Теоретико-методологічні засади дослідження вивчення громадської думки

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Факультет суспільних наук

Кафедра соціології та соціальної роботи

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему:

 

«АНКЕТУВАННЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ»

 

 

Студентки 3 курсу

напряму підготовки 6.030101

спеціальності – Соціологія

Дедіашвілі Естер Давидівна

 

Науковий керівник:

доц. Борщ К.К.

 

 

Національна шкала_____________

Кількість балів____ Оцінка ECTS__

 

Члени комісії _________ Рюль В.О.

_{(підпис) (прізвище та ініціали)}

 

_________ Борщ К.К.

_{(підпис) (прізвище та ініціали)}

 

__________ Афанасьєв Д.М.

_{(підпис) (прізвище та ініціали)}

 

Ужгород 2015

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження вивчення громадської думки ……………………………………………………………………..6

1.1. Теоретичне дослідження історії громадської думки ……………...6

1.2. Специфіка вивчення громадської думки ………………………….10

 

Розділ 2. Mетодологія і методика емпіричного соціологічного

вивчення громадської думки ……………………………………….....15

2.1 Характеристика анкетування як одного із методів

вивчення громадської думки…………………………………………15

2.2 Основні етапи проведення та організації

пілотажного дослідження……………………………………………19

Розділ 3. Аналіз отриманих даних та оцінка використання методу анкетування при дослідженні громадської думки………………………………..24 3.1.Аналіз отриманих даних за допомого

методу анкетування…………………………………………………..24

3.2. Оцінка використання методу анкетування при

дослідженні громадської думки……………………………………...30

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...34

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….38

 

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..40

ВСТУП

 

Громадська думка, на наш час вже набула соціального значення, і далі значно розширює сферу активного впливу на соціальні процеси, участь у соціальному управлінні. І хоча раніше вона впливала на соціальне управління, нині вона стає важливим фактором, який визначає соціальні та політичні процеси у суспільстві. Тому проблеми вивчення, врахування громадської думки у процесі соціального управління є особливо актуальними.

Його вивчають і аналізують фахівці практично всіх областей суспільствознавства, про нього розмірковують і пишуть журналісти, стежать політики та керівники різних рангів. Громадську думку вивчають, формують, прогнозують, прагнуть врахувати в практиці соціального управління, одним словом, докладають чимало зусиль до того, щоб завоювати його прихильність.

Актуальність дослідження. Соціологія громадської думки є ядром соціологічного механізму вивчення процесів, що відбуваються в суспільстві. Дослідження, що проводяться в її рамках,розширюють і поглиблюють наші уявлення про різні сторони соціального і його прояви в конкретних людських спільнотах. Звертаючись до суспільної думки і з отриманими даними, фахівці можуть з певним ступенем імовірності передбачити перебіг майбутніх соціальних процесів і явищ.

Багато західних соціологів, навіть ті з них, які безпосередньо займаються вивченням громадської думки, визнають свою безпорадність перед обличчям цього феномену. Подібно керівнику Британського інституту громадської думки Г. Дюренту, вони з прикрістю констатують, що громадська думка, не дивлячись на безкінечні маніпуляції з нею, «представляє собою річ надзвичайно важку з точки зору реального аналізу її характеристик».

Проте, вивчення громадської думки можна здійснювати за допомогою такого методу як анкетування. Яке дає можливість зібрати статистичну інформацію, а також виявити глибинний шар громадської думки та вивчити його фундаментальні характеристики, основні закономірності його розвитку, того його змісту. Також метод анкетування дозволяє отримати великі обсяги інформації в різний час та порівняти отримувані дані. Такий підхід дозволяє отримати необхідну інформацію про стабільні і мінливі характеристики громадської думки.

Розвиток соціології громадської думки пов’язаний з діяльністю таких відомих соціологів, як Г. Тард, Ф. Тьонніс, Б. Берельсон, Дж. Геллап, П. Лазарсфельд, Г. Лассуел, С. Ліпсет, Е. Ноель, Б. Грушин,В. Коробейников, В. Оссовський та ін. Термін „громадська думка” ввійшов у вжиток в Англії у ХІІ ст. Звідти він проник в інші країни, а з XVIII ст. став загальноприйнятим.

Метою – є вивчення можливості застосування методу анкетування для теоретичного дослідження громадської думки в суспільстві.

Для здійснення мети необхідно виконати такі основні завдання:

1. Визначення поняття, сутності, природи громадської думки;

2. Дослідити історію виникнення та розвитку громадської думки;

3. Експериментальна перевірка використання методу анкетування для дослідження громадської думки.

Об'єктом дослідження - анкетування як один із методів вивчення громадської думки в сучасному суспільстві.

Предметом дослідження – виявлення можливості застосування методу анкетування у дослідженні громадської думки в сучасному суспільстві.

Методи дослідження:

1) теоретичний рівень: аналіз та узагальнення методичної літератури з обраної проблеми, розробка головних критеріїв та показників застосування методу глибинного інтерв’ю.

2) емпіричний рівень: здійснення опитування за допомогою методу глибинного інтерв’ю.

Структура роботи. Робота складається з вступу,трьох розділів, Висновків, Використаної літератури та Додатків. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження вивчення громадської думки» розглядається теоретичне вивчення громадської думки та специфіка вивчення громадської думки. У другому розділі «Mетодологія і методика емпіричного соціологічного вивчення громадської думки» розглядається анкетування як один із основних методів дослідження громадської думки, а також етапи та організація проведення пілотажного дослідження. В третьому розділі аналізуються отримані дані та оцінюється використання методу анкетування при дослідженні громадської думки.

Розділ 1

Теоретико-методологічні засади дослідження вивчення громадської думки