Опитування громадської думки за допомогою анкетування широко використовується в соціологічних дослідженнях з кількох причин. Сформувати анкету та провести анкетування є значно легшим завданням, ніж використовувати інші, більш складніші соціологічні методи. За допомогою підрахунків та аналізу можна дослідити великий масив людей, оскільки анкетування є формалізованим і не потребує додаткової взаємодії з респондентами. Також метод анкетування дає можливість заощадити час та матеріальні витрати у порівнянні з іншими методами, які використовуються в соціології. Дані, які отримуються в процесі обробки можна узагальнювати та поширювати на всю генеральну сукупність при розробці правильної вибірки.
Також використання цього методу дає можливість отримання великого обсягу інформації, особливо, якщо анкета складається з декількох блоків питань. Це дає можливість розглянути проблему та погляди на неї з різних сторін. Також важливою перевагою даного методу є дотримання правил анонімності, оскільки дослідника не цікавить особиста інформація про респондента, а його погляди на певні явища чи події.
При опитуванні надто важливою є взаємодія соціолога та опитуваного. Дослідник опосередковано втручається у поведінку респондента, що, звичайно, не може не позначитися на результатах дослідження. Інформація, одержана від респондентів за допомогою опитування, відображає реальність тільки в тому аспекті, в якому вона існує в свідомості опитуваних. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації при застосуванні опитування, що пов'язано з особливостями процесу відображення різних аспектів соціальної практики у свідомості людей.
Плануючи збір інформації методом опитування, слід брати до уваги й умови, які можуть впливати на її якість. Однак зважити на всі обставини практично неможливо. Тому умови, не взяті до уваги, належать до випадкових чинників. Ними, наприклад, можуть бути місце і обставини проведення опитування, специфічний склад респондентів, як у нашому випадку. Ступінь незалежності інформації від впливу випадкових чинників, тобто її стійкість, називається надійністю інформації. Вона залежить від здатності суб'єкта давати одні й ті ж відповіді на одні й ті самі запитання, визначається незмінністю цих запитань і варіантів відповідей на них для всієї обраної сукупності респондентів або кожної з її груп.
До основних переваг використання методу анкетування можна віднести:
· Економічність у порівнянні з іншими соціологічними методами.
· Можливість охоплювати велику групу людей.
· Анкетування можна використовувати про дослідженні самих різноманітних сторін життєдіяльності людей, тому цей метод є універсальним (щодо можливості отримання необхідної інформації). На відміну від спостереження ми можемо досліджувати не тільки певні процеси або явища, а й психологічні аспекти суспільства, задавати конкретні питання щодо проблематики дослідження.
· Можливість формалізувати отримані результати дослідження. Обробка та інтерпретація даних результатів дослідження методом анкетування не є складною. Адже цей метод є кількісним за результатами дослідження, їх потрібно тільки співставити і знайти тенденцію відповідей респондентів на поставлені запитання. Але все ж на сучасному етапі розвитку соціологічної науки дослідники при обробці результатів анкетування можуть користуватися комп’ютерними програмами, що значно полегшує і зменшує об’єм опрацювання анкет.
· Мінімальний вплив соціолога на респондента, через те, що опитування проходить опосередковано, а саме через анкету.
· Оперативність. На відміну від інтерв’ю або фокус-групи, метод соціологічного анкетування не потребує великої кількості часу, адже не потрібно зачитувати запитання, нотувати або фіксувати відповіді респондентів. При анкетуванні респондент сам заповнює соціологічну анкету за короткий термін, просто обираючи варіант, а не обґрунтовуючи його.
· Мінімальні часові та фінансові затрати. Метод анкетування є мало затратним, питання для анкети можна скласти за короткий термін, але потрібно дотримуватися всіх вимог щодо структури, правил і послідовності анкетних запитань.
Проте даний метод має свої недоліки, до яких можна віднести:
· Неможливість контролювати процес заповнення анкети респондентом, через що можуть виникати проблеми з невідповідністю даних до реальності, через несамостійне заповнення анкети та через вплив сторонніх осіб на процес заповнення анкети.
· Гостро стоїть питання щодо збирання вже заповнених анкет.
· Інколи відповіді респондента можуть мати поверхневий характер, що не дає можливості розкрити зміст основних питань. Також, якщо респондент не в настрої або, навпаки, у підвищеному настрої, що може вплинути на його відповіді в той чи інший бік; на респондента певним чином впливає особистість анкетера (подобається чи не подобається); на відповіді може вплинути світоглядна установка респондента навіть тоді, коли вона аж ніяк безпосередньо не стосується предмета його думок, оцінок та висловлювань;
Також багато соціологів критично відносяться до даного методу збору соціологічної інформації, оскільки він не завжди є репрезентативним, тому отримана інформація не завжди буде достовірною.
При проведенні опитувань, а саме анкетування, не треба забувати, що з їх допомогою виявляються суб'єктивні думки і оцінки, які схильні до коливань, впливів умов опитування та інших обставин. Щоб мінімізувати спотворення даних, пов'язане з цими факторами, будь-який різновид опитувальних методів слід проводити в стислі терміни. Не можна розтягувати опитування на довгий час, так як до кінця опитування можуть змінитися зовнішні обставини, а інформація про його проведення буде передаватися опитуваними один одному з будь-якими коментарями, і ці судження стануть впливати на характер відповідей тих, хто пізніше потрапить у склад респондентів.
Незалежно від того, вдаємося ми до інтерв'ю чи анкетного опитування, більшість проблем, пов'язаних з надійністю інформації, виявляються для них загальними.
Тлумачення результатів польових досліджень зазвичай стосується проблем узагальнення. Оскільки в них задіяна лише невелика група осіб, ми не можемо бути певні в тому, що результати, одержані в одному середовищі, можна також застосувати до інших ситуацій. Опитування, як правило, дає не таку детальну інформацію, але його зазвичай можна застосувати у ширшому масштабі.
Використання анкетування є доречним тоді, коли ми намагаємося дослідити громадську думку. У власному соціологічному дослідженні анкетування допомогло виявити основні чинники, що впливають на формування громадської думки та виокремити серед них ті, що є найосновнішими. Великий обсяг статистичної інформації дав можливість підтвердити основну гіпотезу та виправдати проведення дослідження.
ВИСНОВКИ
Отже, роблячи висновок і підсумовуючи усе, про що говорилося в цій роботі, можна сказати, що громадська думка - це спосіб прояву суспільної свідомості, вираженої в думках, рекомендаціях, вимогах. Громадська думка, як правило, є усвідомленням населенням соціально-економічних проблем життя які необхідно вирішувати. Іноді вона виникає в результаті вислову думок і думок по найгостріших соціальних або економічних проблемах. Вона може підтримувати або засуджувати соціально-економічні заходи, що проводяться.
Громадська думка може формуватися на основі життєвого досвіду, але може складатися під цілеспрямованою дією на населення різних організацій, установ, політичних партій. Значення громадської думки визначається соціальною структурою держави, рівнем розвитку економіки, політичної і загальної культури населення. Громадська думка є ефективним інструментом проведення соціальної політики. При формуванні громадської думки необхідно враховувати інтереси як суспільства в цілому, так і інтереси окремих класів, соціальних, демографічних груп, трудових колективів і окремих осіб.
Громадська думка частіше всього - продукт колективної свідомості, проте не кожна колективна думка буває суспільною. Думка групи людей, що виявилися випадково разом, не може претендувати на громадську думку. Її вивчення виступає, мабуть, однієї з найважливіших і складних задач соціальної статистики. Тут основне - виділення актуальних проблем, що мають важливе значення в житті народу або окремих соціальних груп. Громадська думка часто служить базою для вироблення рішення крупних соціальних або народногосподарських проблем, проблем управління. Вона досліджується не тільки статистичними методами, проте їх значення достатньо велике.
В процесі формування громадської думки виділяються визначені взаємозв'язки між його носіями. Інтереси суспільства в цілому можуть не співпадати з інтересами окремих соціальних груп і навіть верств населення. Тому у окремих осіб, колективів, груп населення не завжди формується правильна громадська думка, тобто яка відображала б думку більшості соціальних груп населення. Процес формування громадської думки багатовимірний. Він заснований на специфічних інтересах і на відмінностях в знаннях, культурі, інформованості людей. Формування здійснюється шляхом обміну думками в ході бесід, консультативних зустрічей, дискусій, суперечок.
Однією з найважливіших умов аналізу формування громадської думки є соціологічні дослідження громадської думки, які на сьогодні є необхідним елементом прийняття управлінських рішень у всіх сферах суспільного життя. Дослідження громадської думки є дуже важливим, тому тут варто звернути увагу ще на два важливі аспекти: аналіз (якщо це дозволяють розміри групи) параметрів самої групи (вік, стать, соціальний статус, освіта, рівень поінформованості), а також, групові та індивідуальні психологічні характеристики (установки, щільність групи, цінності, стереотипи, емоції), до того ж аналізувати дані характеристики варто протягом усього процесу розгортання громадської думки (до зародження, під час зародження, протягом функціонування, під час згасання та після відмирання). Не менш важливим індикатором громадської активності є особа лідера, його психофізіологічні особливості, рівень авторитетності та впливу на групу,особливо це важливо при дослідженні студентських груп.
Іншим важливим аспектом аналізу громадської думки є врахування контексту, моменту, так званий ситуаційний підхід до аналізу, позаяк характер відображення дійсності в громадській думці першочергово формується на рівні буденної свідомості, а громадська думка виражає судження, позиції, зміст яких є часто досить відносним, тобто відзначається певним ступенем ситуативності. Громадська думка відображає всі або майже всі сторони життя суспільства. Вона включає в свій зміст ті ж раціональні, вольові та емоційні моменти, що й специфічні форми суспільної свідомості. Так, якщо думка висловлюється з політичних чи моральним питань, то воно тим самим включає в себе і політичні, і моральні ідеї, тобто раціональні моменти. Але громадська думка широко охоплює також сферу почуттів, так як воно оцінює вчинки людей, схвалює, або засуджує їх. Почуття розташування, симпатії чи гніву, ненависті завжди присутні в громадській думці.
Сфера думок, оцінок, преференцій, смаків є специфічною за методами дослідження. Джерелом одержання такої інформації є анкетування як один із методів опитування. Анкетування належить до універсальних соціологічних процедур поряд із вивченням документів та з його соціологічною модифікацією у вигляді контент-аналізу а також спостереженням.
Найважливішим при вивченні громадської думки є метод анкетування як незамінний спосіб одержання інформації про безпосередні факти свідомості, суб'єктивний світ людей, їхні нахили, мотиви діяльності, думки. Відомий спеціаліст у галузі вивчення громадської думки Дж. Геллап назвав метод анкетування «телескопом соціальних наук».
У процедурному плані цей метод зводиться до того, що, з одного боку, виступає дослідник з певними запитаннями, у відповідях на які він сподівається одержати потрібну йому інформацію, з іншого — опитуваний (респондент), який відповідає на запитання, володіючи при цьому інформацією, яка цікавить дослідника, і згоден повідомити її.
Анкетування як метод соціологічного дослідження передбачає жорстко фіксований порядок, зміст і форму запитань, чітке формулювання відповідей, які реєструються опитуваною особою.
Проте слід зазначити, що при вивченні громадської думки використовують різні види опитувань. Під час поштового опитування розсилають анкети, які потім повертають дослідникові поштою. Пресове опитування передбачає публікацію анкети в газеті. Телефонне опитування здійснюють з використанням телефону. Найчастіше використовують роздаткове опитування.Саме воно було використано при проведені власного дослідження. При його організації анкету респонденту вручає безпосередньо дослідник, до якого вона повертається після заповнення. Проте в усіх випадках важливо забезпечити репрезентативність отриманої інформації.
Враховуючи неабияке значення громадської думки в соціальному управлінні, труднощі, які постають у процесі її вивчення, в демократичних державах діють спеціальні центри з вивчення громадської думки.
Моя власна думка полягає у тому, що існує багато різних суперечливих поглядів, але громадська думка як феномен масової свідомості виникла, формувалася і розвивалася разом з розвитком суспільства. Вона була і є віддзеркаленням того, що відбувалося у суспільстві, його проявів, нововведень і взагалі розвитку суспільства. Вона є невід’ємною часткою всього цивілізованого населення, її значення важко переоцінити і ще багато вчених, студентів і дослідників будуть повертатися до феномену громадської думки.
