Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією39, епіфітотією40, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.
Зона надзвичайної ситуації - окрема територія, де склалася надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру.
Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Стихійне лихо - це катастрофічне природне явище чи процес, які можуть спричиняти людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші важкі наслідки. Стихійні лиха переважно пов'язані з природними процесами, але можуть бути спровоковані
Епізоотія - масове заразне захворювання тварин, яке швидко поширюється і охоплює цілі райони та області.
Епіфітотія - широке розповсюдження інфекційних хворіб рослин, яке охоплює район, область чи країну.
4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій 237
діяльністю людини. Стихійні лиха можуть мати геофізичне, геологічне, метеорологічне та інше походження.
Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.
Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, який згідно з законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - підготовка і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на підставі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків.
Ліквідація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру -проведення комплексу заходів, які охоплюють аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що виконують у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і спрямовані на припинення дії небезпечних чинників, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру -скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварії (катастрофи), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей, а також рятувальникам у разі необхідності.
Зона можливого ураження - окрема територія, на якій унаслідок виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру виникає загроза життю або здоров'ю людей та заподіяння матеріальних втрат.
Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призна-
238 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій
чених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру -система, згідно з якою надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру поділяють на класи і підкласи залежно від їхнього характеру.
Класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - технічна або інша характеристика аварії або катастрофи, що дає змогу віднести її до надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Локальна надзвичайна ситуація - це така ситуація, коли загроза її виникнення чи розповсюдження наслідків обмежена виробничим приміщенням. Інші види надзвичайних ситуацій обмежені територією відповідно об'єкта, міста, декількох областей чи країн.
Аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру й окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
4.1.2.
Основи теорії катастроф
|
Катастрофу можна розглядати як стрибкоподібні зміни у вигляді раптової реакції системи на цілковиту зміну зовнішніх умов. Згідно з теорією катастроф, можна пропонувати таку модель функціонування економічних, екологічних, суспільних та технічних систем (рис. 77).
Будь-яка система у своєму розвитку проходить декілька етапів.
1. Етап росту (становлення) системи.
2. Етап стабільного існування системи.
3. Етап кризи (згасання, відмирання, модернізація або перебудова).
Криза завершується занепадом системи або переходом її у новий, якісно вищий стан. Маючи теорію катастроф, можна зробити такі висновки:
1) Поступовий рух у бік кращого стану відразу ж приводить до погіршення.
2) Шляхом руху від гіршого стану до кращого зростає опір системи до зміни її стану.
3) Якщо вдається стрибком перевести систему з поганого стану в кращий, далі вона сама буде еволюціонувати у бік кращого стану.
Катастрофу можна розглядати також як творчі, креативні, конструктивні процеси (такі, наприклад, як спонтанне виникнення фізико-космічних реалій, які раніше не існували, зародження біологічних видів, спонтанна поява якісно нових ситуацій тощо).
4. Безпека життєдіяльності в умовах надзичайних ситуацій 239
Теорія катастроф є ефективним знаряддям моделювання еволюції складних динамічних систем, які використовують в усіх галузях життєдіяльності сучасної техногенної цивілізації.
