наслідків НС. Організація безперебійного постачання населення продовольством, питною водою і предметами першої необхідності є одним із головних питань. їжа, вода, незаражене повітря, а із холодний час і тепло є головними чинниками життєдіяльності населення.
Порядок забезпечення населення продовольчими товарами, водою і предметами першої необхідності в умовах надзвичайних ситуацій визначають відповідні установи Кабінету Міністрів України, вказівки й інструкції відповідних міністерств і відомств, передусім Міністерства торгівлі, Держагропрому, Міністерства сільського господарства, охорони здоров'я та ін.
Обласні і місцеві органи, особливо торгівлі і харчування є організаторами і виконавцями цього завдання. Вони організують нормоване постачання населення в умовах НС продовольчих товарів і предметів першої необхідності, дій особового складу формувань, створюють необхідні запаси з довготривалими строками зберігання.
При організації постачання водою в умовах НС враховується, що потреба води в районах розселення евакуйованих значно зросте. Беручи це до уваги, у заміській зоні розвивається і вдосконалюється система водопостачання, підтримуються у готовності існуючі джерела води, впроваджуються системи оборотного і послідовного використання води, скорочуються невиробничі витрати користування водою з метою забезпечити велику кількість населення в умовах пошкодження системи водопостачання. Визначено для кожного району (регіону) необхідну кількість питної води і господарських потреб, заплановано порядок забезпечення нею різних категорій населення. З метою кращої організації постачання населення водою створюють службу водопостачання із завданням координації та контролю за виконанням заходів.
Захист продовольства, харчової сировини і фуражу при зберіганні, в процесі технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також джерел води і систем водопостачання від різного виду зараження. Заходи щодо виконання цього завдання організують і проводять в основному ті ж галузеві і територіальні органи, які постачають населення продовольством, питною водою і предметами першої необхідності.
Важливі заходи щодо захисту джерел води і систем водопостачання проводять інженерна і комунальо-технічна служби цивільної оборони і їхні формування.
Одним із основних способів захисту продуктів харчування і фуражу є раціональне розміщення запасів і зменшення їхньої концентрації у категорійних містах. Для збереження резервів продовольства, харчової сировини і матеріальних запасів будують у заміській зоні склади і елеватори, передбачено вивезення запасів категорійних міст із зон можливого катастрофічного затоплення, використання підземного простору - гірничих виробок, соляних шахт, підвалів, природних порожнин.
244 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій
Надійним способом захисту продовольства, харчової сировини і фуражу є ізоляція їх від зовнішнього середовища шляхом герметизації сховищ і складів, застосування захисної тари і відповідних пакувальних матеріалів. З метою захисту продуктів сільського господарства при перевезеннях використовують спеціальні транспортні засоби.
Велике значення має своєчасна підготовка до проведення знезараження продовольства, харчової сировини, в тому числі підготовка об'єктових лабораторій до проведення контролю за зараженістю продуктів в умовах НС, укомплектування їх спеціальними приладами і обладнанням, створення і підготовка невоєнізованих формувань із знезараження.
Важлива роль у виконанні завдання щодо захисту продовольства і фуражу належить органам управління і об'єктам агропромислового комплексу. Саме в галузях, які входять до агропромислового комплексу вирішується ця проблема на етапах виробництва, переробки, зберігання і транспортування сільськогосподарських продуктів.
Захист води і джерел води досягають проведенням різних організаційних, інженерно-технічних і санітарних заходів, зокрема заходів щодо ізоляції джерел води і отримання правил користування ними, створенню запасів питної води у герметично закритих ємностях, забезпечення роботи водозабірних споруд, а також укомплектування водопровідних станцій необхідними реагентами і приладами для виявлення РР, ОР і БЗ. Вживають заходів щодо підвищення стійкості енергопостачання водопровідних станцій, для чого накопичують автономні джерела живлення, використовують енергопоїзди, на об'єктах господарювання передбачено будівництво артезіанських свердловин.
Комунально-побутове обслуговування населення електроенергією, газом, паливом іншими видами комунальних і побутових послуг і, звичайно, житлом. Ці завдання виконують міністерства житлово-комунального господарства, побутового обслуговування населення, відповідні організації і підприємства на місцях, а також комунально-технічні служби ЦЗ.
Комунально-побутове обслуговування населення не категорійних міст, селищ і сільських населених пунктів розвивається з урахуванням забезпечення життєдіяльності населення, евакуйованого з районів лиха і осередків ураження.
Для забезпечення евакуйованого населення житлом використовують квартири і будинки місцевих жителів (ущільнення), а також пансіонати, санаторії, будинки відпочинку, табори відпочинку, туристичні бази, дачні кооперативи. Якщо не вистачає наявної житлової і придатної для житла площі, передбачене будІЕіництво житла, а також в теплу пору року розміщення в наметах.
Підприємства побутового обслуговування міст відповідно до плану ЦЗ вивозять обладнання у заміську зону (райони розселення) і готують підприємства (організації) для обслуговування населення особливо для санітарної обробки людей і знезараження одягу, якщо виникла така необхідність.
Серйозну увагу приділено транспортному питанню в забезпеченні евакуаційних, рятувальних і інших робіт. Автотранспорт використовують для вивозу населення, тварин і матеріальних цінностей. Крім пасажирських автобусів застосовують пристосовані для перевезення людей вантажні автомобілі. Підвищуються норми завантаження автотранспортних засобів. Автотранспорт зводиться в автоколони по 25-30 машин.
4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій 245
Організацію інформації населення у разі виникнення надзвичайної ситуації здійснює Міністерство зв'язку України, Державний комітет з телебачення і радіомовлення, їхні територіальні організації, місцеві органи влади і органи управління ЦЗ. Своєчасна та правдива інформація про наявну ситуацію в країні, області, районі, місці і на об'єкті унеможливлює виникнення і розповсюдження неправдивих слухів, а головне, надає впевненості людям. Вона сприяє організованим діям при сигналах сповіщення ЦЗ про небезпеку, виконанню виробничих завдань і завдань ЦЗ. Невідомість про ситуацію, суперечлива інформація негативно діє на психіку людей, створює умови для виникнення панічного настрою.
