МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Міністерство внутрішніх справ україни
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Імені Е.О.Дідоренка
ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор з
навчально- методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ мені Е.О. Дідоренка
професор
Е.В. Віленська
Р И Т О Р И К А
Р о б о ч а н а в ч а л ь н а п р о г р а м а
Луганськ
Укладачі: Р.І.Пащук, кандидат філологічних наук, доцент; А.О.Скорофатова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри
Ухвалено на засіданні кафедри юридичної лінгвістики та документознавства Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка
Протокол № 1 від „ 31 ” серпня 2011 року
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
„РИТОРИКА”
(за вимогами ECTS)
| Курс 2 | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| Кількість кредитів ECTS: 2 Модулів: 2 Змістових модулів:2 Загальна кількість годин: 60 Тижневих годин: 2 | Галузь Право 0304 Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Напрям підготовки Правознавство 6.030402 | Семестр: ІІІ Лекції: 4 (теоретична підготовка): Семінарські: 4 Практичні: 16 Самостійна робота: 36 Вид контролю: залік |
МЕТА:
освітня (навчальна) − одним з головних завдань риторичної освіти є вивчення й відродження традицій школи вітчизняного красномовства: забезпечення належного рівня знань з мовленнєвої майстерності, яка є необхідним засобом оволодіння фаховими дисциплінами;
розвивальна − удосконалення навичок мовленнєвої діяльності, підвищення рівня культури мовлення; формування навичок і умінь раціональної мовленнєвої поведінки в різних ситуаціях професійного спілкування, приділення уваги ефективності мовленнєвого повідомлення (оволодіння методикою публічного виступу);
Виховна −усвідомлення цінності вітчизняного риторичного ідеалу;утвердження моральних основ професійної діяльності: чесності, порядності, поваги до особи опонента та його поглядів.
ПЕРЕДМОВА
Представників юридичної професії завжди вирізняло надзвичайно уважне ставлення до мови, слова, його вживання в юридичних текстах. У цьому контексті слід згадати імена таких видатних представників попередніх правничих шкіл, як С.Андреєвський, М.Карабчевський, О.Кістяківський, А.Коні, В.Плевако, − професійні й мовленнєві здібності й доробки яких золотими літерами вкарбовано в історію вітчизняної юриспруденції та судової риторики.
Ціннісна парадигма риторики як навчальної дисципліни полягає в її історичній, соціальній і гуманітарній ролі й визначається гармонійною організацією мовленнєвих цілей, комунікативних форм та її ієрархізованих функцій: функції техніки (мистецтва) переконання, функції настанови, моралі, культури. Отже, вона займає вагоме місце в освітньо-професійній програмі з підготовки майбутніх юристів.
За всіх часів найактуальнішою й найбажанішою метою освіченої людини була тріада практичних навичок та вмінь: красиво говорити й легко спілкуватись, активно слухати, реально й вагомо впливати мовленим словом. Саме цими аспектами мовленнєвого акту (вплив мовлення на думки й почуття і внаслідок цього на справи та вчинки опонента), названими перлокуцією, здавна займалася риторика.
І сьогодні немає таких професій, де б майстерне володіння словом як інструментом думки й переконання було непотрібним, проте в багатьох сферах інтелектуальної діяльності, насамперед у юриспруденції − це стає визначальною умовою професійного успіху й обов’язковим атрибутом іміджу інтелігентного, кваліфікованого та компетентного фахівця.
Риторика як наука і мистецтво ефективної усної переконувальної комунікації, безумовно, становить фундамент професіоналізму юриста. Спілкування в службовій діяльності слідчого, дізнавача виступає одним з найважливіших детермінувальних факторів.
З-поміж багатьох достоїнств і чеснот, яким має відповідати юрист як професіонал, що покликаний надавати правові послуги найрізноманітнішого характеру всім, хто їх потребує, чільне місце посідає комунікативна культура, одним з вагомих складників якої є культура мовлення.
Опанування законів риторики, за якими організовується та скеровується мисленнєво-мовленнєва діяльність, з’ясування правил культурного спілкування для мовця і слухача й параметрів техніки мовлення, оволодіння в системі й окремо видами мовленнєвого впливу (інформування, переконання, навіювання) та риторичними методами аргументування, засвоєння норм мовленнєвого етикету, усвідомлення традицій різних шкіл красномовства й особливостей судової риторики в історичному просторі, розуміння принципів безконфліктного спілкування та знання прийомів активізації уваги слухачів, − усе це надасть здобувачам вищої юридичної освіти реальних можливостей досконало використовувати вербальну зброю, якою є слово. Знання з риторики скеровують розвиток пріоритетних духовних цінностей, якими є інтелектуальна самостійність та оперативність мислення, здатність до творчого пошуку розв’язання проблеми та вміння обґрунтовано й логічно подавати інформацію, забезпечуючи її достатньою системою аргументів, уміння цивілізовано переконувати та спростовувати думки опонента, навички культурної комунікації та мовленнєвої культури. Сформовані риторичні уміння допоможуть ефективно й відповідно до законів національної логосфери володіти мовними ресурсами при створенні текстів, різних за метою, завданнями, жанрами.
Курс навчальної дисципліни “Риторика” покликаний вирішувати такі завдання:
· ознайомити курсантів/студентів з основними науково-теоретичними та історичними категоріями й законами риторики, основами ораторського мистецтва;
· формувати риторичні уміння й навички як способи впливу:
· вести розгорнутий монолог (лекцію, повідомлення тощо), конструктивну, ефективну бесіду на будь-яку тему з позиційкультурної, високоосвіченої людини;
· володіти полемічним мистецтвом, культурою діалогу та полілогу (диспут, полеміка, дискусія), володіти етикою оратора;
· виробляти індивідуальний образ автора, власний ораторський стиль;
· розуміти й виявляти риси національної специфіки виступів і риторичних текстів зі скарбниці українського красномовства.
УМІННЯ,
яких повинні набути студенти в процесі вивчення навчальних тем
Змістового модуля 1,2
| - володіти риторичною термінологією та навичками проголошування промов різних видів; орієнтуватися в проблематиці ораторського красномовства, основних його жанрах; | |
| Історичні витоки риторики Змістовий модуль № 1 Основи полемічної майстерності Змістовий модуль № 2 | |
| Риторика як навчальна дисципліна та наука красномовства. Тема №1 модуля 1 | |
| Закони риторики. Складові культури мовлення оратора Тема №4 модуля 1 | |
| Методика проведення публічного виступу Тема №4 модуля 1 | |
| - проводити обговорення проблем загальнонаукового та професійно орієнтовного характеру, що має на меті досягнення порозуміння, володіти полемічним мистецтвом, культурою діалогу та полілогу; | |
| Складові полемічної майстерності. Тема №5 модуля 2 | |
| - розуміти й виявляти риси національної специфіки виступів та риторичних текстів зі скарбниці українського красномовства; | |
| Персоналії вітчизняної риторики минулого та сучасності. Тема №3 (сем. зан.) модуля 1 | |
| - навчитися використовувати свої знання та досвід інших промовців, продукувати тексти різних типів судових промов і промов на різні теми для різних ситуацій. | |
| Судова риторика Тема №6 модуля 2 | |
| Підготовка та проведення судової промови Тема №6 модуля 2 |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1
Історичні витоки риторики
ТЕМА 1. Риторика як навчальна дисципліна та наука красномовства.
ТЕМА 2. З історії античної риторики.
ТЕМА 3. З історії слов’янської риторики й красномовства.
ТЕМА 4. Закони риторики.
До змістового модуля №1
