Власне соціологічне дослідження розпочинається з проведення пілотажного дослідження. Воно здійснюється для перевірки надійності методик та процедур основного дослідження, схеми його організації і проведення і передує йому. У процесі відпрацьовується найбільш оптимальний варіант методики організації і проведення соціологічного дослідження, збирання інформації, який потім апробується в умовах, максимально наближених до умов основного польового дослідження. Це дає змогу з'ясувати величину помилок, які трапляються через втрати і викривлення інформації внаслідок мовних, психологічних, культурних та інших відмінностей респондентів, а також ситуацій, що виникають в процесі опитування, але не враховуються дослідником при розробці програми і методики дослідження [6,c.37].
Метою такої перевірки є: уточнення того, чи всім респондентам зрозумілий зміст запитань; чи оптимальна структура опитувальника, анкети; які зміни потрібно внести до структури анкети тощо. Воно може показати доцільність внесення додаткових запитань чи, навпаки, усунення деяких з попередньо сформульованих. На цьому ж етапі відбувається перевірка розробленого інструментарію на стійкість. При вирішенні подібних завдань пілотажне дослідження аудиторії не є обов'язковою, але в ній мають бути охоплені всі категорії респондентів, що в майбутньому увійдуть до основної вибірки. У власному дослідженні брали участь лише студенти, як основна категорія, тому головну увагу при формуванні вибірки ми звертали саме на них.
Організація проведення пілотажного дослідження включає в себе:
1. Апробація методики. Перевіряється те, наскільки обраний метод збирання і вимірювання досліджуваних характеристик респондентів відповідає своєму призначенню, і те, якими є можливості інтерпретації таких даних. Ми обрали невелику вибірку, а саме 38 одиниць, що є достатнім для проведення пілотажного дослідження.
2. Перевірка методики і стабільності даних, що збираються, і особливо похідних від них показників.
3. Додаткова перевірка на стабільність. Перед початком основного дослідження бажано провести перевірку остаточного (доопрацьованого з урахуванням результатів пробних опитувань) варіанта методики на стабільність з тим, аби ще раз оцінити показники стабільності, які характеризують дослідження [17,c.72].
В пілотажному дослідженні був використаний метод анкетування. Анкетування - це метод збору соціологічної інформації, який характеризується письмовою формою відповідей респондентів на поставлені і жорстко фіксовані в опитувальному аркуші питання. Говорячи про особливості цього методу, слід зазначити, що метод має опосередкований характер взаємодії між інтерв'юером і респондентом. Вони спілкуються за допомогою анкети, в якій респондент сам читає і фіксує свої відповіді.
Для проведення власного пілотажного дослідження необхідно дотримуватись таких основних етапів, серед яких:
1.Підготовчий етап, що включає в себе складання плану та графіка дослідження.
2. Безпосередньо саме анкетування.
3. Підведення підсумків, що включає в себе підрахунок результатів і аналіз дослідження.
Отже, підготовчий етап складається з вивчення наукових даних із досліджуваної проблеми, визначення мети та завдань. Для проведення дослідження були вивчені наукові дані щодо громадської думки з точки зору таких вчених як Г. Тард, Ф. Тьонніс, Б. Берельсон, Дж. Геллап, П. Лазарсфельд, Г. Лассуел. Метою дослідження є виявлення основних чинників, що впливають на формування громадської думки. В ході дослідження були виокремлені такі основні завдання:
1. Дослідити основні чинники, які впливають на формування громадської думки у студентів.
2. Охарактеризувати громадську думку з погляду студентів.
Також в даний етап дослідження входить формування анкети для проведення безпосереднього опитування громадської думки. Анкета - це об'єднаний єдиним дослідницьким задумом перелік питань, спрямований на виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкта і предмета дослідження [20,c.108].
Для складання оптимальної анкети ми дотримувались таких основних вимог:
1. Загальна кількість питань повинна бути не більша 30.
2. В анкеті не повинно бути питань, на які неможливо відповісти або на які не захочуть відповісти, які не вимагають відповіді або з неточними формулюваннями.
3. Відповіді на питання повинні відповідати меті дослідження.
4. Обережне формулювання особистих питань.
5. Питання, що стосуються особистих або аналітичних даних задаються в кінці.
Також важливою є структура анкети, що включає в себе:
1. Вступну частину: містить текст, в якому вказується мета дослідження, його напрям і мотивація відповідей.
2. Основну частину: містить перелік основних питань.
3. Заключну частину: містить подяку за відповіді і збір статистичної інформації.
Після складання анкета пройшла апробацію,що дало можливість визначити необхідну кількість опитувань. Оскільки проведення суцільного опитування було неможливим, був обраний метод вибіркового дослідження, що включає в себе формування вибірки. В пілотажному дослідженні репрезентативною групою було визначено молодих людей віком 17 – 20 років, а саме студентів 2 курсу ФСН УжНУ м. Ужгорода.
Для проведення дослідження було використано метод кластерної вибірки. У якій спочатку була визначена генеральна сукупність (загальна кількість студентів 2 курсу), яку було поділено на взаємовиключні і взаємодоповнюючі підгрупи, так звані кластери. Загальна кількість студентів – 115 осіб,з яких було опитано кожного 3-го респондента, тобто вибіркова сукупність становила – 38 студентів.
За допомогою вибірки було виявлено основну кількість анкет, які необхідно було заповнити, щоб отримати надійну і достовірну інформацію.
Другий етап проведення анкетування включає в себе безпосередньо саме анкетування. Для проведення якого включались основні організаційні питання. Був визначений час та місце проведення опитування за допомогою використання основного інструментарію – анкети. Важливим було дотримання кроку відбору, оскільки опитувався лише кожен 3 респондент.
Оскільки, при проведенні дослідження,ми не мали безпосередній вплив на респондента, важливе значення мала саме анкета, яка містила основні питання, що відображали тему дослідження.
Третім та найосновнішим етапом є підведення підсумків, що включає в себе підрахунок результатів і аналіз дослідження. Аналіз даних — це процес виконання послідовних логічних дій з інтерпретації відповіді респондентів та їх перетворення у статистичні форми, необхідні для ухвалення соціологічних та управлінських рішень. Зазвичай цей процес складається з трьох послідовних етапів.
Перший етап включає в себе збір даних у процесі опитування, а також їх введення у комп'ютер у вигляді матриць (відбувається табуляція даних). Уведення даних і їх табуляція була здійснена за допомогою спеціальної комп'ютерної програми SPSS. За допомогою цієї програми уможливлюється сортування, форматування, відбір та інші операції оброблення даних.
Слід зауважити, що введення даних є процесом трудомістким і часто вимагає залучення спеціально підготовлених фахівців. Тому ще на етапі планування дослідження доцільно визначитися з оптимальною (а краще — мінімальною) кількістю запитань у анкеті для запобігання труднощів під час уведення та аналізу отриманих даних. Проблеми загострюються, коли опрацьовувати доводиться значну кількість анкет. Проте дослідження не є великомасштабним, тому відповідно проблем з введенням даних не виникало.
На другому етапі проводився статистичний аналіз даних, пошук взаємозв'язків і відмінностей у вибірковій сукупності. Крім того, статистична обробка передбачала розробку висновків та гіпотез (концептуалізацію даних), одночасно проводилась перевірка репрезентативності результатів, їх здатності до перенесення на всю генеральну сукупність [9,c.43].
Третій етап передбачає формування висновків щодо проведеної роботи, що дало змогу досягнути остаточної мети дослідження, тобто дослідити основні чинники, що впливають на формування громадської думки серед молоді.
Розділ 3
