Вибухове перетворення речовини

В залежності від хімічного складу і зовнішніх умов, в яких стається вибухове перетворення речовини, розрізняють швидке горіння, вибух і детонацію.

Швидке горіння - це процес, що розповсюджується зі швидкістю не більше декількох метрів за секунду. Якщо процес відбувається на відкритому повітрі, то він не супроводжується ніякими звуковими ефектами. В закритому приміщені процес проходить енергійніше, з різким звуком. Наростання тиску стається більш чи менш плавно, по досягненні визначеного значення продукти горіння - гази виконують роботу для виходу з закритого приміщення шляхом найменшого опору.

Вибух - процес розкладання вибухової речовини, який відбувається з великою швидкістю, - до декількох сотень метрів у секунду. Тиск в середині замкненого простору наростає так швидко, що стається руйнування оточуючих місце вибуху перепон і їхнє подрібнення.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 221

Детонація - процес розкладання вибухової речовини при швидкостях декількох тисяч метрів за секунду. Детонація стається не тільки від загорання зибухової речовини, а від вибуху в безпосередній близькості чи на певній відстані вибухової речовини (детонатора). При цьому в початковому об'ємі тиск підвищується так швидко, що руйнівний ефект настає не лише при розміщенні в середині закритого об'єму, але і зовні.

3.13.2. Вплив використання різного типу зброї на життєдіяльність людини

Ступінь поранення вогнепальною зброєю залежить від типу метального снаряду (куля, картеч), його форми, маси, швидкості польоту. Найнебезпечніші поранення наносять боєприпаси розривного типу, також кулі що мають нестійкий характер польоту.

Поранення осколками звичайних снарядів, мін і бомб мають множинний характер, внаслідок чого уражується іноді вся поверхня тіла з проникненням осколків на велику глибину. Кінетична енергія осколків може бути досить значною, наприклад у разі розриву снаряда їхня швидкість може становити 4 000 м/с, а маса - до декількох кілограмів і більше. Важкість пошкоджень унаслідок поранень осколками снаряда можна легко уявити, якщо врахувати, що осколок вагою менше 0,5 г може спричинити перелом бедреної кістки. Через довільну форму поверхні осколки спричинюють рвані поранення, іноді до відриву кінцівок. Незважаючи на велику кінетичну енергію, осколки боєприпасів завдяки неправильній формі часто застрягають у тканинах і спричинюють сліпі поранення. При цьому найменші осколки, які залишають ледве помітний слід у місці поранення, можуть проникати на значну глибину і наносити серйозні ушкодження.

Дія куль, осколків спричинює також ураження людини вторинними снарядами, якими є фрагменти оточуючих людину предметів. Цими фрагментами можуть бути шматки дерева, каменю, цегли, скла, ґудзиків, годинника та інших предметів. Після удару осколка чи кулі ці фрагменти набувають кінетичної енергії і спричинюють до поранень.

Хімічна зброя - це зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин. До неї належать бойові отруйні речовини, засоби їхнього застосування і доставки до цілі.

Отруйні речовини (ОР) - хімічні сполуки, здатні уражати людей і тварин на великих площах, проникати в споруди, заражати місцевість і водойми. Отруйні речовини класифікують за характером токсичної дії:

1) Нервово-паралітичної дії (табун, зарин, зоман, Ві-Ікс) - уражують неза-хищену людину у разі потрапляння в організм ознаки ураження: звуження зіниць, світлочутливість, утруднене дихання, біль у грудях. Вони мають властивість осідати в організмі (кумулятивна дія). Захист - засоби захисту шкіри, протигаз, засіб з аптечки АИ-2 (у випадку отруєння ОР).

2) Шкірнонаривні (іприт, люзит) - мають різносторонню уражувальну дію на незахищених людей через органи дихання, шкіряні покриви і шлунково-кишковий тракт. Діють на шкіру і очі. Володіють кумулятивним ефектом. Ознаки ушкодження шкіри: почервоніння тіла через 2-6 год після впливу, утворення язв на місці тріснувших пухирців через 2-3 доби. Заживання язв триває приблизно 30 діб. Потерпілий отримує запалення очей, аж до втрати

!22

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

зору. Щоб захиститись потрібно використовувати засоби захисту шкіри і протигаз, при потраплянні на шкіру - індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8.

3) Загальноотруйної дії (синильна кислота, хлорціан) - уражає дією незахи-щених людей через органи дихання і під час споживання води з їжею. Ознаки ураження: паморочення голови, блювання, почуття страху, втрата свідомості, судоми, параліч. Головним засобом захисту є протигаз. У разі появи ознак отруєння вводять спеціальний медичний засіб (антидот).

4) Задушливе (фосген, дифосген) - уражає легені, спричиняючи їх набряк, подразнює очі і слизові оболонки. Має кумулятивну дію. Ознаки ураження: подразнення очей, сльозотеча, паморочення голови, загальна слабкість. При виході з зараженої зони ці ознаки щезають, настає період прихованої дії (4-5 год), згодом стан різко погіршується, з'являється кашель, посиніння губ і щік, виникає головний біль, утруднене дихання і задуха. Протигаз надійно захищає від цих ОР.

5) Психохімічні (діетиламід лізергінової кислоти, Бі-Зет, мескалін) - уражує незахищених людей через органи дихання і шлунково-кишковий тракт, нервову систему, викликавши психічні розлади на деякий час. Ознаки ураження: порушуються функції вестибулярного апарату, починається блювання. Має період прихованої дії від ЗО хв до 3 год. Протягом 8-ми год з'являється оціпеніння, уповільненість мови, після цього настає період галюцинацій. Захист - протигаз.

6) Подразнювальні (хлорацетонфенон, бромбензилціанід, дифенілхлорарсін адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес) - уражає чутливі нервові закінчення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і діє на очі. Ознаки ураження: печія і біль в очах, грудях, сльозотеча, нежить, кашель. Захист - протигаз.

Перші чотири мають смертельну дію, 6, 7 - ті що виводять з ладу на деякий час.

Залежно від тривалості збереження вражаючої здатності отруйні речовини розподіляють на стійкі і нестійкі. Стійкі зберігають вражаючу дію до кількох діб і навіть тижнів. Це - Ві-Ікс, зоман, іприт. Нестійкі отруйні речовини швидко випаровуються. У разі бойового застосування на відкритій місцевості вони зберігають ура-жувальну дію протягом кількох десятків хвилин. Це - синильна кислота, хлорціан, фосген.

Залежно від швидкості дії на організм і появи ознак ураження отруйні речовини поділяють на швидкодіючі і повільнодіючі.

Швидкодіючі отруйні речовини не мають періоду прихованої дії. Вони уражають уже через кілька хвилин (зарин, зоман, синильна кислота, хлорціан, Сі-Ес, Сі-Ар).

Повільнодіючі отруйні речовини мають період прихованої дії і призводять до ураження через деякий час (Ві-Ікс, іприт, фосген, Бі-Зет).

Отруйні речовини застосовують у краплиннорідкому стані, у вигляді газу (пари) та аерозолю (туману, диму).

Отруйними речовинами споряджують ракети, авіабомби, артилерійські снаряди і міни, хімічні фугаси, а також виливні авіаційні прилади (ВАП). Звичайні хімічні боєприпаси споряджаються однією готовою отруйною речовиною, добутою в стаціонарних заводських умовах. На відміну від них бінарні боєприпаси (рис. 63) споряджають двома ізольованими (звідси і термін) нетоксичними або малотоксичними

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності _________________ __________ 223

вихідними компонентами. Під час польоту хімічного бінарного боєприпасу до цілі, вихідні компоненти змішуються і вступають між собою в хімічну реакцію з утворенням високотоксичних отруйних речовин, наприклад, зарину. Компоненти для отримання відповідної отруйної речовини можуть бути системою "рідина-рідина" або "рідина-тверде тіло". Усі ці системи охоплюють також хімічні домішки. Використовують каталізатори, що прискорюють швидкість хімічної реакції, та стабілізатори, які забезпечують стійкість вихідних компонентів та одержаних отруйних речовин.

Бактеріологічною
(біологічною) зброєю на
зивають спеціальні боє
припаси і бойові при
лади із засобами дос
тавки, споряджені біо
логічними засобами. Во
на призначена для ма
сового знищення живої
сили, сільськогосподар
ських тварин і посівів, а
також псування деяких
Рис. 63. Авіаційна бомба з ОР типу Ві-Ікс у бінарному ^{видів віись}кових мате-
виконанні: 1 - патрубок; 2 - лопатки мішалки; З - двигун, Р^іал,в ' спорядження.
4 - хвостове оперення; 5 - сталева труба; б -рідкий ком- ⁽-'^СН0ВУ оіолопчної

понент; 7 - твердий компонент; 8 - підривник ^збР⁰¹ становлять біоло-

гічні засоби - хворобо-творні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і вироблювані деякими бактеріями отрути (токсини).

Біологічними боєприпасами можуть бути авіаційні бомби, касети, контейнери (рис. 64), розпилювальні прилади, боєприпаси реактивної артилерії, бойові частини ракет, портативні прилади (генератори аерозолей, розпилювальні пенали і т.ін.) для диверсійного використання біологічних засобів. Розрізняють такі види біологічних засобів:

- з класу бактерій - одноклітинні мікроорганізми рослинної природи, досить
чутливі до впливу високої температури, сонячного світла, дезинфікуючих
засобів (збудники чуми, сибірської виразки, сапу, туляремії, холери,
меліоідозу та ін.);

з класу вірусів - група мікроорганізмів, здатних жити і розмножуватися тільки в живих клітинах, на них згубно діють ультрафіолетові промені, температура вище 60°С (збудники жовтої пропасниці, натуральної віспи, різних видів енцефалітів, пропасниці Денге та ін.);

- класу рикетсій - група мікроорганізмів, яка займає проміжне місце між
бактеріями і вірусами, вони стійкі до висушування, заморожування однак
чутливі до високих температур і дезинфікуючих засобів (збудники висип
ного тифу, плямистої пропасниці Скелястих гір, пропасниці цицига-муші та
ін.);

224 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

- з класу грибків - одно- або багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження, можуть утворювати спори що мають високу стійкість до висушування, заморожування, дії сонячного проміння (збудники бластомікозу, кокцидіоідомікозу, гістоплазмозу та ін.);

- комахи - шкідники сільськогосподарських культур (колорадський жук, саранча, гессенська муха).

Рис. 64. Контейнерний спосіб доставки біологічної зброї

Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовувати збудників таких захворювань, як чума великої рогатої худоби і свиней, а також збудники деяких захворювань, небезпечних для людини, наприклад, сибірська виразка, сап, меліоідоз.

Для ураження сільськогосподарських рослин можливе використання збудників іржі злаків, картопляної гнилі, грибкового захворювання рису та інших рослин.

До звичайних засобів ураження відносять різного виду осколкові боєприпаси та запалювальну зброю. Осколкові боєприпаси призначені головно для ураження людей.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 225

Найефективніші боєприпаси цього типу - кулькові бомби. Особливістю таких боєприпасів є величезна кількість (від кількох сотень до кількох тисяч) готових осколків масою від часток грама до кількох грамів. Кулькові протипіхотні бомби можуть бути розміром від тенісного до футбольного м'яча і містити до 6 тис. металевих або пластмасових кульок діаметром 5-6 мм. Радіус ураження такої бомби залежно від калібру - від 1,5 до 15 м. Кулькові бомби скидають з літаків у спеціальних упаковках (касетах), що містять 96-640 бомб.

Від дії виштовхувального заряду касета над землею руйнується, кулькові бомби розлітаються і вибухають на площі до 250 тис. м. Оснащуються вони різними підривниками - інерційної, натискної, натяжної або уповільненої дії. Наприклад, коли з касети розсіюють протипіхотні міни, то кожна міна при ударі об землю викидає дро-тики-вусики. Якщо до них доторкнутися, то міна підлітає на висоту людського зросту і вибухає у повітрі. Такі боєприпаси завдають поранень (ефект граду).

Фугасні³⁸ боєприпаси призначені для ураження ударною хвилею і осколками великих наземних об'єктів (промислових, адміністративних та інших будівель). Маса таких бомб може сягати від 50 до 10 000 кг. Вони характеризуються великим об'ємом вирви (в середньому на 1 кг ВР припадає 1 м³ викиненого грунту) та високим надлишковим тиском.

Бетонобійна бомба призначена для руйнування об'єктів, що мають бетонне покриття. Наприклад бомба "Дюрандаль" масою 195 кг, довжиною 2,7 м здатна пробити бетонне перекриття завтовшки 70 см і розірватися, утворивши вирву глибиною 2 м і діаметром 5 м.

 

Рис. 66. Результат використання напалмових боєприпасів

 

Фугас - {лат. вогонь) - заряд вибухової речовини, закладений в середину якогось об'єкта, наприклад сталевий корпус боєприпасів. Фугасна дія боєприпасу грунтується на ураженні (руйнуванні) цілі продуктами вибуху розривного заряду і утвореної ударної хвилі.

226 ____________________________ 3. Безпека людини в різних сфера х життєдіяльності

Боєприпас об'ємного вибуху, або "вакуумна бомба" - авіаційна касета, наповнена рідким окисом етилену. Під час вибуху утворюється аерозольна хмара діаметром до 15 м. Вона перемішується з киснем повітря і підривається у кількох місцях спеціальними детонаторами. У зоні детонації за кілька десятків мікросекунд розвивається температура 2 500-3 000°С. У момент вибуху всередині хмари паливно-повітряної суміші утворюється відносна порожнеча. Головним вражаючим чинником боєприпасу об'ємного вибуху є ударна хвиля. Ці боєприпаси за своєю потужністю займають проміжне становище між ядерними і фугасними боєприпасами. Надлишковий тиск який виникає під час вибуху, становить 2 000-3 000 кПа, а у фронті ударної хвилі на відстані 100 м від центра вибуху може досягти 100 кПа (1 кгс/см). Це спричиняє цілковите знищення рослинності і спрацювання мін на площі з радіусом до 8 м. Захист людей забезпечують укриттям у захисних будівлях, які працюють в повній ізоляції.

Запалювальна зброя призначена для ураження живої сили, знищення населених пунктів, промислових об'єктів, лісових масивів. Основу запалювальних боєприпасів становлять запалювальні речовини і суміші. їх підрозділяють на такі групи:

- запалювальні суміші на основі нафтопродуктів (напалми), температура горіння 800... 1 200°С;

- металізовані запалювальні суміші (пірогелі), запалюються при температурі 600°С і горять білим чи голубим сліпучим полум'ям, температура горіння досягає 2 800°С;

- терміт і термітні сполуки, температура горіння З 000°С, за такої температури тріскає бетон, цегла, горять залізо і сталь;

- звичайний або пластифікований фосфор, інша назва - білий фосфор, температура горіння 800-900°С.

- червоний фосфор, разом з порошкоподібним магнієм дає густу хмару диму і полум'я температурою до 1 200°С.

Запалювальні боєприпаси є різних типів: авіаційні запалювальні бомби і баки, касети, заправлені запалювальними бомбами, вогневі фугаси, снаряди, гранати тощо.

Небезпечними для навколишнього середовища, людини є розрив окремих видів боєприпасів підвищеної пробивної здатності, так званих боєприпасів зі збідненим ураном. Це переважно є снаряди, сердечник яких містить 0,0028 U-236 (збіднений уран). Експерти ООН з охорони довкілля засвідчили, що об'єкти, обстріляні такими боєприпасами є радіаційно зараженими і можуть зумовити лейкемію, різні ракові захворювання.

Ядерною називається зброя, енергія для вражаючої дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу. Засобами доставки ядерних і термоядерних боєприпасів є: головні частини ракет, авіаційні ядерні бомби та артилерійські снаряди. Ядерна зброя призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування адміністративних і промислових центрів, різних об'єктів споруд, техніки.

Уражувальна дія ядерного вибуху залежить від потужності боєприпасу, виду вибуху (наземний, підземний, повітряний, підводний, висотний), типу ядерного заряду.

Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом, тобто масою тротилу, енергія вибуху якого еквівалентна енергії вибуху певного ядерного боєприпасу, і вимірюється у тоннах. За потужністю ядерні боєприпаси роз-

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 227

поділяють на понадмалі (менше 1 тис. т), малі (1-10 тис. т), середні (10-100 тис. т), великі (100 тис. т - 1 млн т) і понадвеликі (більше 1 млн т).

Вражаючі чинники ядерного вибуху- це ударна хвиля, світлове випромінювання і проникаюча радіація і як наслідок ядерного вибуху - радіоактивне зараження місцевості в ділянці вибуху та за рухом радіоактивної хмари.

Ударна хвиля - це поширення стиснутого повітря врізнобіч від центра вибуху з надзвуковою швидкістю. Вражальна дія ударної хвилі зведена до механічного ушкодження кісток скелета людини, розрив, пошкодження її внутрішніх органів і характеризується величиною надлишкового тиску. Надлишковий тиск - це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі. Одиниця надлишкового тиску і швидкісного натиску повітря у Системі одиниць (СІ) - паскаль (Па), позасистемна одиниця - кілограм-сила на квадратний сантиметр (кгс/см²) (1 кгс/см² = 100 кПа.). Швидкість руху ударної хвилі залежить від потужності ядерного вибуху, зі збільшенням відстані від місця вибуху її швидкість швидко зменшується. У разі вибуху боєприпасів потужністю 20 кт ударна хвиля проходить: 1 км за 2 с; 2 км за 5 с; 3 км за 8 с Цього часу цілком достатньо, щоб сховатися і тим самим уникнути вражаючої дії ударної хвилі (рис. 69). При виборі укриття необхідно пам'ятати, що швидкість розповсюдження ударної хвилі і її густина вздовж лощин, ярів, галявин лісу, окопів значно збільшується.

Рис. 67. Запалювальна авіаційна бом- Рис. 68. Ядерний вибух на полігоні біля ба: 1 — стабілізатор; 2 — запальна су- Семипалатинська міш (напалм); З - корпус; 4 - діафрагма; 5 - отвір для підривника; 6 - вибивний заряд

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Внаслідок впливу ударної хвилі в Хіросімі і Нагасакі приблизно 70% потерпілих мали відкриті рани, 10-20% - переломи, забої (контузії).

Світлове випромінювання - це потік променевої енергії, що містить фіолетові, видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є вогненний шар ядерного вибуху, температура якого сягає декількох мільйонів градусів. Тривалість світлового випромінювання - 10—12 с і може спричинити у незахищених людей опіки різного ступеня та загорання різних споруд, матеріалів, майна, спричинюючи пожари в лісах, населених пунктах. Так у Хіросімі згоріло приблизно 60 000 будівель, приблизно 82% уражених людей мали опіки тіла.

Захистом можуть слугувати будь-які предмети, що дають тінь.

Проникаюча радіація - потік гамма-випромінювання і нейтронів, що випускаються із зони і хмари ядерного вибуху. Проходячи через живу тканину, цей потік іонізує атоми і молекули, які входять до складу клітин. Унаслідок цього порушується нормальна життєдіяльність клітин організму, що може призвести до виникнення захворювання - променевої хвороби.

Рис. 69. Дії нарізній місцевості після спалаху ядерного вибуху

Час дії проникаючої радіації - 15-20 с, а потім хмара піднімається на висоту 2-3 км, де гамма-нейтронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично не досягає поверхні землі.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 229

Доза випромінювання - це кількість енергії іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси середовища що опромінюється.

Експозиційна доза - це доза випромінювання у повітрі. Вона характеризує потенційну небезпеку іонізуючих випромінювань у випадку загального і рівномірного опромінення тіла людини. У CO експозиційну дозу вимірюють у кулонах на 1 кілограм (кл/кг). Позасистемною одиницею експозиційної дози випромінювання є рентген (Р).

Радіоактивне зараження місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об'єктів виникає в результаті випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху.

Джерелом радіоактивного випромінювання при ядерному вибуху є: продукти виділення ядерних вибухових речовин (Ru-239, U-235, U-238); радіоактивні ізотопи (радіонукліди), що утворюються в ґрунті і в інших матеріалах під дією нейтронів, тобто наведена активність.

Впливу радіоактивного зараження може зазнавати не тільки місцевість, що прилягає до місця вибуху, а й місцевість, віддалена на десятки і сотні кілометрів. При цьому на великих площах протягом тривалого часу існує зараження, що становить загрозу для людей і тварин. На радіоактивно забрудненій місцевості джерелами радіоактивного забруднення є: осколки (продукти) поділу ядерної речовини; радіоактивність, що виникає у ґрунті та інших матеріалах; нерозділена частина ядерного заряду. Радіоактивне зараження території може тривати тижні, місяці, роки, десятки років. Так під час пробного вибуху термоядерного пристрою потужністю 15 000 кт, здійсненим у США в 1954 р. у південній частині Тихого океану в районі острова Бікіні, радіоактивне зараження реєстрували на відстані до 600 км, при цьому були уражені 23 японські рибаки, що перебували на відстані 1 600 км від центра вибуху.

Рис. 70. Схема радіоактивного зараження місцевості в ділянці вибуху і за рухом хмари: А - 40рад, 8pad/год; Б- 400рад, 80pad/год; В - І 200рад, 240pad/год; Г-4 000 рад, 800рад/год

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються разом із хмарою вибуху, змішуються з частинками ґрунту, під дією висотних вітрів переміщуються на великі відстані, випадають, заражаючи місцевість, і утворюють так званий слід радіоактивної хмари. Він має форму еліпса й умовно ділиться на чотири зони зараження (рис. 70): помірного (А), сильного (Б), небезпечного (В) і надзвичайно небезпечного (Г). На схемах і картах зовнішні кордони зон радіоактивного забруднення наносяться різними кольорами: А - синім, Б - зеленим, В - коричневим, Г - чорним.

Опромінення в дозах 250-400 рентген спричинює важкі ушкодження, і у разі відсутності лікування настає неминуча смерть, тому для захисту від цього чинника потрібно використовувати передусім захисні споруди (протирадіаційні сховки, перекриті щілини), а для захисту органів дихання і шкіри - засоби індивідуального захисту, а також спеціальні медичні препарати.

Електромагнітний імпульс (ЕМІ) - це потужне електромагнітне поле, що виникає під час ядерного вибуху й існує короткий час. Вражаюча дія ЕМІ зумовлена виникненням електричних напруг і струмів значної величини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку, сигналізації, електропередач, в антенах радіостанцій.

Рис. 71. Зони радіаційних (1 - комбінованих; 2 - гранично-тяжких; З - тяжких; 4 -середніх; 5 - легких) уражень під час вибуху нейтронного боєприпасу

Нейтронна зброя - це різновид ядерної зброї; її основним уражальним чинником є проникаюча радіація (рис. 71). Боєприпаси з потужним виходом нейтронного потоку у складі проникаючої радіації прийнято називати нейтронними. До заряду нейтронного боєприпасу, крім атомного запалу, належать важкі ізотопи водню - дейтерій і тритій. Коли підривають атомний запал, розвиваються високий тиск і висока температура, що створює умови, потрібні для протікання термоядерних реакцій синтезу дейтерію і тритію. Основна частка енергії, що вивільняється під час реакції, передається нейтронам, які виходять назовні у вигляді смертоносної радіації.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності ____________________________ 231

Наприклад, під час вибуху тактичної ракети "Лане" ударна хвиля і світлове випромінювання спричиняють суцільне нищення всього у радіусі 200 - 300 м, доза випромінювання на відстані 800 м від вибуху позбавляє людський організм життєздатності. Залежно від отриманої дози перші ознаки проявляються через хвилини, години чи дні.

Вражаючі чинники нейтронного боєприпасу з енергетичним співвідношенням основного та ініційованого зарядів 50:50% наведено у табл. 12.

Таблиця 12

Розподіл енергії за уражуючйми чинниками ______________

Уражуючі чинники	Нейтронний боєприпас,	%	Ядерний боєприпас, %
Ударна хвиля
Світлове випромінювання
Проникаюча радіація
Радіоактивне зараження