1. Пошкодження з механічною підготовкою субстрату для живлення (рис. 38).
Рис. 38. Типи пошкодження: 1 – листкові трубки; 2,3 – листкові гнізда.
Листкові трубки і сигари — утворюються при скручуванні одного або кількох листків, усередині яких живуть і живляться личинки жуків трубковертів або гусениці деяких листовійок (мінливої, свинцево-смугастої тощо) (рис. 38.1).
Листкові гнізда — утворюються з листків, скріплених павутиною. Гнізда використовують для життя і живлення гусениці влітку (яблунева, черемхова і плодова молі) і для зимівлі (білан жилкуватий і золотогуз).
2. Пошкодження з фізіологічною підготовкою субстрату для живлення (рис. 39).
Гали листкові, стеблові, пагонові, брунькові — роздутості кулястої, овальної або іншої форми, які виникають внаслідок місцевого розростання тканин під впливом подразнення при живленні грушево-в’язової, в’язової мішкоподібної та інших видів попелиць, личинок горіхотворок, мух галиць, галових кліщів.
Гали кореневі — утворюються на коренях виноградної лози при живленні виноградної філоксери, на коренях насінників капустяних при живленні личинок галового кореневого прихованохоботника, на коренях огірків, томатів та інших рослин при живленні галових нематод.
Рис. 39. Типи пошкодження: 1 – гали стеблові; 2 – личинки на гілці; 3 – гали на коренях; 4 – гали листкові; 5 – гали на коренях у розрізі.
ТЕМА № 7.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ
Мета заняття: Ознайомитися з основними принципами і методами захисту рослин, які входять в систему інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів.
Завдання заняття:
1. Вивчити основні методи захисту рослин, їх переваги та недоліки.
2. Розглянути взаємозв’язок методів захисту рослин, способи використання, терміни та доцільність їх застосування.
Наукою і практикою доведено, що врожай, який відповідав би біологічним можливостям культури, можна одержати лише завдяки широкому впровадженню сучасних технологій, в яких значне місце займає захист рослин від шкідників, хвороб і бур’янів.
Боротьба зі шкідливими видами при інтегрованому підході повинна ґрунтуватися на стосунках цих видів з іншими організмами та врахувати того, що будь-який вплив на агробіоценоз призводить до зміни чисельності всіх, в тому числі й корисних організмів. Інтегровані системи захисту рослин повинні передбачати вибір таких заходів і засобів пригнічення шкідливих організмів, які б не лише сприяли збереженню корисних видів, а й активізували б їх діяльність.
Таким чином, інтегровані системи захисту рослин повинні оптимально поєднувати організаційно-господарські, агротехнічні, селекційно-насіневі, біологічні, хімічні і інші методи для довгострокового стримування розвитку шкідливих організмів в агробіоценозах.
