Комахи різні за розмірами (від 0,2 до 50 мм), з двома парами перетинчастих крил; деякі форми крил не мають (робочі мурахи). Ротові органи гризучі, гризучо-лижучі, інколи редуковані. Черевце сидяче, висяче або стебельчате. Личинки — несправжні гусениці або червоподібні з головою і без ніг. Лялечка відкрита, або вільна.
За кількістю видів (понад 150 тис.) ряд поступається лише твердокрилим. В Україні відомо близько 30 тис. видів, серед яких переважають паразити та хижаки. Ряд ділиться на два підряди: сидячочеревцеві, або безстебельчасті та стебельчасті.
Підряд Сидячочеревцеві — Symphita. У фауні України відомо близько 500 видів з 12 родин. Це родини рогохвостки (Siricidae), представники якої шкодять лісовим насадженням, та кілька родин пильщиків (трачів).
· Родина Стеблові пильщики — Cephidae. Невеликі або середні комахи (7–15 мм) з округлою головою і струнким тілом. Личинки червоподібні, білі або жовтуваті; живляться всередині стебел та пагонів. Найнебезпечніші шкідники — звичайний хлібний пильщик (Cephus pygmaeus L.), чорний хлібний пильщик (Trachelus tabidus F.), грушевий пагоновий пильщик (Janus compressus F.).
· Родина Справжні пильщики — Tenthredinidae. Голова та тіло широкі, черевце сплющене. Личинки — несправжні гусениці (мають 6–8 пар черевних ніг). Більшість видів — фітофаги, серед яких є небезпечні шкідники: ріпаковий пильщик (Athalia colibri Christ.), яблуневий плодовий пильщик (Hoplocampa testudinea Kug.) та ін.
Підряд Стебельчасті — Apocrita. До стебельчастих належать родини комах, які виділяють у самостійні підряди — паразитичні (їздці) та жалячі (мурахи, бджоли, оси).
· Родина Іхнеумоніди — Ichneumonidae. Паразитичні перетинчастокрилі. Дорослі комахи живляться нектаром квітів, а личинки — паразитують в яйцях, личинках і лялечках різних комах. Їздець пімпла дослідник (Pimpla examinator F.) — паразит багатьох видів метеликів. Їздець ефіальт (Ephialtes manifestator L.) живе у хвойних лісах, паразитує на жуках—вусачах і великих златках. Їздець трог (Trogus exaltatorius Pz.) — паразит метеликів бражників (бузкового, очкастого, липового та ін.).
· Родина Браконіди — Braconidae. Паразитичні перетинчастокрилі. Дорослі комахи живляться нектаром квітів, гемолімфою живителя, а личинки є зовнішніми і внутрішніми паразитами комах, у тому числі і багатьох шкідників. Родина представлена двома великими біологічними групами: ектопаразити (підродини Doryctinae та Braconinae) та ендопаразити (всі інші підродини). Наприклад, апантел білановий (Apanteles glomeratus L.), онкофанес малий (Oncophanes minimus Wesmael.).
· Родина Афідіїди — Aphidiidae. Дуже дрібні перетинчастокрилі комахи. Одним із представників родини є Aphidius matricariae Haliday, який паразитує на багатьох видах попелиць.
· Родина Афеленіди — Aphelinidae. Відносно невелика родина дрібних комах (більшість до 1 мм). Більшість представників родини паразитує на попелицях, кокцидах та алейродидах. Наприклад, Aphelinus mali Haldeman є спеціалізованим паразитом кров’яної попелиці.
· Родина Сцеліоніди — Scelionidae. У Європі переважають сцеліоніди із компактною формою тіла. Дрібні перетинчастокрилі, личинки яких — паразити яєць комах. Паразитують головним чином у скупчено розташованих яйцях. Звичайно із хазяїнами контактують лише самки під час зараження. Наприклад, яйцеїди-теленомуси (Telenomus), що паразитують у яйцях сибірського шовкопряда; теленомус (Telenomus semistrіatus Nees.) паразитує в яйцях хлібних клопів-черепашок.
· Родина Трихограматиди — Trichogrammatidae. Дуже дрібні паразитичні комахи. Передні крила часто з рядками дискальних волосків, нерідко з довгою крайовою бахромою. Внутрішні паразити яєць різних комах, переважно лускокрилих інколи твердокрилих та цикадових. У європейській частині колишнього СРСР зареєстровні 15 видів. Наприклад, трихограма еванесценс (Trichogramma evanescens Westw.) паразитує в яйцях лускокрилих (біль ніж 100 живителів), хоча перевагу віддає совкам. Дорослі комахи живляться нектаром квітів.
· Родина Мурахи — Formicidae. Велика група перетинчастокрилих, що нараховує понад 6 тис. видів. Крилаті й безкрилі форми, із колінчастими дванадцяти- або тринадцятичлениковими вусиками. Черевце стебельчасте, на стебельці є пластинчаста луска. Живуть великими громадами, які складаються із самців, самок, «робочих» і «солдатів». Ряд видів мурашок будує з ґрунту, рослинної трухи, хвої великі мурашники. Інші види риють глибокі розгалужені ходи й галереї в ґрунті або проточують їх у деревині. Живляться живими і мертвими комахами, солодкими екскрементами попелиць та кокцид, насінням рослин, грибами, соком рослин тощо. Наприклад, мурашка руда лісова (Formica rufa L.), мурашка садова чорна (Lаsius niger L.), ліометопума звичайного (Liometopum microcephalum Panzer.).
